11 листопада 2025 року Справа № 280/7239/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумської області, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумської області про відмову в призначенні пенсії від 27.01.2025 №084750011058;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про відмову у призначенні пенсії № 084750011058 від 29.05.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 3 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 25.07.2025 № 084750011058;
зобов'язати відповідача 3 зарахувати позивачу періоди його роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 30.04.2003, з 01.05.2003 по 05.10.2009, з 02.08.2010 по 28.03.2012 до його пільгову стажу роботи за списком №2 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02 грудня 2024 року.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що 19.01.2025 - вперше, 21.05.2025 - вдруге, та 18.07.2025 - втретє, звертався до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком за Списком №2 разом з усіма необхідними підтверджуючими документами про достатній страховий та пільговий стаж. Зауважує, що відповідачами спірними рішеннями відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на недостатній пільговий стаж. Вважає, що відмова у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.09.2025 позовну заяву вирішено повернути позовну заяву в частині позовних вимог до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.01.2025 № 084750011058.
Ухвалою судді від 02.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 2 позов не визнав, 12.09.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву (вх. №45777), у якому вказує, що за результатами розгляду документів доданих до заяви страховий стаж позивача становить 39 років 06 місяців 12 дні, при цьому, пільговий стаж складає: по Списку №2 - 5 років 7 місяців 29 днів; по Списку №1 - 3 роки. Пояснює, що за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 31.12.2002, оскільки надана на підтвердження наявності пільгового стажу роботи довідка ВСП «Дніпровська дирекція» АТ «Укрзалізниця» від 16.07.2025 № БМЕСД-6/35 не відповідає вимогам додатку № 5 Порядку № 637. Записи в трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.07.1987 не відповідають вимогам пункту 10 Порядку № 383 - відсутні записи про роботу повний робочий день, посилання на відповідні Списки, дані про проведення атестації на відповідному робочому місці. Вважає правомірною відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 12 років 06 місяців.
Відповідач 1 позов не визнав, 16.09.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву (вх. №46513), у якому вказує, що спірне рішення від 29.05.2025 №08475001058 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 було прийнято через відсутність достатнього пільгового стажу - 12 років 06 місяців. Також посилається на невідповідність заяви позивача від 21.05.2025 вимогам пункту 14-4 розділу XV Закону №1058 щодо зазначення інформації про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням вчинено дії згідно з вимогами законодавства України діючого на час виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 , виданого Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області 16.07.1996, який доданий до справи.
21.05.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку із досягненням 55-річного віку та наявністю необхідного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
З урахуванням вимог п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, органом, що приймав рішення за заявою про призначення пенсії, визначено ГУ ПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №084750011058 від 29.05.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 12 років 06 місяців.
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки БМЕСД-6/13 від 22.04.2025 оскільки в довідці не вказано яким списком передбачена посада.
Крім кого у паспорті наявна інформація про реєстрацію місця проживання у м. Пологи, а у заяві про призначення пенсії не зазначено особисте повідомлення заявника відповідно до пункту 14-4 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо неодержання пенсії в органах пенсійного забезпечення російської федерації.
18.07.2025 позивач повторно звернувся до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області та прийнято рішення № 084750011058 від 25.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 12 років 06 місяців. За доданими документами до страхового стажу не зараховано згідно архівної довідки період роботи у колгоспі протягом 1987-1988 років, оскільки довідка не містить номер та дату видачі та прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_2 ». До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано згідно довідки від 16.07.2025 № БМЕСД-6/35 періоди роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 31.12.2002, оскільки довідка не містить підпису головного бухгалтера, довіреність на право підпису заступника начальника дирекції не надавалася, відсутнє посилання на частину другу статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Не погоджуючись із рішеннями відповідачів про відмову в призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та не зарахуванням до його пільгового стажу періодів роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 30.04.2003, з 01.05.2003 по 05.10.2009, з 02.08.2010 по 28.03.2012, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій (пункт 20 Порядку №637).
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності/неточності/неправильності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Щодо спірних періодів роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 30.04.2003, з 01.05.2003 по 05.10.2009, з 02.08.2010 по 28.03.2012 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.07.1987 судом встановлено:
03.02.1992 позивача переведено на посаду електрогазозварника 3-го розряду.
04.01.1999 позивача переведено на прорабську дільницю м. Пологи на посаду електрогазозварника 5-го розряду.
31.08.1999 позивача звільнено у зв'язку з переведенням за домовленістю сторін;
26.10.1999 позивача прийнято на посаду електрогазозварника 5-го розряду на прорабську дільницю м. Пологи за переведенням.
30.04.2003 звільнений у зв'язку з переведенням.
01.05.2003 прийнятий на посаду електрогазозварника 5-го розряду до Відособленого виробничого підрозділу «Запорізька дирекція цивільних споруд і водопостачання Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
06.10.2009 переведений на посаду майстра Пологівської дільниці.
02.08.2010 переведений на посаду електрогазозварника 5-го розряду Пологівської дільниці.
28.10.2012 переведений на посаду майстра Пологівської дільниці.
Зі змісту довідки виробничого структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за Списком №2 від 16.07.2025 №БМЕСД-6/35 з додатками, довідки з питань реорганізації, перейменування, правонаступності підприємств виробничого структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16.07.2025 №БМЕСД-6/34:
« ОСОБА_3 . 1969 р.н., дійсно працював повний робочий день на посаді електрогазозварника з 03.02.1992 (нак. № 28 від 03.02.1992) по 31.08.1999 (нак. № 144 від 31.08.1999) та з 26.10.1999 (нак.№ 203 від 25.10.1999) по 30.04.2003 (нак. №170/ос від 30.04.2003), з 01.05.2003 (нак. № 380/ос від 01.05.2003) по 05.10.2009 (нак. № 288/ос від 06.10.2009) та з 02.08.2010 (Нак. № 181/ос від 05.08.2010) по 28.03.2012 (Нак. № 27/ос від 29.03.2012) у виробничому структурному підрозділі «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця » на посаді електрогазозварника ручного зварювання за Списком №2. затвердженого Кабінетом Міністрів України. Виконував зварювальні роботи, за посадою електрогазозварника, згідно пільгових списків затверджених: КАБІНЕТ МІНІСТРІВ СРСР ПОСТАНОВА від 22.08.1956 № 1173 розділ XXXII «загальні професії» електрогазозварники та їх підсобні; КАБІНЕТ МІНІСТРІВ СРСР ПОСТАНОВА від 26.01.1991 №10 (23200000-19756 електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; ПОСТАНОВА КАБІНЕТА МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 16.01.2003 № 36 список № 2, розділ XXXIII «загальні професії» позиція 33 (23200000-19906 електрогазозварники ручного зварювання, які зайняті на різанні і ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки). ПОСТАНОВА КАБІНЕТА МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 24.06.2016 № 461
Підстава для видачі: первинна атестація робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам, яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 було проведено: 22.05.1998 р. (первинна атестація робочих місць) нак. № 49. нак. № 35 від 21.01.2004 р.. нак. № 804 від 30.10.2009 р.
За час роботи надавались відпустки без збереження заробітної плати: Нак. № 406 від 14.08.2001 - 3 кал.дн.; Нак. № 518 від 25.10.2001 - 1 кал.дн.; Нак. № б/н від 17.12.2001 - 6 кал.дн.; Нак.№ б/н від 15.02.2002 - 1 кал.дн.; Нак. № 587 від 06.12.2004 - 4 кал.дн.; Нак. № 794 від 21.11.2008 - 4 кал.дн.; Нак. № 47 від 20.01.2009 - 1 кал.дн.; Нак. № 184 від 28.04.2009 - 1 кал.дн.; Нак. № 102 б/п від 19.08.2011 - 6 кал.дн.; Нак. № 46 б/п від 03.01.2012 - 4 кал.дн.; Нак. № 110 б/п від 03.02.2012 - 1 кал.дн.; Нак. № 60 від 01.02.2012 - 1 кал.дн.; Всього: 33 кал. дн.».
Згідно зі Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1956 № 1173, розділом XXXIII «загальні професії» (код 23200000-19756) передбачено посаду електрогазозварника, зайнятих на різанні і ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «електрогазозварники».
Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професія «електрозварники ручного зварювання».
За таких обставин, згідно зі Списком №2 право на пільгову пенсію мають: електрогазозварювальники, електрогазозварники, газозварники, електрозварники ручного зварювання, електрозварники, на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрогазозварники зайняті на ручному зварюванні.
Суд наголошує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Оскільки пільговий стаж позивача підтверджений належно оформленими записами у трудовій книжці, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії про періоди роботи, що враховуються для призначення пільгової пенсії, суд вважає, що періоди роботи позивача з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 30.04.2003, з 01.05.2003 по 05.10.2009, з 02.08.2010 по 28.03.2012, підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.
Суд також звертає увагу на той факт, що пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями та не витребував у підприємства необхідні, додаткові документи, або шляхом виходу на вказане підприємство і проведення відповідної перевірки наявних архівних документів, не спростував того факту, що позивач повний робочий день працював на посадах, віднесених до Списку №2, що свідчить про необґрунтованість відмови у зарахуванні позивачу періодів його роботи.
Ураховуючи вищевикладене, з метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області №084750011058 від 29.05.2025, ГУ ПФУ в Донецькій області № 084750011058 від 25.07.2025.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Згідно з частини 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статей 2, 5 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Так, згідно зі з статтею 58 Закону № 1058-IV призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Таким чином, оскільки питання призначення/перерахунку позивачу пенсії віднесено до виключної компетенції відповідача та приймаючи до уваги, що відповідач не зарахував спірний стаж роботи позивача, а суд позбавлений повноважень розраховувати необхідний для призначення пенсії стаж, позовна вимога про зобов'язання призначити пенсію за віком задоволенню не підлягає.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 30.04.2003, з 01.05.2003 по 05.10.2009, з 02.08.2010 по 28.03.2012, до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду по даній справі .
Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, частковим поверненням позовної заяви, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1937,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ у Львівській області, якими прийнято протиправні рішення, пропорційно.
Суд роз'яснює позивачу, що сума сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн. у зв'язку з поверненням позовної заяви в частині вимог підлягає поверненню в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд.10 ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 084750011058 від 29.05.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 084750011058 від 25.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 періоди його роботи з 03.02.1992 по 31.08.1999, з 26.10.1999 по 30.04.2003, з 01.05.2003 по 05.10.2009, з 02.08.2010 по 28.03.2012, у зв'язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак