11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/6470/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Коршуна А.О., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (суддя Момонт Г.М., повне судове рішення складено 18 липня 2025 року) в справі № 340/6470/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки;
зобов'язання здійснити з 24 червня 2024 року перерахунок та виплату призначеної йому пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 та 2022, 2023 роки, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, починаючи з 24 червня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, починаючи з 24 червня 2024 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Кіровоградській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону, розмір якої розраховано із застосуванням показника проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14), яка враховувалася під час обчислення пенсії за вислугу років, що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 13.07.2017 р. призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення».
06.10.2022 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії - перехід на інший вид пенсії за віком.
З 06.10.2022 р. ОСОБА_2 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд першої інстанції дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2022 році мав застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, а не здійснюватися перерахунок пенсії через перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки.
Тому суд першої інстанції вважав, що дії відповідача в частині відмови в застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, при призначенні пенсії позивачу є протиправними.
Суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для врахування 2022 та 2023 років, як про це заявлено у позовних вимогах.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок, що слугував підставою для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13 липня 2017 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 06 жовтня 2022 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При обчисленні розміру пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Спірним в цій справі є питання обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове держа-вне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) від-повідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За положеннями статті 10 Закону№ 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за пого-дженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування держав-ної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призна-чення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто при визначенні розміру пенсії за віком враховується показник Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що переду-ють року звернення за призначенням пенсії.
За частиною третьою статті 45 Закону 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробіт-ну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пен-сії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховувати-ся заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який врахо-вувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії, пе-редбачений саме Законом № 1058-ІV, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом № 1058-ІV.
Як вказано вище, позивачу первинно з 13 липня 2017 року призначена пенсія за ви-слугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосеред-ньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транс-порті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо за-йнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на виве-зенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній ро-боті;
для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забез-печення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Держа-вного бюджету України.».
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислю-ється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відтак, при визначенні розміру пенсії за вислугу років з 11 жовтня 2017 року для об-числення заробітної плати враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призна-ченням пенсії.
Отже, на час первинного призначення позивачу пенсії за вислугу років 13 липня 2017 року у законодавстві була відсутня норма, яка передбачала, що обчислення розміру пенсії за вислугу років здійснюється за правилами статті 27 Закону № 1058-ІV.
Станом на час первинного призначення позивачу пенсії (13 липня 2017 року) визна-чення розміру пенсії за вислугу років здійснювалось відповідно до статті 53 Закону № 1788-ХІІ, відповідно до якої пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штур-манам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоперато-рам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льот-чикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Тобто під час первинного призначення пенсії не враховувався показник середньої за-робітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Приписами частини третьої статті 45 Закону 1058-IV чітко встановлено, що саме при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено порядок переведен-ня з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, при цьому при такому переведенні показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У спірному випадку мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом (вперше призначена пенсія за вислугу років за Законом № 1788-ХІІ, а у 2022 році позивачу призначена пенсія за віком за Законом №1058-ІV), тобто в цьому випадку не йде мова про переведення позивача на інший вид пенсії за Законом №1058-ІV, позивачу призначено но-вий вид пенсії за іншим законом, тому при призначенні іншого виду пенсії має враховува-тись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а са-ме за 2019-2021 роки.
Доводи апелянта, за якими він спростовує висновок суду першої інстанції по суті спі-рного питання, спростовані приведеними висновками суду.
Суд відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду, наведені в апеля-ційній скарзі, позаяк ці висновки викладені стосовно інших правовідносин.
Стосовно аргументу апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про здійснення перерахунку пенсії з 24 червня 2024 року, з позовом позивач звернувся до суду 04 жовтня 2024 року, тобто із дотримання шес-тимісячного строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 122 КАС Ук-раїни.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в справі № 340/6470/24 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в справі № 340/6470/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 11 листопада 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя А.О. Коршун
суддя С.М. Іванов