Справа № 560/9161/25
іменем України
12 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України (далі- Митниця, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000046/3 від 15.04.2025;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000046/2 від 25.02.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/2025/000023 від 25.02.2025.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які засвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зазначає про безпідставність посилання відповідача у спірному рішенні на те, що заявлена митна вартість товару нижча від подібних і аналогічних товарів. Також звертає увагу на те, що митний орган приймаючи спірні рішення не довів наявності обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною договору митної вартості та не взяв до уваги той факт, що автомобіль має ушкодження після ДТП й не може відповідати ринковій вартості. З огляду на вказане, позивач просить позов задовольнити повністю.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що посадовою особою Митниці було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, оскільки надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому Митницею оформлено картку відмови в митному оформлені товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/2025/000023 від 25.02.2025.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було надано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України. Вказує, що відповідач не обгрунтував правомірність свого рішення щодо коригування митної вартості. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та просив у задоволенні позову відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у відповідача матеріали, що стали підставою для прийняття картки відмови №UA400070/2025/000023 від 25.02.2025 та рішення №UA400000/2025/000046/3 від 15.04.2025, №UA400000/2025/000046/2 від 25.02.2025.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 560/9161/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що позивачем укладено з фірмою Продавцем Autohandel Henne GmBH договір купівлі-продажу б/у автомобіля SKODA KAROQ № шасі НОМЕР_1 , 2017 року випуску, з пробігом 191500 км за ціною 9000,00 євро. Укладення договору підтверджує рахунок №23-25 від 11.02.2025 року, із зазначенням умов "сума оплачена готівкою". Даний рахунок із підписами Сторін було надано Митниці.
24.02.2025 року декларантом позивача подано ВМД вн№8455, відповідно до якої до митного оформлення пред'явлено автомобіль марки SKODA, модель KAROQ, ідентифікаційний номер/номер кузова НОМЕР_1 , 2017 рік виготовлення, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1598 см3, потужність двигуна - 85 кВт, кількість місць включаючи водія - 5.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до вказаної митної декларації декларантом додано: рахунок №23-25 від 11.02.2025р., калькуляцію транспортних витрат б/н від 24.02.2025р., декларацію митної вартості, страховий поліс 2024А303804 від 11.02.2025р., страховий поліс D|9478 від 11.02.2025р., лист Продавця від 24.02.2025р. - підтвердження розрахунку з ним в розмірі 9000 Євро, експортно-супровідний документ Німеччини 25DE965153066379BO від 11.02.2025 року.
25.02.2025р. Хмельницька митниця Державної митної служби України прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2025/000046/2 та надала Картку відмови в прийнятті митної декларації №UA400070/2025/000023 від 25.02.2025, згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість у розмірі 11250 Євро.
Вказані рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до Державної митної служби України. Відповідачем прийнято нове рішення про коригування митної вартості товару №UA400000/2025/000046/3 від 15.04.2025.
Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України.
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 55 цього МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В межах даної справи предметом розгляду справи є правомірність коригування Митницею ціни товару, що зазначено в спірному рішенні від 15.04.2025, а саме ціни транспортного засобу. Згідно тексту спірного рішення, відповідач вказує на такі недоліки: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують вартість товару, зокрема банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; вважає, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару; вказує, що калькуляція транспортних витрат суперечить положенням Р.ІІІ Наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599, витрати на страхування не додано до митної вартості. Також Митниця в рішенні зазначає про визначення митної вартості за другорядними методами передбаченими ст.ст. 62 та 63 МКУ.
Як встановлено судом, позивачем укладено з фірмою Продавцем договір купівлі-продажу автомобіля. Укладення договору підтверджує виданий компанією-продавцем Рахунок №23-25 від 11.02.2025 року. Згідно статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Матеріалами справи підтвержено, що у Рахунку №23-25 зазначається умова стосовно договору, а саме, що автомобіль буде передано належним чином після оплати готівкою.
Згідно, ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, надіслана покупцю пропозиція на оплату за товар у формі рахунку була прийнята покупцем шляхом здійснення платежу за товар.
Враховуючи зазначене, доводи відповідача про відсутність документів, які підтверджують вартість та оплату товару є безпідставними.
Щодо доводів відповідача, стосовно того, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що посадовою особою митниці в якості підстав для коригування заявленої митної вартості зазначено виключно про цінову інформацію з інтернет-сайтів продажу автомобілів, а саме otomoto.pl, mobile.de, truckscout24.de, на яких наявні відомості про те, що мінімальний рівень ціни ідентичних моделей, того ж року виготовлення, складає від 11 000 Євро, тобто становить іншу ціну, ніж було заявлено декларантом при митному оформленні.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
При коригуванні митної вартості декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України не має.
Тобто при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митниця обмежилася посиланням на інтернет-сайти в якості інформації щодо автомобілів, які не є ідентичними з оцінюваним автомобілем, оскільки у придбаного позивачем автомобіля наявні ушкодження кузова, що підтверджується історією обслуговування автомобіля.
Згідно доданої історії обслуговання офіційним дилером, 26.03.2019 року при пробігу 30487 км автомобіль ремонтувався після ДТП в передню частину кузова, на що вказує вичерпний перелік заміни кузовних запчастин та робіт, а 02.027.2020 року при пробігу 59356 км автомобіль ремонтувався після ДТП в задню частину кузова.
На переконання суду, наявність у придбаного позивачем автомобіля пошкоджень кузова, а також наявність значного пробігу впливає на різницю у вартості автомобілів, а тому суд відхиляє доводи відповідача, стосовно недостовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару.
В оскаржуваному рішенні відповідачем також зазначено, що для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію транспортних витрат від 24.02.2025, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, калькуляція витрат від 24.02.2025 підтверджує витрати по доставці задекларованого товару. Інформація, що міститься у калькуляції витрат дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, вказана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Щодо посилань відповідача на ненадання документів на підтвердження витрат на страхування товару, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 7) витрати на страхування цих товарів. Оскільки, страхування автомобіля здійснював Одержувач автомобіля, що включено в Договорі, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Відтак, твердження митного органу щодо неможливості перевірки складових митної вартості через відсутність інформації про страхування товару також не обґрунтовані.
Стосовно визначення методу визначення митної вартості товару, суд зазначає. Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
У рішенні про коригування митної вартості товару від 15.04.2025 р. № UA400000/2025/000046/3 відповідачем використано для коригування митної вартості товарів МД від 09.01.2025 №25UA205170000298U6. В той же час, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 16.04.2025 р. № UAUA400000/2025/000046/3 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.
Оскільки вказане рішення підлягає скасуванню, відповідно Картка відмови Хмельницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA40070/2025/000023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000046/2 від 25.02.2025
Частиною 1 статті 24 Митного кодексу України визначено, що будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 26-5 Митного кодексу України, за результатами розгляду скарги митний орган вищого рівня приймає одне з таких рішень, яким: 1) повністю задовольняє скаргу; 2) частково задовольняє скаргу; 3) залишає скаргу без задоволення. У разі прийняття рішення, передбаченого пунктом 1або 2 частини першої цієї статті, митний орган вищого рівня: 1) скасовує оскаржуване рішення повністю або частково; або 2) скасовує оскаржуване рішення та самостійно приймає нове рішення; або 3) скасовує оскаржуване рішення та зобов'язує відповідний митний орган прийняти нове рішення відповідно до законодавства; або 4) вносить зміни до оскаржуваного рішення; або 5) визнає дії або факт бездіяльності відповідного митного органу неправомірними та зобов'язує цей митний орган вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.
Частиною 7 статті 26-5 Митного кодексу України визначено, що у разі прийняття рішень, передбачених пунктами 3 і 5 частини другої цієї статті, митний орган, якого стосується предмет оскарження, зобов'язаний прийняти нове рішення або вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, у найкоротший можливий строк, але не більше п'яти робочих днів з дати прийняття рішення за результатами розгляду скарги.
Тобто, якщо митний орган вищого рівня скасовує рішення нижчого рівня, це означає, що воно визнане таким, що не відповідає законодавству і втрачає юридичну силу з моменту скасування та не породжує правові наслідки для позивача. Враховуючи зазначене, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000046/2 від 25.02.2025 слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000046/3 від 15.04.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/2025/000023 від 25.02.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна митна служба України Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап