12 листопада 2025 р. Справа № 520/28408/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 14.04.25 у справі № 520/28408/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо фактичної відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в розмірі 80% від грошового забезпечення, з урахуванням розмірів грошового забезпечення, які вказані в довідці №100/34761 Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №33/41-2477 від 22.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року та з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі № 520/20256/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , в розмірі 80% від грошового забезпечення, з урахуванням розмірів грошового забезпечення, які вказані в довідці №100/34761 Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №33/41-2477 від 22.07.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року та з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі №520/20256/21, починаючи з 01.12.2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 %, до категорії 2 - 95 %. При виході на пенсію позивачу було встановлено 80 % грошового забезпечення довічно, однак при перерахунку пенсії відповідач незаконно зменшив пенсію позивача з 80 % до 70 % від розміру грошового забезпечення. З посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, позивач зауважує, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, що судом першої інстанції залишилось поза увагою.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 02.01.2015 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ.
Позивач стверджує, що при призначенні пенсії її розмір становив 80% грошового забезпечення. Разом із тим, здійснивши перерахунок пенсії на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі № 520/20256/21, згідно зі складових довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/34761 (вих.№33/41-2477) від 22.07.2021 року, відповідач зменшив розмір грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, до 70% грошового забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати інформацію щодо складових пенсійних виплат та просив здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 80% грошового забезпечення.
Листом від 25.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 зі служби 01.01.2015 у запас, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надано матеріали для призначення пенсії відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за №135/13402. Відповідно до ст. 13 Закону визначено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи викладене, підстави для встановлення 80% грошового забезпечення з моменту призначення пенсії ОСОБА_2 з 02.01.2015 відсутні.
Не погодившись з діями відповідача щодо неправильного розрахунку та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем доведено правомірність здійснення нарахування пенсії на підставі рішення суду, зі складових довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/34761 (вих.№33/41-2477) від 22.07.2021 у розмірі 70% грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру основних сум грошового забезпечення, спричиненого перерахунком пенсії на підставі складових довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі за текстом - Закон № 2262-ХІІ) визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України в Порядку № 45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом статтю 63 Закону № 2262-ХІІ доповнено новою частиною такого змісту: Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
При цьому, відповідно до абзацу другого розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно із статтею 102 Закону України Про "Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Кабінет Міністрів України Постановою від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та Постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Водночас, суд зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Аналіз положень Постанови Кабінету Міністрів України № 355 свідчить, що максимальний розмір підвищення до пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати різницю між розміром пенсії, що виплачується особі, та розміром пенсії, обчисленої з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на момент призначення позивачу пенсії.
Таким чином, базою для розрахунку максимального розміру пенсії, з урахування суми підвищення, є дані, зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, станом на момент призначення позивачу пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 27.03.2014 № 1166-VІІ, який набрав чинності з 01.04.2014, що діяла на час призначення пенсії позивачу), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, з 01.04.2014 положення ч. 2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 70% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 1166-VІІ.
З наданої відповідачем до суду копії пенсійної справи позивача та наявного в ній протоколу призначення пенсії за пенсійною справою №2003016628 (МВС) від 10.02.2015 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.01.2015 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ саме у розмірі 70 % грошового забезпечення (вислуга років 30 років, календарних - 23 роки), а не 80 %, як зазначає позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі.
Доказів призначення, нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення матеріали справи не містять.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем доведено правомірність здійснення нарахування пенсії на підставі рішення суду, зі складових довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/34761 (вих.№33/41-2477) від 22.07.2021 у розмірі 70% грошового забезпечення.
Разом з цим, згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19, визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав (інтересів) та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Оскільки матеріалами справи не підтверджені обставини призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ саме у розмірі 80 % грошового забезпечення, колегія суддів уважає безпідставними доводи позивача щодо неправомірного застосування пенсійним органом зменшеного відсоткового розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку (70% замість 80%).
Посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі не є релевантними з огляду на спірні правовідносини сторін у справі № 240/5401/18 та у цій справі.
Наведені в апеляційній скарзі позивачем мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права та обставин справи і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні спірного рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 520/28408/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова