11 листопада 2025 року Справа № 280/7261/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 №204650026815 від 29.07.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 від 09.07.2003 №1058-IV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнати протиправним рішення відповідача 2 в частині відмови позивачу в підтвердженні періодів роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001 на пільгових умовах за Списком №1;
зобов'язати відповідача 2 зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001;
зобов'язати відповідача 1 призначити та виплачувати з 30.04.2025 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати відповідача 1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001;
зобов'язати відповідача 1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивачу зарахувати до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1987 по 22.11.1988 та з 29.09.1990 по 30.10.1992.
Також позивач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що 21.07.2025 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком за Списком №2 разом з усіма необхідними підтверджуючими документами про достатній страховий та пільговий стаж. Зауважує, що відповідач спірним рішенням відмовив у призначенні пенсії з посиланням на недостатній пільговий стаж. Вважає, що відмова у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 2 позов не визнав, 11.09.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву (вх. №45560), у якому вказує, що за результатами розгляду документів доданих до заяви від 21.07.2025 страховий стаж позивача становить 27 років 04 місяці, при цьому, пільговий стаж за Списком №1 складає 4 роки 11 місяців. Пояснює, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 по 30.10.1992, оскільки він перетинається з періодом проходження строкової військової служби з 23.11.1988 по 28.09.1990. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001, оскільки професія «учень прохідника» не передбачена Списком №1.
Відповідач 1 позов не визнав, 18.09.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву (вх. №46914), у якому вказує, що рішення № 204650026815 від 29.07.2025 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 було прийнято через відсутність достатнього пільгового стажу. Посилається на аналогічні зазначеним відповідачем 2 підстави для незарахування до страхового стажу період навчання з 01.09.1987 по 30.10.1992 та до пільгового стажу період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 , виданого ЦВМ Дзержинського РВХМУУМВС України в Харківській області 11.10.1999, який доданий до справи.
Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при ГУ ПФУ в Харківській області № 48/5-25 від 08.05.2025 позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001 на посаді учня прохідника, оскільки професія «учень прохідника» Списком №1 не передбачена, тому підтвердити період роботи немає законних підстав.
В подальшому 21.07.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку із досягненням необхідного пенсійного віку та наявністю необхідного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
З урахуванням вимог п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, органом, що приймав рішення за заявою про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №204650026815 від 29.07.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
За результатами розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 по 30.10.1992 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.10.1992, оскільки вищезазначений період навчання перетинається з періодом проходження строкової військової служби з 23.11.1988 по 28.09.1990 згідно довідки № ВВ06/4165 від 03.10.2024.
До пільгового стажу не враховано період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001, згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 06.06.2001, архівної довідки № 06-14/349 від 12.09.2024, додатку до архівної довідки № 06-14/349-А від 12.09.2024 згідно рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 48/5-25 від 08.05.2025, оскільки згідно рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 48/5-25 від 08.05.2025 «Професія «учень прохідника» зазначеним Списком не передбачена, отже підтвердити період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001 немає законних підстав.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача 1 про відмову в призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та не зарахуванням до його страхового стажу періоду навчання з 01.09.1987 по 30.10.1992, та пільгового стажу періоду роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій (пункт 20 Порядку №637).
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності/неточності/неправильності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Щодо спірних періодів роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001 судом встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 від 06.06.2001 позивач працював на посаді учня прохідника підземних робіт і в інших умовах праці в Тунельному загоні №15 «Харківметробуд». З 01.09.2001 позивача переведено на посаду прохідника підземного 4 розряду в Тунельному загоні №15 «Харківметробуд».
Зі змісту архівних довідок Харківського Народного Архіву від 12.09.2024 №06-14/349-А, №06-14/349 вбачається, що в документах архівного фонду ПАТ «Харківметробуд» у наказах особового складу Тунельного загону №15 є відомості про роботу ОСОБА_2 на посаді «прохідник підземних робіт 4-5 розряду (підземна дільниця №10)». З 06.06.2001 про зарахування «учнем прохідника підземних робіт», з 01.09.2001 про переведення «прохідник підземних робіт 4 розряду», з 01.11.2005 про присвоєння «5 розряду прохідника підземних робіт підземної дільниці №10», 30.07.2006 про звільнення. Відомостей про переведення на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про переведення на іншу роботу, про відпустку по навчанню, про простої в документах з особового складу Тунельного загону №15 (ТЗ-15 ВАТ «ХМБ») за період з 01.09.2001 по 30.07.2006 немає.
Також позивачем надано накази про проведення атестації робочих місць від 17.03.1995 № 61, від 22.05.2000 № 30, від 23.05.2005 № 25.
Професія, посада: "прохідник» що передбачено: Списком №1, розділ 1 "Гірничі роботи", підрозділ 2 "а" "Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєні і капітальному ремонті: гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів, та інших підземних споруд", позиція 1.2a "прохідник" Підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36; накази з особового складу за 2001-2006 рр., Картка ф. П-2, накази по Атестації робочих місць.
Згідно зі Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, розділом І «Гірничі роботи» підрозділ 2а «Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті: гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд», код професії 1010300а-17491 передбачено посаду «прохідник».
Згідно зі Списком №1 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, розділом I, підрозділом 2 «Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд», позицією 1.2a передбачено посаду «прохідник».
Суд звертає увагу, що професія «учень прохідника підземних робіт» за якою було прийнято позивача до Тунельного загону №15 «Харківметробуд» відповідає визначеній у позиції 1.2a підрозділі 2 розділі I Списком №1 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 посаді «прохідник».
Крім того, протягом робочого дня на учнів впливають всі ті ж самі негативні і шкідливі фактори, які впливають і на робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах.
За таких обставин, суд вважає помилковою позицію відповідачів стосовно невідповідності до Списку №1 професії учня прохідника підземних робіт.
Оскільки пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленими записами у трудовій книжці, архівними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії про періоди роботи, що враховуються для призначення пільгової пенсії, суд вважає, що період роботи позивача з 06.06.2001 по 31.08.2001 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.
Суд також звертає увагу на той факт, що пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями та не витребував у підприємства необхідні, додаткові документи, або шляхом виходу на вказане підприємство і проведення відповідної перевірки наявних архівних документів, не спростував того факту, що позивач повний робочий день працював на посаді, віднесеної до Списку №1, що свідчить про необґрунтованість відмови у зарахуванні позивачу періодів його роботи.
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при ГУ ПФУ в Харківській області позивачу відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (надалі - Порядок №18-1, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. (п.1 Порядку № 18-1)
Згідно з пунктом 2 Порядку № 18-1, його дія поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).
Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.
Основними завданнями Комісії є зокрема розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 18-1, рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення.
Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку № 18-1, Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
У спірному рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області, з посиланням на рішення № 48/5-25 від 08.05.2025 комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при ГУ ПФУ в Харківській області, відмовило позивачу у зарахуванні пільгового стажу роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001.
З урахуванням зробленого висновку щодо наявності підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу період роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001, суд вважає, що рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при ГУ ПФУ в Харківській області № 48/5-25 від 08.05.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно диплому серії НОМЕР_2 позивач у 1987 році вступив на навчання до Кременчуцького ордену Дружби народів льотного училища цивільної авіації на спеціальність льотна експлуатація вертольотів і в 1992 році закінчив повний курс. Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 30.10.1992 позивачу присвоєно відповідну кваліфікацію.
Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 №161, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.11.1993 за №173, навчальний рік починається з 1 вересня і складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.
Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Згідно військового квитка від 18.11.1988 НОМЕР_4 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ВВ06/4165 від 03.10.2024 позивач проходив строкову військову службу з 23.11.1988 по 28.09.1990.
Період навчання позивача у вищому навчальному закладі з 01.09.1987 по 22.11.1988 та з 29.09.1990 по 30.10.1992 підтверджений належними документами, а саме трудовою книжкою та дипломом; період строкової військової служби з 23.11.1988 по 28.09.1990 трудовою книжкою та військовим квитком та довідкою.
Отже, позивач має право на зарахування до його страхового стажу як періоду строкової військової служби, так і періоду навчання у вищому навчальному закладі.
Подання додаткових документів для підтвердження цих періодів позивач не потребує.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, враховуючи перетин періодів навчання та військової служби а також те, що пенсійний орган зарахував до страхового стажу лише період проходження строкової військової служби з 23.11.1988 по 28.09.1990, позивач має право на зарахування до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1987 по 22.11.1988 та з 29.09.1990 по 30.10.1992.
Ураховуючи вищевикладене, з метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №204650026815 від 29.07.2025.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно з частини 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статей 2, 5 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Так, згідно зі з статтею 58 Закону № 1058-IV призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Таким чином, оскільки питання призначення/перерахунку позивачу пенсії віднесено до виключної компетенції відповідача та приймаючи до уваги, що відповідач не зарахував спірний стаж роботи позивача, а суд позбавлений повноважень розраховувати необхідний для призначення пенсії стаж, позовна вимога про зобов'язання призначити пенсію за віком задоволенню не підлягає.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 ОСОБА_1 період його роботи з 06.06.2001 по 31.08.2001, зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1987 по 22.11.1988 та з 29.09.1990 по 30.10.1992 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду по даній справі.
Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1937,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області та ГУ ПФУ в Запорізькій області, якими прийнято протиправні рішення, пропорційно.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 48/5-25 від 08.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 період його роботи 06.06.2001 по 31.08.2001.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №204650026815 від 29.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди навчання 01.09.1987 по 22.11.1988 та з 29.09.1990 по 30.10.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак