Справа № 161/21510/25
Провадження № 1-кп/161/1383/25
м. Луцьк 12 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12025030580002329 від 02.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колона Іваничівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, також є осбою з інвалідністю 3-ї групи, а також є учасником бойових дій, непрацюючого, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого, -
-за ст.382 ч.1 КК України, -
Обвинуваченого ОСОБА_5 , постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2025 року у справі №161/3326/25, яка набрала законної сили 18 березня 2025 року, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість судового рішення, згідно із ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства. Як установлено у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Проте, обвинувачений ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, будучи ознайомлений з нею, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, 21 березня 2025 року приблизно о 14 години 42 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив керування транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Sharan» з реєстраційним номером НОМЕР_1 поблизу будинку № 9 по вулиці Героїв Рятувальників у місті Луцьк, де був зупинений працівниками УПП у Волинській області ДПП та в подальшому 21 березня 2025 року відносно ОСОБА_5 , складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, який направлено до Луцького міськрайонного суду Волинської області та Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2025 року у справі № 161/6108/25, яка набрала законної сили 22 квітня 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчиняв зазначені в обвинувальному акті кримінальні правопорушення. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процес.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує його покарання, суд відносить вчинення кримінального у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, є учасником бойових дій та має інвалідність 3-ї групи, також, має на утриманні неповнолітню дитину, крім того, ОСОБА_5 в подальшому зобов'язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання обвинуваченому слід призначити ближче до нижчої межі санкції ст.382 ч.1 КК України у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Керуючись ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази - копії судової справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 у справі № 161/6108/25 та оптичний диск марки «Verbatim DVD-R», що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.