12 листопада 2025 р. Справа № 520/7054/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 06.06.25 у справі № 520/7054/25
за позовом ОСОБА_1
до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (надалі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії з обрахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2023 року надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 за відповідною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрито.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати зазначену ухвалу від 06 червня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, із посиланням на обставини справи, зазначає, що у суду першої інстанції не було підстав закривати провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Так, у даній справі позивачем є фізична особа, відповідачем - суб'єкт владних повноважень, спір виник внаслідок протиправних дій відповідача щодо зменшення у довідці про грошове забезпечення, виданої особі, пенсію якої призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на виконання рішення суду по справі № 520/27093/24, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, де вказані оновлені дані про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, що визначені шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), надбавки за особливості проходження служби та премії, отже такі не відповідають середнім розмірам, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, оскільки обраховані не з належного базису для нарахування - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, а з застосуванням нормативу станом на 01.01.2018. Відтак, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України у даному випадку не підлягає застосуванню. Твердження суду першої інстанції про невідповідність обраного позивачем способу захисту прав, з посиланням на певну практику Верховного Суду, стороною позивача критично оцінюються з точки зору наявних процесуальних порушень, оскільки така належність способу захисту повинна встановлюватись в порядку реалізації повноважень суду, передбачених ст.245 КАС України, при ухваленні рішення по суті заявлених вимог, а не шляхом закриття провадження з підстав, не передбачених законом.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 520/27093/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 за відповідною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Судове рішення набрало законної сили 11.04.2025.
На виконання вказаного рішення Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувало та направило до ГУ ПФУ в Харківській області довідку № 22-337/4.1/4.1.4/7-25 від 18.03.2025 про розмір грошового забезпечення.
Зауважуючи, що зазначена довідка містить правильно пораховані посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, але в довідці неправильно вказані відомості про додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, премія, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір у даній адміністративній справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства у порядку позовного провадження, у зв'язку чим необхідно закрити провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Водночас суд повідомив позивача, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 520/27093/24, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, якщо особа вважає, що рішення суду виконано не в повному обсязі, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
За приписами статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення по справі, що порушує права та законні інтереси позивача.
В ході розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 520/27093/24, що набрало законної сили, серед іншого, зобов'язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премії відповідно до п.п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 за відповідною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Отже, таким рішенням суд зобов'язав Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою позивача станом на 01 січня 2023 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, лише щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням.
Предметом спору у справі № 520/27093/24, виходячи зі змісту позовної заяви, не було визначення конкретних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із прожиткового мінімуму станом на січень 2023 року. Отже, саме в частині визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, які мають бути зазначені у відповідній довідці про розмір грошового забезпечення, судом надавалася оцінка правовідносинам та лише в цій частині було вирішено спір, за наслідками якого було прийнято рішення у цій справі.
Відтак стосовно визначення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії суд не зобов'язував Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою позивача станом на 01 січня 2023 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а лише вказав, що у такій довідці обов'язково зазначаються відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, надбавка за особливості проходження служби відповідно до п.п. 1 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та премія відповідно до п.п. 2 п. 5 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 за відповідною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Водночас питання обчислення надбавки за особливості проходження служби та премії в розмірі від окладів не були предметом розгляду справи № 520/27093/24, а тому є новими позовними вимогами.
Судом установлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 520/27093/24 Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувало та направило до ГУ ПФУ в Харківській області довідку № 22-337/4.1/4.1.4/7-25 від 18.03.2025 про розмір грошового забезпечення /а.с. 11/.
Позивачем не заперечується той факт, що зазначена довідка містить правильно пораховані посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, але в довідці неправильно вказані відомості про додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби, премія.
Зокрема, довідка містить наступну примітку: “середні розміри (у відсотках) надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які встановлені виходячи з розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним званням, розрахованих з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 гривні) та фактично виплачені за січень 2023 року».
Тобто відповідачем пораховано посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, а надбавку за особливості проходження служби та премію від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Оскільки судовим рішенням від 11 березня 2025 року у справі № 520/27093/24 Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, то є підстави стверджувати, що між позивачем та Північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
Також у межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 383 КАС України), фактично вирішувати спір та фактично зобов'язувати відповідача обчислювати розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а не на 01 січня 2018 року, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Тож у даному випадку позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом, у зв'язку з незгодою із визначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів уважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що в даному випадку позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю (ст. 383 КАС України) та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, оскільки такі вчинені відповідачем у нових правовідносинах з позивачем, а не при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі № 520/27093/24.
Отже, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, приймаються колегією суддів у якості належних.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 160/14489/24.
Відповідно до частини третьої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 520/7054/25 - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова