06 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/11257/24
Головуючий суддя І інстанції - Савченко А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 в адміністративній справі № 160/11257/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального трудового стажу періоди роботи ОСОБА_1 у Дніпропетровському будинку торгівлі з 02.08.1983 року по 14.03.1995 року, включно та в Акціонерному товаристві закритого типу «Дніпропетровський Будинок торгівлі» з 15.03.1995 року по 09.02.1998 року включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи: - з 02.08.1983 року по 14.03.1995 року включно у Дніпропетровському будинку торгівлі - з 15.03.1995 року по 09.02.1998 року включно у Акціонерному товаристві закритого типу «Дніпропетровський Будинок торгівлі».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 року №046850012784 року про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 року з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 10 років 8 місяців 5 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 29.01.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 року №046850012784 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 02.08.1983 по 09.02.1998 згідно з копією трудової книжки від 10.09 (рік видачі не можливо визначити через неякісну сканкопію документу) серія БТ №5761082, оскільки документ не посвідчений нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію, а оригінал трудової книжки відсутній. Не прийнято до уваги дані опитування свідків, які знали заявницю по спільній роботі на підприємстві ПАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі», оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.06.2023 підприємство ПАТ «Дніпропетровській будинок торгівлі» не перебуває у стані банкрутства, процесі припинення діяльності. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для підтвердження стажу роботи з 02.08.1983 по 09.02.1998 показаннями свідків, оскільки не виконанні умови, передбачені п.18 Порядку №637 щодо відсутності документів та неможливості їх подання (а.с.41).
Не погодившись з доводами відповідача щодо не зарахування до загального трудового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 02.08.1983 року по 14.03.1995 року, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах позивачка втратила трудову книжку, пошуки роботодавця за його місцезнаходженням не дали результату через відсутність роботодавця за місцем реєстрації, що підтверджується листом ПП «Валтек» від 27.08.2021 року, архівні установи не мають документів щодо її стажу, а тому єдиним належним способом підтвердити трудовий стаж є показання свідків, яке, згідно з п. 2 Порядку № 637, здійснюється органами Пенсійного фонду. Мотиви, викладені в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 року №046850012784 про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію є помилковими.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (надалі-Закон № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: : з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Відповідно до ст. 24 Закону Закон № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Як зазначає позивач у позовній заяві, нею було втрачено оригінал трудовою книжки, натомість збереглася її незавірена ксерокопія, яку було надано до пенсійного органу.
До страхового стажу позивача не зараховано період з 02.08.1983 по 09.02.1998, згідно з копією трудової книжки серія НОМЕР_1 .
Згідно з листом Головного управління статистики у Дніпропетровській області ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі», де позивачка працювала у спірний період, вилучено з бази даних по Дніпропетровській області 22.12.2014 року у зв'язку з вибуттям в іншу область, тому надати відомості щодо ПрАт немає можливості (а.с.35).
Представник позивача звернувся із запитом до ПП «Валтек» - власника приміщення, де зареєстровано місцезнаходження ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі», а саме м. Запоріжжя, пр. Соборний 158, щодо того, чи орендувало ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі» приміщення у м. Запоріжжя, пр. Соборний 158 та чи орендує на цей час, а якщо орендувало та оренда припинена і ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі» змінило адресу - надати інформацію про фактичне місцезнаходження (а.с.28).
На вказаний запит ПП «Валтек» листом від 27.08.2021 року повідомило, що ПП ніколи не укладало з ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі» договорів оренди приміщення у м. Запоріжжя, пр. Соборний 158, погодження орендарів щодо укладення договору суборенди з ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі» також не було (а.с.29).
На звернення до архівних установ позивач отримала листи від 30.06.2023 р. № 4/5-687, від 08.01.2024 р. № 04-23/02, від 22.09.2020 року №К-312-2020 про відсутність документів з кадрових питань ПрАТ «Дніпропетровський будинок торгівлі» (а.с.22, 46, 47). Викладені обставини свідчать про неможливість одержання позивачем документів про наявний стаж роботи за період з 02.08.1983 по 09.02.1998, що є підставою для установлення стажу за цей період роботи на підставі показань не менше двох свідків, як передбачено п. 18 Порядку №637.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Порядок №637, зокрема пункти 2, 17, 18 свідчить про те, що трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання не лише внаслідок ліквідації підприємства чи відсутності архівних даних, але й з інших причин, ніж ті, що зазначені в пунктах 17, 18 цього Порядку.
Тобто, перелік причин, з яких стаж встановлюється показаннями свідків, не обмежений виключно неможливістю одержання документів у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами, іншими надзвичайними ситуаціями, ліквідацією підприємства чи відсутності архівних даних, але й містить посилання на інші причини такої неможливості.
При цьому, за приписами п. 2 Порядку №637 прямо та без винятків передбачено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Враховуючи те, що документи про трудовий стаж роботи позивача за період з 02.08.1983 по 09.02.1998 не збереглися, пошуки роботодавця за його місцезнаходженням не дали результату через відсутність роботодавця за місцем реєстрації, що підтверджується листом ПП «Валтек» від 27.08.2021 р., архівні установи не мають документів щодо її стажу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що єдиним належним способом підтвердити трудовий стаж позивача є показання свідків, яке, згідно з п. 2 Порядку №637, здійснюється органами Пенсійного фонду.
Зважаючи на те, що у спірних відносинах належним способом підтвердити трудовий стаж позивача є показання свідків, що згідно з п. 2 Порядку №637, здійснюється органами Пенсійного фонду, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2024 року №046850012784 про відмову у призначенні пенсії є передчасним та таким, що прийнято без урахування усіх обставин справи, як наслідок це рішення підлягає скасуванню.
При цьому, належним способом захисту порушених прав у спірних відносинах буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 року з урахуванням висновків суду.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 в адміністративній справі № 160/11257/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва