Ухвала від 12.11.2025 по справі 159/7308/25

Справа № 159/7308/25

Провадження № 1-кп/159/612/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 у відкритому підготовчому судовому засіданні розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню№ 12025030550001192 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Руськи Комарівці Ужгородського району Закарпатської області, громадянина України, не одруженого, без освіти, не працює, раніше неодноразово судимого, остання судимість: 11.01.2022 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.4 ст.185,ч.4 70 КК України до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі; 18.09.2025 року звільнений по відбуттю строку покарання; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.11.2025 року,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Прокурором заявлено клопотання про продовження до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду для уникнення покарання. Також обвинувачений перебуваючи на волі може здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілого. Тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать належного виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків не може запобігти наведеним ризикам.

Захисник обвинуваченого не заперечував.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію захисника, суду вказав, що після звільнення з ОСОБА_7 по відбуттю попереднього покарання прямував до дому тому приїздив до Ковеля. Грошей на заставу у нього немає.

Потерпіла вказала, що цивільний позов заявляти не бажає.

Вислухав сторони провадження суд приходе до висновку про таке.

При вирішенні питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що обвинувачений дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Таким чином зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, беручи до уваги обставини за якими пред'явлено обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про його особу, а саме.

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній не має сталих соціальних зв'язків, неодружений, обвинувачується у скоєні тяжкого корисного злочину через 11 днів з часу звільнення від відбування попереднього покарання у виді позбавлення волі, не працює, розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому загрожує, а тому може вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, може свідомо переховуватись від суду, в тому числі, шляхом зміни свого фактичного місця проживання.

Щодо оцінки ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, то суд бере до уваги ту обставину, що наявні всі підстави вважати, що обвинувачений продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки, останній вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, за що судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчинені нового кримінального правопорушення, не працює, грошових збережень не має.

Крім того, на теперішній час обвинувачений утримується під вартою, відомостей що за станом здоров'я він не може утримуватись під вартою суду не надано. Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити його процесуальну поведінку, оскільки як з'ясовано, обвинувачений грошей не має, не працює, місще проживання знаходиться на великій відстані від м. Ковеля.. Отже за таких підстав запобіжний захід у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Особи які б могли поручитися за обвинуваченого відсутні.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у тяжкому злочині, вже перебуває під вартою, суд вважає необхідним продовжити до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Разом із тим суд враховує позицію ЄСПЛ викладену у Рішенні Клеутін проти України від 23.06.2016р., та аналогічних Строган проти України та Ігнатов проти України, де зазначено, що триваюче тримання обвинуваченого під вартою, без розгляду питання застосування альтернативних запобіжних заходів є порушенням ч.3 ст.5 Конвенції.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та з урахуванням ризику втечі суд вважає достатнім визначити розмір застави в розмирі 90840,00 грн..

Під час підготовчого судового засідання вирішено, що дане кримінальне провадження підлягає розгляду у Ковельському міськрайонному суді Волинської області, судовий розгляд буде здійснюватися у відкритому судовому засіданні, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, клопотань про затвердження угоди не надходило, а тому кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Керуючись ст.. 176-178, 181, 184, 193, 194, 314-317, 496 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ “Луцький слідчий ізолятор», строком до 10.01.2026 року включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 90840,00 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Роз'яснити заставодавцям, що у разі порушення ОСОБА_6 визначених обов'язків - застава звертається в дохід держави.

Зазначені обов'язки встановити на строк 2 місяці з моменту застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України призначити до розгляду на 20.11.2025 року о 10:00 годині у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області розташованого за адресом: вул. Незалежності,15, м. Ковель, Волинська область.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, з викликом у судове засідання обвинуваченого, захисника, потерпілого, прокурора.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_1

Попередній документ
131740231
Наступний документ
131740233
Інформація про рішення:
№ рішення: 131740232
№ справи: 159/7308/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (21.11.2025)
Дата надходження: 15.10.2025
Розклад засідань:
12.11.2025 15:00 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
24.11.2025 13:00 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШИШИЛІН ОЛЕКСІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ШИШИЛІН ОЛЕКСІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ
обвинувачений:
Лакатош Степан Петрович
потерпілий:
Берчук Олена Валеріївна