. 12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7378/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
??? зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЕДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з військового обліку відповідно до вимог п. 6 ст.37 Закону України від 25.03.1992 Nє2233-XII “Про військовий обов?язок і військову службу» громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з прийняттям відповідного рішення про таке виключення.
Позовні вимоги обґрунтовував тим що, його було виключено з військового обліку 02.05.2022 на підстав п.6ч. 6ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Однак, не зважаючи на даний факт, відповідач протиправно повторно 27.09.2024 взяв ОСОБА_1 на військовий облік. При цьому, у відповідь на звернення позивача щодо скасування взяття його на військовий облік та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідач зазначив, що позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявивши бажання проходити військову службу після відбуття кримінального покарання, проте доказів такого відповідач не надав. Відтак позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.06.2025 відповідач отримав до свого електронного кабінету 02.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У строк встановлений судом, відповідач до суду відзиву на позовну заяву не надав.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
27.10.2016 ОСОБА_1 прийнято на військову службу у Збройні Сили України за контрактом.
02.05.2022 позивача було виключено з військового обліку на підставі п. 6. ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", про що мається відмітка в належному йому військовому квитку серії НОМЕР_2 від 09.12.2016.
Підставою для такого виключення є судимість позивача згідно вироку Кобеляцького районного суду від 24.09.2019 по справі №532/1327/19, яким позивача визнано винним у вчиненні тяжкого злочину за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
Відповідно до довідки про звільнення серії ПОЛ №02759 від 29.04.2022 позивач відбував покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» з 10.02.2019 по 29.04.2022. В подальшому покарання позивачу було замінено на більш м'яке на підставі статті 82 КК України згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 21.04.2022.
27.09.2024 ОСОБА_1 знову було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зважаючи на те, що його було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, про що наявна відмітка в належному йому військовому квитку серії НОМЕР_3 від 09.12.2016.
25.04.2025 позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про скасування взяття його на військовий облік та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Листом від 02.05.2025 №2517 відповідачем надано відповідь на вищевказане звернення, в якому зазначено: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 27.10.2016 року у зв'язку з проходженням військової служби за контрактом. Під час проходження служби за контрактом, відповідно до вироку Кобеляцького районного суду Полтавської області, був засуджений до п'яти років позбавлений волі. Після відбуття покарання звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 та виявив бажання проходити військову службу за мобілізацією. Крім того, відповідно до ст.37 Закону "Про військовий обов'язок та військову службу" знімаються з військового обліку тільки особи, які були направлені для відбування покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру Після відбуття покарання такі особи зобов'язані звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_7 та стати на військовий облік. Також постановою КМУ №558 було розширено перелік раніше осуджених осіб, які підлягають призову на військову службу: Особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмежений волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому чисті із звільненим від відбування покарання, тяжкого злочину, особливо тяжкого злочину. Засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням. Підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою або, до яких застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно, це означає що призову на військову службу підлягають особи, які мають судимість, судимість, яких була знята або погашена, а також чоловіки, які перебувають під слідством у статусі підозрюваного або обвинуваченого.
Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.036.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі -Закон №2232-XII, у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин).
За приписамист.1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (частини перша).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома).
Відповідно до п.6 ч.6ст.37 Закону №2232-ХІІу редакції до 18.05.2024 виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, вироком Кобеляцького районного суду від 24.09.2019 по справі Nє532/1327/19, позивача визнано винним у вчиненні тяжкого злочину за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку №1487).
Як свідчать матеріали справи, у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 від 09.12.2016, міститься відмітка ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.05.2022, що позивача знято та виключено з військового обліку на підставі пп. "6" п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, (далі Закон №3633-ІХ), редакція ч.6ст.37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
За змістом ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІу редакції, чинній станом з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560(далі Порядок №560).
Згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, з 18.05.2024 редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі з конфіскацією майна, більш того, з цього часу передбачена можливість бути призваним осіб, які раніше було засуджено до позбавлення волі.
Отже, підстава "які були раніше засуджені до позбавлення волі" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Як встановлено з матеріалів справи, позивача було взято на облік 27.09.2024, про що міститься відмітка у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 від 09.12.2016, а саме печатка ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його існуючих конституційних прав і свобод.
У спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки спірні між сторонами в цій справі правовідносини виникли після 18.05.2024, тобто після внесення відповідних змін до Закону №2232-XII.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на наведені вище положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд також враховує, що згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами України.
Такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення (п.9 ст.89 КК України).
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» вказано, що при вирішенні питання про погашення судимості правове значення має не тільки наявність вироку суду, яким особу визнано винною у вчиненні злочину, а й підстави та час її звільнення від відбування покарання, оскільки саме з цього часу в передбачених законом випадках особа вважається такою, що не має судимості, або починає обчислюватися строк, протягом якого вона вважатиметься такою, що має судимість.
У постанові Верховного Суду від 27.09.2018 у справі №647/1831/15-к наведено висновок, згідно з яким припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.
Отже, враховуючи п.9 ст.89 КК України, позивач вважається таким, який не має судимості.
Відтак станом на день звернення позивача до відповідача із заявами про виключення його з обліку військовозобов'язаних (25.04.2025) він визнається таким, який не має судимості, а також самостійно звернувся до відповідача після після внесення відповідних змін до Закону №2232-XII, тобто після 18.05.2024 із заявою, в зв'язку з чим його було взято на облік 27.09.2024. Таким чином, відповідач правомірно не задовольнив його заяву.
Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова