11 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5002/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТВУД МАРКЕТ" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТВУД МАРКЕТ" звернулось з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2024р. №10727/Ж10/24-13-07-05/40675355 форми «С», прийняте Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно встановлено за результатами перевірки порушення позивачем граничних термінів розрахунків в частині несвоєчасного поступлення валютної виручки, оскільки позивачем була проведена часткова оплата на виконання договору купівлі-продажу та залишок несплаченої суми за експортовані товари становив рівня меншого ніж незначна сума, відповідно до ст.20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Відтак, як вважає позивач, після досягнення сумою незавершених розрахунків за операцією з експорту, яка підлягала валютному нагляду, рівня незначної суми, за умови відсутності ознак дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій, припиняється нарахування пені, оскільки в іншому випадку її нарахування створює нерівні умови у порівнянні із суб'єктами господарювання, операції з експорту, імпорту яких початково не підпадають під валютний нагляд у зв'язку із незначним розміром (до 400 000 грн).
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Вказав, що перевіркою встановлено не забезпечення позивачем надходження валютних коштів за експортовану продукцію по митній декларації від 26.06.2023 в сумі 12386,75 доларів США на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, тобто 22.12.2023, яка підлягала валютному нагляду, сума операції є більшою ніж 400 тис.грн, тобто нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків проводиться в повному обсязі. Враховуючи, що оплата за товар почалась з 14.02.2024 року (що не заперечується позивачем), а граничний строк надходження валютної виручки за даною операцію є 22.12.2023 року, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків проводиться в повному обсязі, тобто на суму 12386,75 дол. США (452966,11 грн.), що в свою чергу є більшою за розмір, передбачений ст. 20 Закону №361-ІХ, а отже позицію позивача вважає помилковою.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
08.09.2022 року між ТОВ «МЕТВУД МАРКЕТ» як продавцем та турецькою фірмою MASS KOZ. KUAF. IIIZ BIGLI. ELK. VE ELEKTRONIK EV ALETLERI MED. SAN. TIC. LTD. STI. як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу №007USD.
За умовами пункту 1.1. Договору купівлі-продажу №007USD від 08.09.2022 року за взаємною згодою Сторін, Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити ці Товари, зазначені в комерційному інвойсі, виданому Продавцем щодо замовлення Покупця, що описано в Специфікації цього контракту, в сумі, розмірі, об'ємі, комплектації, відповідно до якості та технічних характеристик і за ціною згідно з інвойсом на кожну партію Товару.
Як передбачено у пункті 3.4. Договору купівлі-продажу №007USD від 08.09.2022 року валютою договору є долар США (а.с. 7-8).
26.06.2023 року, виконуючи умови Договору купівлі-продажу №007USD від 08.09.2022 року, ТОВ «МЕТВУД МАРКЕТ» здійснило поставку на користь турецької фірми MASS KOZ. KUAF. IIIZ BIGLI. ELK. VE ELEKTRONIK EV ALETLERI MED. SAN. TIC. LTD. товару (пилопродукції з деревини хвойних порід у вигляді профільованого пагонажу) на загальну суму 12 386,75 доларів США (452 966,11 грн).
На підставі направлення на перевірку Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2249/Ж3/24-13-07-05 від 07.08.2024 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "МЕТВУД МАРКЕТ", з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних операцій по контрактах: № 007USD від 08.09.2022 року та №008 від 12.09.2022 року, за період з 08.09.2022 року по 07.08.2024 року за результатами якої складено акт від 21.08.2024 року № 9778/Ж5/24-13-07-05/40675355 (а.с.15-19).
Перевіркою встановлено порушення:
- ч.1, ч.2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та п.21 Постанови правління НБУ №5 від 02.01.2019 року "Про затвердження Положення про заходи та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями), в частині несвоєчасного надходження (не надходження) валютної виручки, зокрема:
- по Контракту № 007USD від 08.09.2022 року, на суму 12386,75 дол. США, за період з 23.12.2023 року по 14.02.2024 року, на 54 дні, на суму 9593,43 дол. США, за період з 15.02.2024 року по 20.02.2024 року, на 6 днів, на суму 1983,43 дол. США, за період з 21.02.2024 року по 13.03.2024 року, на 22 дні.
- по Контракту № 008 від 12.09.2022 року, суму 12422,92 дол. США, за період з 20.03.2024 року по 07.08.2024 року на 141 день.
На підставі викладеного, ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №10727/ж10/24-13-07-05/40675355 від 09.09.2024 року на загальну суму 294 811,03грн, з яких нарахована пеня по Контракту №008 від 12.09.2022 року становить 205 644,02грн та пеня по Контракту №007USD від 08.09.2022 року становить 89 167,001грн (а.с.33).
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму штрафних санкцій 294 811,03грн протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства встановлює Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року (далі Закон №2473-VIII).
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону №2473-VIII ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (частина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Як встановлено актом перевірки, а також не заперечується позивачем, ТОВ "МЕТВУД МАРКЕТ" прострочено граничні терміни розрахунків в частині несвоєчасного поступлення валютної виручки по контракту №007USD від 08.09.2022 року, на суму 12386,75 дол. США, за період з 23.12.2023 року по 14.02.2024 року, на 54 дні, на суму 9593,43 дол. США, за період з 15.02.2024 року по 20.02.2024 року, на 6 днів, на суму 1983,43 дол. США, за період з 21.02.2024 року по 13.03.2024 року, на 22 дні та по контракту №008 від 12.09.2022 року, суму 12422,92 дол. США, за період з 20.03.2024 року по 07.08.2024 року на 141 день.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.02.2024 року ним була проведена часткова оплата у сумі 2793,32 доларів США (102 147,80грн) на виконання умов договору купівлі-продажу №007USD від 08.09.2022, згідно митної декларації №23UA209120015604U3 від 26.06.2023 року.
Таким чином, після указаної часткової оплати у розмірі 2793,32 доларів США залишок суми несплаченої за експортовані товари (незавершені розрахунки за операцією) становив 9593,43 долари США (12386,75 - 2793,32). Як зазначено у вантажній митній декларації №23UA209120015604U3 від 26.06.2023 року, курс долара США на момент експортної операції становив 36,5686 гривень за 1 долар США. Тобто у гривнях залишок суми несплаченої за експортовані товари (незавершені розрахунки за операцією) становив 350 818,30грн (9593,43 * 36,5686).
Отже, як вказує позивач, станом на 14.02.2024 року (після часткової оплати) сума незавершених розрахунків за операцією з експорту товарів (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції), а саме за операцією постачання товарів згідно з вантажною митною декларацією №23UA209120015604U3 від 26.06.2023 року, становила 350 818,30грн, тобто досягнула рівня меншого ніж незначна сума (400 000,00грн відповідно до статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).
Зважаючи на вищевказане, позивач вважає, що після 14.02.2024 року граничні строки розрахунків не поширювалися на операцію з експорту товарів згідно з вантажною митною декларацією №23UA209120015604U3 від 26.06.2023 року на виконання Договору купівлі- продажу №007USD від 08.09.2022 року.
Щодо вказаних доводів позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Закону №2473-VIII врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема частиною першою статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №7, яка набрала чинності 7 лютого 2019 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі Інструкція №7), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у межах валютного регулювання законодавець прямо встановив конкретні строки та порядок виконання обов'язків, зокрема, - строк погашення заборгованості за операціями з експорту, який обчислюється відповідно до чіткої норми саме з моменту митного оформлення товару. Норми Закону про валюту у цих правовідносинах мають імперативний характер і не допускають довільного тлумачення чи розширення.
Відтак, положення частини другої статті 13 Закону №2473-VIII однозначно визначають, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Юридичний зміст зазначеної норми свідчить про те, що саме з моменту митного оформлення товару саме для цілей забезпечення валютного законодавства у резидента (експортера) виникає правова вимога до нерезидента (покупця) щодо виконання зобов'язання з оплати поставленої продукції. Відповідно, з цього моменту виникає валютна заборгованість, яка вважається такою, що підлягає контролю з боку уповноважених органів до моменту її фактичного погашення. Закон не передбачає можливості обчислення строку з будь-якої іншої дати.
Відповідно до п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих, операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 із змінами і доповненнями (далі - Положення № 5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними нормативними актами.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі також - Постанова НБУ №18).
Пунктом 14-2 Постанови НБУ №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року, і відповідно до пункту 14-3 Постанови НБУ №18:
- не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
- застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого ч.1 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті .21 розділу II цього Положення не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Підпунктом 7 пункту 2 розділу І Положення №5 визначено, що незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення і операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що і підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Посилання позивача на пункт 14-2 Постанови №18, згідно якого, зокрема, граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій суд оцінює критично з огляду на таке.
У частині 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень, за наявності однієї або більше таких ознак:
- фінансові операції, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої держави), або якщо однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції), або якщо кінцевий бенефіціарний власник учасника фінансової операції - клієнта є громадянином чи має постійне місце проживання в державі, що здійснює збройну агресію проти України;
- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;
- платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
- фінансові операції електронного резидента (е-резидента).
Тобто пеня за порушення встановлених граничних строків розрахунків не нараховується на суму заборгованості по незавершеній операції, якщо на дату виникнення заборгованості така сума є «незначною», тобто меншою ніж 400 000 гривень, за умови відсутності ознак дроблення валютних операцій.
Водночас, як встановлено актом перевірки від 21.08.2024 №9778/Ж5/24-13-07-05/40675355 ТОВ "МЕТВУД МАРКЕТ" не забезпечило надходження валютних коштів за експортовану продукцію по МД №23UA209120015604U3 від 26.06.2023 в сумі 12386,75дол США (452966,11 грн), на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, тобто 22.12.2023 року, яка підлягала валютному нагляду, сума операції є більшою ніж 400 тисяч гривень, тобто нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків проводиться в повному обсязі.
Відтак, оскільки оплата за товар почалась з 14.02.2024 року (що не заперечується позивачем), а граничний строк надходження валютної виручки за даною операцію є 22.12.2023 року, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків проводиться в повному обсязі, тобто на суму 12386,75 дол. США (452966,11 грн.), що в свою чергу є більшою за розмір, передбачений ст.20 Закону №361-ІХ.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не заперечується сума нарахованої пені по Контракту №008 від 12.09.2022 на суму 205 644, 02грн, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №10727/ж10/24-13-07-05/40675355 від 09.09.2024 року.
Суд зазначає, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Натомість, така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).
Однак, Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону №2473-VIII, застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».
Як вже зазначено судом, статтею 13 Закону №2473-VIII врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Зокрема, частиною першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини 2 вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
При цьому, хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно-господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон України «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.
Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 у справі №240/2564/22 вказав, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, відсутні.
Частинами 1-3 ст.3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.14.2. Постанови №18, яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.
За таких обставин, суд вважає, що з огляду на порушення частин 1,2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за несвоєчасне надходження валютної виручки в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених між ТОВ «МЕТВУД МАРКЕТ» та турецькою фірмою MASS KOZ. KUAF. IIIZ BIGLI. ELK. VE ELEKTRONIK EV ALETLERI MED. SAN. TIC. LTD. STI., відповідачем правомірно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №10727/ж10/24-13-07-05/40675355 від 09.09.2024 року.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат з підстав, передбачених ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТВУД МАРКЕТ" (вул.Сіретська, буд.5-А, с.Комарівці Чернівецький р-н Чернівецька обл., 59000 ЄДРПОУ 40675355);
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м.Чернівці, 58006, ЄДРПОУ 44057187).
Суддя В.О. Кушнір