12 листопада 2025 року справа №200/455/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року (повне судове рішення складено 24 липня 2025 року) у справі № 200/455/25 (суддя в І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), якою просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.08.2021 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/1/4/162/349/3276 від 09.11.2024, виданої станом на 17.07.2021, відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службиста деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", - протиправними;
- зобов'язати Управління перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/1/4/162/349/3276 від 09.11.2024, виданої станом на 17.07.2021, відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", з урахуванням проведених раніше виплат, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.08.2021;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, - протиправними;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/1/4/162/349/3276 від 09.11.2024 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації, передбаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", починаючи з 01.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 оформила та надіслала до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 09 листопада 2024 року №222/1/4/162/349/3276 для перерахунку пенсії. Згодом відповідач не здійснив перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, і до того ж, до основного розміру пенсії було застосовано обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується листом відповідача від 02 грудня 2024 року №0500-0220-8/115477.
Також, позивач зазначає, що з 01 березня 2022 року йому повинні були здійснити індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», проте, хоч сума підвищення і була нарахована, але так і виплачується, оскільки пенсія була обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. 01 березня 2023 року, коли позивачу на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» було нараховано підвищення до пенсії, але не виплачено через накладення відповідачем обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Аналогічна ситуація склалася і 01 березня 2024 року, коли позивачу на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» було нараховано підвищення до пенсії, але не виплачено через накладення відповідачем обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його конституційні права.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування з 01 серпня 2021 року обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року.
Зобов'язано Управління здійснити з 01 серпня 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/1/4/162/349/3276 від 09.11.2024, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації, передбаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головне управління не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що абзацом 8 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» № 3460-IХ від 09 листопада 2023 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2024 року - 2361 грн, та на даний час розмір пенсії із урахуванням надбавок, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
ОСОБА_1 є громадянином України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2006 року, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами.
Відповідно до витягу з протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №ФС92823 - Міноборони ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року індексація базового ОСНП (11872,56*0,140) складає 1662,16 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 14058,22 грн.
Відповідно до витягу з протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №ФС92823 - Міноборони ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року індексація базового ОСНП (11872,56*0,140) складає 1662,16 грн., індексація базового ОСНП 2023 (13534,72* 0,197) складає 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 15597,97 грн.
Відповідно до витягу з протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №ФС92823 - Міноборони ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року індексація базового ОСНП (11872,56*0,140) складає 1662,16 грн., індексація базового ОСНП 2023 (13534,72*0,197) складає 1500,00 грн., індексація базового ОСНП 2024 (15034,72*0,0796) складає 1196,76 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 16861,73 грн.
Військовою частиною НОМЕР_1 виготовлено довідку №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 17 липня 2021 року, за відповідною прирівняною посадою - старший офіцер Військової частини НОМЕР_1 становить 31002,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою №ФС92823 - Міноборони ОСОБА_1 з 01 грудня 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 31002,00 грн. Індексація базового ОСНП 2022 (21701,4*0,1400) складає 3038,20 грн., індексація базового ОСНП 2023 (24739,6*0,1970) складає 1500,00 грн., індексація базового ОСНП 2024 (26239,6*0,0796) складає 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) склав 28369,85 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФС92823 ОСОБА_1 за дорученням №ДФС92823/6 за результатом перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» у період з серпня по листопад 2021 року розмір пенсії склав 18540,00 грн. на місяць, у період з грудня 2021 року по червень 2022 року - 19340,00 грн. на місяць, у період з липня 2022 року по листопад 2022 року - 20270,00 грн. на місяць, у період з грудня 2022 року по лютий 2024 року - 20930,00 грн. на місяць, у період з березня 2024 року по листопад 2024 року - 23610,00 грн. на місяць. Заборгованість за період серпень 2021 року - листопад 2024 року складає 242772,23 грн.
02 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№050-0220-8/115477 за результатом розгляду адвокатського запиту відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26 листопада 2024 року №15505-11/2024, який зареєстровано 27 листопада 2024 року за №18875/8 в інтересах гр. ОСОБА_1 , надало відповідь, в якій зазначено, зокрема, що законодавчі підстави для проведення перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 09 листопада 2024 року №222/1/4/132/349/3276 відсутні.
Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, звернувся із цим позовом до суду.
Судом встановлено, що розмір пенсії позивача за період серпень 2021 року - листопад 2024 року відповідачем розраховано з урахуванням обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Суд зауважує, що не є спірним питанням у справі те, що з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року позивачу було проведено індексацію пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку, що передумовою проведення перерахунку пенсій є підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідна довідка №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача видана Військовою частиною НОМЕР_1 .
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30 серпня 2017 року, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
24 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №912-ІХ «Про розвідку» (далі - Закон №912-ІХ).
Відповідно до положень частини третьої статті 42 Закону №912-ІХ, які набрали чинності 01 січня 2021 року, посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом: для співробітників кадрового складу - 1,8; для співробітників, які не належать до кадрового складу, - 1,4.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №729), яка набрала чинності 17 липня 2021 року, внесено зміни до Постанови №704, зокрема пункт 4 доповнено абзацами такого змісту: «Установити, що посадові оклади військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом:
- для військовослужбовців кадрового складу 1,8;
- для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу, 1,4».
Таким чином, оскільки Постановою №729 збільшено посадові оклади відповідної категорії військовослужбовців (військовослужбовців розвідувальних органів), а також інші складові грошового забезпечення, що відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії такої категорії військовослужбовців.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 передбачено перерахувати з 01 серпня 2021 року пенсії, призначені за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років - у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання «заслужений»/«народний», службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, - у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що скасовані чи такі, що не виплачувалися з дати виникнення права на перерахунок
Отже, з 01 серпня 2021 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на дату набрання чинності Постановою №729, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки про розмір грошового забезпечення у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Пунктом 4 Порядку № 45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення відповідним органом оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка в даному випадку видана та направлена відповідачу з метою перерахунку пенсії позивача.
Як вбачається з вище встановлених судом обставин, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», проте, як встановлено судом вище, розмір пенсії позивача за період серпень 2021 року - листопад 2024 року відповідачем розраховано з урахуванням обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, факт чого підтверджується самим відповідачем.
За результатом такого перерахунку виникла заборгованість з пенсії за період серпень 2021 року - листопад 2024 року, яка складає 242772,23 грн.
Частиною сьомою статті 43 Закону України №2262-ХІІ та частиною третьою статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 року визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Конституційним Судом України рішенням від 20 грудня 2016 року у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини даного рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України №2262-ХІІ та в частині третій статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18 (№К/9901/66965/18).
Також, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто, є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд робить висновок, що вони суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 грудня 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2021 року справі №400/2085/19, у постанові від 22 січня 2022 року справа №240/7087/20, у постанові від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, у постанові від 20 січня 2023 року у справі №640/24801/19.
Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року без застосування обмеження її максимальним розміром.
Так, законами України затверджено державні бюджети України на 2022, 2023 та 2024 роки, а саме: визначено розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: з 01 липня 2023 року - 1854 гривні, з 01 грудня 2023 року - 1934 гривні; з 01 січня 2022 року - 1934 гривні, з 01 липня 2022 року - 2027 гривень, з 01 грудня 2022 року - 2093 гривні; з 01 січня 2023 року - 2093 гривні; з 01 січня 2024 року - 2361 гривня.
Тобто, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність («максимальний розмір пенсії»), розрахунково складає: з 01 липня 2023 року - 18540,00 грн., з 01 грудня 2023 року - 19340,00 грн.; з 01 січня 2022 року - 19340,00 грн., з 01 липня 2022 року - 20270,00 грн., з 01 грудня 2022 року - 20930,00 грн.; з 01 січня 2023 року - 20930,00 грн.; з 01 січня 2024 року - 23610,00 грн.
Як встановлено судом вище, за результатом перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» у період з серпня по листопад 2021 року розмір пенсії склав 18540,00 грн. на місяць, у період з грудня 2021 року по червень 2022 року - 19340,00 грн. на місяць, у період з липня 2022 року по листопад 2022 року - 20270,00 грн. на місяць, у період з грудня 2022 року по лютий 2024 року - 20930,00 грн. на місяць, у період з березня 2024 року по листопад 2024 року - 23610,00 грн. на місяць.
Судом встановлено та не є спірним питанням у справі, що з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року позивачу було проведено індексацію пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем нараховано такі підвищення до пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, але не виплачено через накладення обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, суд зауважує, що під час проведення індексації пенсії позивача з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року (до проведення перерахунку у листопаді 2024 року) розмір пенсії позивача не обмежувався десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги з протоколів перерахунку пенсії позивача за вказані періоди.
У той же час, суд зазначає, що після проведення у листопаді 2024 року перерахунку пенсії позивача з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року, відповідач протиправно її обмежив максимальним розміром.
Таким чином, як вже встановлено судом вище, фактично відповідачем вже було проведено відповідний перерахунок за вказаний спірний період на підставі оновленої довідки, проте протиправно застосовано обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність встановлено відповідачем саме після проведення у листопаді 2024 року, перерахунку пенсії позивача з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року, тому позовні вимоги в частині вимог щодо зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок за вказаний період задоволенню не підлягають.
У той же час, відповідачу необхідно буде провести відповідний перерахунок на виконання даного рішення.
Враховуючи, що відповідачем застосовано обмеження пенсії максимальним розміром саме при перерахунку пенсії позивача за період, починаючи, з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року, оскаржувані дії щодо застосування обмеження пенсії є протиправним саме за період, починаючи з 01 серпня 2021 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи викладене, з метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача, позовні вимоги, з урахуванням положень статті 9 КАС України, підлягають задоволенню шляхом:
- визнання протиправними дій відповідача щодо застосування з 01 серпня 2021 року обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 №222/1/4/162/349/3276 від 09 листопада 2024 року.
- зобов'язання відповідача здійснити з 01 серпня 2021 року перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 № 222/1/4/162/349/3276 від 09.11.2024 року без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням індексації, передбаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 200/455/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 12 листопада 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук