12 листопада 2025 р.Справа № 524/11568/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.09.2025 р. (ухвалене суддею Предоляк О.С.) по справі № 524/11568/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Щуковського Олександра Юрійовича , Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Щуковського О.Ю., Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 5505055, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в подальшому - КУпАП).
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.09.2025 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.09.2025 р. та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимог: КУпАП; Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 17.08.2025 р. інспектором 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Щуковського О.Ю. прийнято постанову, серії ЕНА № 5505055, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400 грн.,
за те, що він 17.08.2025 р. об 12:53 год. в м. Києві на Гостомельском шосе 1/1 керував транспортним засобом «NISSAN TIIDA», державний номер НОМЕР_1 , будучи особою, яка за рішенням суду позбавлена права керування на 12 місяців, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (в подальшому - Правила).
Не погоджуючись із вищевказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова обґрунтована, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. “а» п. 2.1 Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судовим розглядом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17.08.2025 р. об 12:53 год., в м. Києві, Гостомельске шосе 1/1, керував транспортним засобом «NISSAN TIIDA», державний номер НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_1 на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2025 р. у справі № 757/47643/24 позбавлено права керування транспортним засобом на один рік.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач мав при собі посвідчення водія НОМЕР_2 , про що зазначено в п. 4 постанови серії ЕНА № 5505055 від 17.08.2025 р.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.01.2025 р. у справі № 757/47643/24 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 17.10.2025 р. у справі № 757/47643/24: поновлено захиснику Гонтару В.М., в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 06.01.2025 р.; апеляційну скаргу захисника Гонтара В.М., в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково; постанову Печерського районного суду м. Києва від 06.01.2025 р. в частині позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 строком на 1 (один) рік скасовано; в іншій частині постанову суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що поновлюючи строк на звернення до суду з апеляційною скаргою Київський апеляційний суд виходив з того, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 і він не був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином та у зв'язку з помилками в прізвищі позивача в процесуальних документах Печерського районного суду м. Києва позивач не був обізнаний про прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 757/47643/24.
Таким чином, позивач під час винесення оскаржуваної постанови мав при собі посвідчення водія та не знав про існування судового рішення, яким його позбавлено права керування транспортними засобами.
Скасовуючи постанову Печерського районного суду м. Києва від 06.01.2025 р. в частині позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 строком на 1 (один) рік, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинне законодавство України не передбачає окремої категорії водійських прав для засобів пересування, таких як електросамокати чи інші засоби легкого персонального електротранспорту, тобто, керування електросамокатом здійснюється без вимоги наявності посвідчення водія та особа, що керує таким засобом, не набуває статусу водія в повному юридичному розумінні цього поняття, яке має визначальне значення для застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5505055 від 17.08.2025 р. необґрунтована, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.09.2025 р. та ухвалити постанову, якою задовольнити позов ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 484,48 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 726,72 грн., а всього 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 243, 272, 286, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.09.2025 по справі № 524/11568/25 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову, винесену інспектором 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Щуковського Олександра Юрійовича серії ЕНА № 5505055 від 17.08.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні
48 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 копійки, а всього 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич