12 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5791/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до військової частини НОМЕР_2 (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн на місяць у розмірі за період лікування (з 03 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 05 листопада 2023 року по 27 листопада 2023 року, з 15 січня 2024 року по 25 січня 2024 року) у зв'язку у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та зобов'язати нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100000 грн на місяць розмірі за період лікування (з 03 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 05 листопада 2023 року по 27 листопада 2023 року, з 15 січня 2024 року по 25 січня 2024 року) у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
В обгрунтування поданого позову, вказував, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та 01.11.2022 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Терни Донецької області отримав поранення. В період проходження лікування відповідачем не здійснювалась виплата додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Хоча у зв'язку з отриманням бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно періодам стаціонарного лікування. Також вказував, що ним надіслало звернення командиру військової частини НОМЕР_2 через Регіональне управління Територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про виплату додаткової грошової винагороди на період лікування після отриманого поранення в розмірі 100000 грн, однак відповідачем виплату не здійснено, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.12.2024 даний адміністративний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.12.2024 задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновити строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої з сторін про інше.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказував, що як вбачається із довідки про розмір щомісячних і додаткових виплат, солдат ОСОБА_1 в листопаді 2022 року отримав виплати за час лікування після поранення в розмірі 28000 додаткової грошової винагороди у зв'язку з лікуванням поранення з розрахунку за 12 днів перебування на такому лікуванні. Також зазначав, що як вбачається з виписок з лікувальних закладів, позивачу не встановлено тяжке поранення, так як згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості затвердженого Наказом МОЗ України №370 від 04.07.2007 травми та захворювання встановлені у позивача є легкими, тому відсутні будь які підстави на виплати додаткової грошової винагороди.
Ухвалою суду від 24.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 05.09.2025 заяву військової частини НОМЕР_2 , - задоволено. Допущено заміну первісного відповідача по адміністративній справі №600/5791/24-а - військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на його правонаступника - військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
В період з 14.04.2022 по 31.03.2024 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується записами у військовому квитку серії А.В. № НОМЕР_5 .
Згідно довідки від 05.10.2024 №7457, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , встановлено, що 01.11.2022 позивач отримав ВТ.ЗЧМТ.СГМ. Помірний остеохондроз хребта з помірним больовим синдромом за обставин: раптовий міноментно-артилерійський обстріл під час безпосередньої участі в бойових діях та виконання обов'язків військової служби по захисту Батьківщини. Також зазначено, що подія не пов'язана з необережністю, порушення техніки безпеки чи неналежним виконанням службових обов'язків, з вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Під час бойових дій був у засобах індивідуального захисту, а саме у шоломі та бронежилеті. В районі зосередження, розташованого в районі н.п. Терни, Донецької області.
Встановлено, що позивач проходив тривале стаціонарне лікування, а саме з:
- з 03.11.2022 по 07.11.2022 проходив лікування у військовій частині НОМЕР_6 з діагнозом: основний: ВТ (30.10.2022р.) ЗЧМТ, струс головного мозку, акубаротравма з вираженим атактичним синдромом; ускладнення: супутній: гостра ерозія шлунку;
- з 07.11.2022 по 08.11.2022 проходив лікування у відділенні хірургії в КНП "Міської клінічної лікарні №4" ДМР з діагнозом: мінно-вибухова травма від 01.11.2022. ЗЧМТ, струс головного мозку з вираженим цефалгічним, вестебуло-актичним синдромами, гостра ерозія шлунку, остеохондроз поперекового відділу хребта, легкий набряк рогівки, ангіопатія по ішемічному типу обох очей, акубаротравма, хронічна нейросенсорна приглуховатість з обох боків, тубоотит;
- з 09.11.2022 по 15.11.2022 проходив лікування у КП "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади" з діагнозом: стан після МВТ (01,11.2022), ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічеим, астено-невротичним, вестибуло-атактичним синдромом, акубаротравма без порушення цілісності барабанної перетинки, гостра нейросенсорна пришуховатість, AS 5,0, AD 4,5, дискогенна радикулопатія з больовим синдромом, L5-S1 протрузія м/х диску до 6,2 мм, остеохондроз поперекового відділу хребта, гостра ерозія шлунку, ангіопатія О.И., адаптаційні розлади з порушенням емоцій та сну;
- з 05.11.2023 по 27.11.2023 проходив лікування в КП "Луцька центральна лікарна" з діагнозом: М.51.1 - ураження поперекових та інших міжхребцевих дисків з радикулопатією, гастрит і дуоденіт, астигматизм.
- з 16.12.2023 по 05.01.2024 проходив лікування у КП "Волинський обласний госпіталь ветеранів війни" Волинської обласної ради з діагнозом: вертеброгена тораколюмбоішалгія з больовим та помірним м'язево-тонічним синдромами на тлі остеохондрозу, деформуючого спондилоартрозу поперекового відділу хребта, кила диску L5-S1, протрузія дисків L3- L4, L4- L5, множинні ліпоми тулуба, двобічна нейросенсорна приглуховатість, низхідна часткова атрофія зорових нервів обох очей внаслідок МВТ (01.11.2022), ангіопатія сітківки обох очей, хронічний неспецифічний кон'юктивіт;
З 15.01.2024 по 25.01.2024 проходив лікування у військовій частині НОМЕР_7 з діагнозом: доброякісне новоутворення жирової тканини шкіри та підшкірної клітковини та ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків: наслідки МВТ (02.11.2022): ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді двобічної нейросенсорної приглуховатості зі сприйняттям шепітної мови до 2,0 м на праве вухо та 1,0 на ліве вухо, ремітуючої цефалгії без порушення функції центральної нервової системи.
27.08.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій, серед іншого, просив вказати причини невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період лікування та перебування у відпустці у зв'язку з отриманим тяжким пораненням.
Розглянувши вказану заяву, військова частина НОМЕР_2 листом від 05.09.2024 №3912 повідомила представника позивача, що виплата додаткової грошової винагороди позивачу внаслідок отриманого поранення 01.11.2022 та подальшого лікування за цей період здійснювалась згідно із вимогами діючого законодавства, з урахуванням наданих ним відповідних висновків.
Не погоджуючись із бездіяльністю (діями) відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.11.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Абзацом 1 пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168 у редакції зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, №43 від 20.01.2023, яка застосовувалася на час перебування позивача на лікуванні (з 03.11.2022 по 15.11.2022, з 05.11.2023 по 27.11.2023, з 15 січня 2024 року по 25 січня 2024 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також абзацами 5, 6 пункту 1 Постанови №168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)
Абзацом четвертим пункту 11 Розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого. При цьому Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Також положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Поряд з цим, абз 2, 3 п. 9 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що 01.11.2022 позивач отримав ВТ.ЗЧМТ.СГМ. (внутрішньочерепну травму, закриту черепномознову травму, синдром гемодинамічних порушень), помірний остеохондроз хребта з помірним больовим синдромом. Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.10.2024 №7457 поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, із захистом Батьківщини та виконанням бойового завдання в зоні ведення бойових дій.
Судом встановлено, що вказана довідка видана відповідачем, на підставі акту розслідуванні від 24.11.2022 №173, проведеного згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 №298 від 04.11.2022.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у зв'язку з отриманим пораненням в період з 02.11.2022 по 07.11.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у госпітальній групі (смт. Олександрівка) (перевідний епікриз №3336), з 07.11.2022 по 08.11.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні загальної хірургії КНП "Міська клінічна лікарня №4" ДМР (виписка із медичної картки №27552 стаціонарного хворого №13977) та в період з 09.11.2022 по 15.11.2022 на стаціонарному лікуванні у КП "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади" (виписка із медичної картки (стаціонарного) хворого №19656-22).
Суд зауважує, що виплата додаткової винагороди, передбачена постановою №168, здійснюється лише у випадку "Поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини".
З огляду на викладене у своїй сукупності, суд вважає, що у період з 02.11.2022 по 07.11.2022, з 07.11.2022 по 08.11.2022, з 09.11.2022 по 15.11.2022, позивач проходив стаціонарне лікування саме у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, що підтверджується матеріалами справи.
Суд звертає увагу, що обидві вищевказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів та не вказав аргументованих доводів щодо підстав невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі до 100000 грн за період 02.11.2022 по 07.11.2022, з 07.11.2022 по 08.11.2022, з 09.11.2022 по 15.11.2022, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Разом з тим, з огляду на те, що під час розгляду справи було встановлено, що згідно довідки про розмір щомісячних і додаткових виплат позивач отримав в листопаді 2022 року вплати за час лікування після поранення в розмірі 28000,00 грн додаткової грошової винагороди з розрахунку за 12 днів (70000/30= 2333,33*12 = 28000,00 грн), суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту буде зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 02.11.2022 по 07.11.2022, з 07.11.2022 по 08.11.2022, з 09.11.2022 по 15.11.2022, відповідно до Постанови КМУ №168 з врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо донарахування додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період з 05.11.2023 по 27.11.2023, з 16.12.2023 по 05.01.2024, з 15.01.2024 по 25.01.2024, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що з 05.11.2023 по 27.11.2023 позивач проходив стаціонарне лікування в КП "Луцька центральна лікарня" Підгайцівської сільської ради (виписний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №5922);
З 16.12.2023 по 05.01.2024 проходив стаціонарне лікування у КП "Волинський обласний госпіталь ветеранів війни" Волинської обласної ради (виписка №5078 із медичної карти стаціонарного хворого відділення терапії з палатами паліативної допомоги).
З 15.01.2024 по 25.01.2024 проходив стаціонарне лікування у військовій частині НОМЕР_7 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №94).
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн, а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Розділом І названого Положення передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.п. «б» п. 6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно до п. 21.1 та п. 21.2 Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Додатком 1 до Положення № 402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції "Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників" та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб "Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо".
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.11 ст.101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Відповідно до п.1.1 гл.1 р. І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.11 гл.6 р.ІІ Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
З аналізу вказаних норм вбачається, встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2024 у справі №380/20587/23.
Проте суд зауважує, що з матеріалів справи не вбачається висновку ВЛК про потребу в лікуванні в розумінні абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку №260 і, відповідно, підставою для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування.
Також суд звертає увагу, що повноваження командира військової частини щодо прийняття рішення (у формі наказу) про продовження виплати грошового забезпечення не є дискреційними з огляду на таке.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 17.10.2019 у справі №826/521/16, від 30.03.2021 у справі №400/1825/20 та від 27.09.2021 у справі №380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Водночас повноваження не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд зауважує, що повноваження командира військової частини щодо видання наказу про продовження виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні та перебування у відпустці за станом здоров'я не передбачають можливості діяти за власним розсудом, оскільки питання наявності/відсутності медичних показань для перебування військовослужбовця у відповідній відпустці належить до компетенції, зокрема, ВЛК.
Таким чином, у разі наявності висновку ВЛК про потребу продовження лікування за станом здоров'я нормами Порядку №260 встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки командира військової частини: видати наказ про продовження виплати вказаного грошового забезпечення.
Дана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду викладених у постанові від 16.05.2024 у справі №520/16191/23.
Водночас у матеріалах справи відсутні висновки ВЛК (в формі свідоцтва, довідки або протоколу) про потребу продовження терміну лікування після сплину чотирьохмісячного терміну або рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах, а тому, з урахуванням абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260, суд вважає, що відповідачем правомірно не нараховано і не виплачено позивачу спірне грошове забезпечення, за період з 05.11.2023 по 27.11.2023, з 16.12.2023 по 05.01.2024, з 15.01.2024 по 25.01.2024
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000,00 грн на місяць у періоди з 05.11.2023 по 27.11.2023, з 16.12.2023 по 05.01.2024, з 15.01.2024 по 25.01.2024, задоволенню не підлягають.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн на місяць у розмірі за період лікування (з 02.11.2022 по 07.11.2022, з 07.11.2022 по 08.11.2022, з 09.11.2022 по 15.11.2022) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 02.11.2022 по 07.11.2022, з 07.11.2022 по 08.11.2022, з 09.11.2022 по 15.11.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позову, - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя В.О. Григораш