11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/17028/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистопілля»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистопілля»
про застосування заходів реагування,
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернулася до суду з позовом, в якому просить повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якої здійснюється експлуатація автозаправної станції, ємності для зберігання палива об'ємом 25 м3 (бензин), 2 ємностей об'ємом 45 м3 (дизпаливо), складу пестицидів та агрохімікатів, пов'язаних із провадженням планової діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистопілля» (місцезнаходження юридичної особи: 53253, Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Чистопіль, вул. Шевченка, буд. 5), код ЄДРПОУ 34277022) без висновку з оцінки впливу на довкілля до повного усунення порушень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує, що позивачем не зазначаються частина/ни, пункт/ти, абзац/ци, статей 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що не надає можливості чітко визначити встановлене порушення за конкретною законодавчою нормою. Позивачем не зазначені будь-які негативні наслідки в результаті, начебто, порушення вимог законодавства через їх безпосередню відсутність. Крім того, на думку апелянта, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують здійснення відповідачем планової діяльності у розумінні Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та яка б полягала у будівництві, реконструкції, технічному переоснащення, розширенні, перепрофілюванні, ліквідації (демонтажу) об'єктів, інше втручання в природне середовище, здійснене по відношенню до автозаправної станції, ємностей для зберігання палива, складу пестицидів, та агрохімікатів. Також зазначає про порушення судом норм процесуального права, адже суд безпідставно поновив провадження у справі за відсутності правових підстав. Крім того суд неправомірно призначив розгляд справи за правилом спрощеного провадження, адже первинно справу було призначено в порядку загального позовного провадження, до того ж не звернув увагу, що позов поданий поза межами строку, визначеного закону.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Чистопілля» зареєстровано 19.07.2006 зареєстровано у встановленому законом порядку, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).
Посадовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у період з 03.06.2021 по 16.06.2021 було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистопілля» з питань дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено Акт № 210/2.1-7/21 від 16.06.2021.
В ході перевірки контролюючим органом виявлено, що відповідачем експлуатується автозаправочна станція, ємності для зберігання палива об'ємом 25м3 (бензин), 2 ємності по 45 м3 (ДП), склад пестицидів та агрохімікатів за відсутності Висновку з оцінки впливу на довкілля (в частині поверхневого зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки)/ державної екологічної експертизи, що є порушенням ст.ст. 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
На підставі акту перевірки, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, відповідачем винесено Припис від 24.06.2021 № 210/2.1-7/21, згідно з яким зобов'язано ТОВ «Чистопілля» у строк до 01.11.2021 розробити звіт з оцінки впливу на довкілля від провадження планової діяльності та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Також контролюючим органом подано цей позов до суду про застосування заходів реагування.
Докази оскарження відповідачем в установленого законом порядку Припису від 24.06.2021 № 210/2.1-7/21 матеріали справи не містять.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/17028/21, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 16.12.2021 адміністративну справу №160/17028/21 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Підготовче засідання відбулось 13.01.2022, в якому в подальшому неодноразово оголошувалась перерва (останній протокол від 12.04.2022, а.с. 163; повістка про виклик на 28.04.2022, а.с. 164, 165).
Згідно з ухвалою суду від 10.05.2022, за результатом розгляду клопотання сторін, зупинено провадження у справі № 160/17028/21 до закінчення воєнного стану.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку справу № 160/17028/21 було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатом здійснення якого визначено головуючого суддю у справі Бухтіярову М.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 адміністративну справу № 160/17028/21 прийнято до провадження. Поновлено провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції не вбачається порушення з боку судді Бухтіярової М.М. норм процесуального права щодо поновлення провадження у справі та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного повноваження.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною 14 наведеної статті Кодексу визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Статтею 237 КАС України встановлено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Матеріалами справи підтверджується, що судом у складі судді Сидоренка Д.В. було зупинено провадження у справі № 160/17028/21 до початку розгляду справи по суті, відтак, в силу приписів статті 31 КАС України, суддя Бухтіярова М.М., правомірно розпочала розгляд справи спочатку.
За приписами статті 173 КАС України, під час підготовчого провадження суддя, серед іншого, визначає порядок розгляду справи.
Відтак, після повторного розподілу справи № 160/17028/21 головуючий суддя Бухтіярова М.М. мала обов'язок прийняти справу до провадження та розпочати її розгляд спочатку, визначивши, у тому числі, порядок її розгляду, що у повній мірі було дотримано суддею. Поновлення провадження у справі є способом забезпечення розгляду справи у визначений законом строк, а тому не може вважатися порушення норм процесуального права, адже обставина, з якою суддя Сидоренко Д.В. пов'язав підстави для зупинення, не охоплюються приписами статті 236 КАС України, а тому висновок суду у попередньому складі не є обов'язковими для нового складу суду, якому передана справа.
Також не обґрунтованими є доводи апелянта, що поза увагою суду залишалась обставина пропуску строку звернення до суду, адже матеріалами справи підтверджується, що позовна заява була подана через пошту 16.09.2021, тоді як відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
За приписами статті 51 названого Закону підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що вимоги щодо забезпечення зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище, поширюються на всі види підприємств, діяльність яких пов'язана з таким впливом. З цією метою підприємства, установи й організації мають скласти проект господарської чи іншої діяльності, який включає в себе матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. При цьому такий обов'язок не залежить від часу введення у дію об'єктів, пов'язаних зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище.
Водночас статтею 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що частини 2 та 3 наведеної статті містять вичерпний перелік першої та другої категорій видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, серед яких відсутня така, як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основна діяльність відповідача).
Є помилковим висновок суду першої інстанції, що відповідач відноситься до другої категорії видів планової діяльності - сільське господарство; енергетична промисловість: поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об'ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше; хімічну промисловість: зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази), адже, по-перше, ТОВ «Чистопілля» не є підприємством енергетичної чи хімічної промисловості, а сільське господарство, лісівництво та водне господарство відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» має такі критерії: сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; насадження лісу (крім лісовідновлювальних робіт) на площі понад 20 гектарів або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше; зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель; потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше); установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва; інтенсивна аквакультура з продуктивністю 10 тонн на рік і більше або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах; намив територій на землях водного фонду.
Відповідність відповідача наведеним критеріям позивачем не доведена, а судом не встановлена.
Отже, висновок суду першої інстанції, що відповідачем проігноровано обов'язок, покладений частиною першою статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», щодо обов'язкового здійснення оцінки впливу на довкілля, не є таким, що відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції підтверджує, що відповідач, експлуатуючи під час господарської діяльності автозаправочну станцію, ємності для зберігання палива об'ємом 25м3 (бензин), 2 ємності по 45 м3 (ДП), склад пестицидів та агрохімікатів, зобов'язаний забезпечити зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище відповідно до приписів Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», натомість позивачем не доведено наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється в силу приписів статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистопілля» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в адміністративній справі № 160/17028/21 скасувати.
У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з 11 листопада 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров