про повернення позовної заяви
11 листопада 2025 року Справа № 480/6978/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої під час проходження військової служби,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася військова частина НОМЕР_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 17835,13 гривень (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень тринадцять копійок) в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 12.09.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161, 122 КАС України. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду.
Зазначив, військова частина НОМЕР_1 на даний час перебує в зоні бойових дій. В наслідок ворожого артилерійського обстрілу в місці розташування штабу військової частини НОМЕР_1 відсутнє електропостачання та мережа інтренет, що спричинили пропущення строку виправлення недоліків відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року.
Також зауважив, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався відповідними указами Президента України.
Дані обставини значно ускладнюють та роблять неможливим реалізувати повноцінно свої права військовій частині НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про усунення недоліків та надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначеним представником позивача, суд повідомляє наступне.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Зокрема, в силу частини першої цієї статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач уже звертався до суду з позовом про той самий предмет раніше, однак позовна заява у справі 480/10447/24 була залишена без руху та повернута внаслідок не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений строк, а у справі №480/6403/24 - повернута на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України (якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано).
Суд зауважує, що такі причини носять суб'єктивний характер, оскільки позивач самостійно обрав спосіб захисту своїх порушених прав і скористався своїм правом на судовий захист, відтак, така причина не є поважною, оскільки військова частина не вчинила жодних дій, спрямованих на усунення недоліків позовної заяви, перелічених в ухвалах про залишення позовної заяви без руху та допущених під час її оформлення з метою подання до суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвали про повернення позовної заяви у справах №480/10447/24 та №480/6403/25 до апеляційного суду не оскаржувалися, що свідчить про згоду позивача з ними.
Посилання ж позивача, що позов подано під час воєнного стану, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ним вже втретє подається позовна заява до ОСОБА_1 , з метою стягнення з нього майнової шкоди, розмір якої було встановолено під час службового розслідування у березні 2024 року, а отже, обставини щодо можливості подання позову до суду є суб'єктивними та залежали від волі військової частини щодо належного оформлення позовів до суду.
У свою чергу, приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку, суд враховує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
Крім того, суд зазначає, що з моменту, коли позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, минуло півтора року, оскільки розмір переплати грошового забезпечення відповідачу внаслідок самовільного залишення ним військової частини позивач встановив під час службового розслідування у березні 2024 року, що вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.03.2024р. №95.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2022 у справі № 990/102/22.
Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №640/20314/20).
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Саме посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів на їх підтвердження. Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи позивача є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Суд зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданому клопотанні не навів поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування об'єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин такого тривалого (майже 1,5 роки) пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.
Таким чином, доводи, викладені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, є безпідставними, а тому позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави, наведені його представником у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву слід повернути.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої під час проходження військової служби і додані до неї документи - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.О. Осіпова