11 листопада 2025 року Справа № 160/1417/25 ЗП/280/257/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
До Запорізького окружного адміністративного суду, за підсудністю з Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розмірі 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 01.09.2024 по теперешній час;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 , у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, провести нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період з 01.09.2024 по теперешній час.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовій службі в ЗСУ на посаді спеціаліст-оператор служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_2 , згідно наказу №223, що підтверджується копією військового квитка. Зазначає, що безпосередньо бере участь у виконанні бойових завдань в зоні бойових дій в н.п. Олександро-Калинове Донецької області Наказ №14дск від 11.07.2024, а саме забезпеченні таємним діловодством (МНСІ) КПУ, військової частини НОМЕР_2 з 01.09.2024 по теперешній час. Вказані обставини, зокрема, але не виключно підтверджуються наступнимт документами: БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №790т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №793т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1295т від 11.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1440т від 26.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1837т від 24.09.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №2026т від 15.10.2024, бойовий наказ командира НОМЕР_4 об ТрО №124т від 01.10.2024, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №20т (том 14, 15). Однак, всупереч чинного законодавства, позивачу з невідомих причин не виплачується належна додаткова винагорода за перебування безпосередньо в зоні бойових дій. Так, у період часу з 01.09.2024 по теперешній час не нараховується та не виплачується додаткова винагорода відповідно до вимог Постанови №168 в розмірі 100 000 гривень. Неодноразові звернення до керівництва військової частини не дали результатів. Вказує, що іншим військовослужбовцям, які перебувають разом з позивачем у місці дислокації вказана доплата перераховується та виплачується в зв'язку з тим, що останні, разом з позивачем перебувають безпосередньо в районах у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, як на це прямо вказує Постанова КМУ від 28.02.2022 №168. На рапорт від 24.10.2024 вх.№3702/р, надано відповідь, в якій повідомлено, що позивач не приймав участь у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у зв'язку з чим підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні. Позивач з такою позицією відповідача не погоджується, вважає її незаконною, а бездіяльність відповідача протиправною. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Військової частини НОМЕР_2 : документи на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченнi здiйснення заходiв з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірний період: бойові накази (бойові розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомiсть (пiд час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числi або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань; інформацію про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету міністрів України № 168 від 28.02.2022 за спірний період, із зазначенням періоду та суми, яка виплачувалася на виконання цієї Постанови в кожному місяці.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивач відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №223 від 11.08.2024 обіймає посаду спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці, за своїми функціональним обов'язками здійснює забезпечення таємним діловодством (МНСІ) КПУ. Виконання такого виду бойових (спеціальних) завдань не входить до переліку завдань, зазначених у Порядку, які створюють підстави для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди у розмірі 100 000грн. Згідно штатно-посадового списку Відповідача посада, яку обіймає Позивач, відноситься до підрозділів управління, а отже виконання Позивачем обов'язків військової служби навіть у районах ведення бойових дій за своїм функціональним призначенням не пов'язане із завданнями, вичерпний перелік яких наведений у п.2 розділу ХХХІV Порядку №260. У спірний період (з 01.09.2024 по лютий 2025 року включно) Позивач виконував свої функціональні обов'язки згідно займаної посади (забезпечення таємним діловодством), що за своїм характером та суттю підпадає під абз.23 п.2 розділу ХХХІV Постанови та створює підстави для нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у розмірі 30 000грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), що підтверджується відповідними бойовими наказами (розпорядженнями), рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій. Окрім того, у спірний період Позивач на підставі наказів командира військової частини неодноразово включався до групи військовослужбовців зі складу командування, штабу та управління Відповідача для несення бойового чергування на командно-спостережному пункті (КСП), фактично виконуючи функції оперативного управління підрозділами військової частини, які ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони, що за своїм характером та суттю підпадає під абз.14 п.2 розділу ХХХІV Постанови та створює підстави для нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у розмірі 50 000грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань). Зазначає, що характер виконуваних Позивачем обов'язків військової служби у частині забезпечення таємного діловодства у військовій частині є сталим, постійним, а вид бойових (спеціальних) завдань - незмінним та аналогічним функціональним обов'язкам Позивача, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_2 . У зв'язку з чим, основне бойове розпорядження, на підставі якого Позивач перебував у районах ведення бойових дій та виконував обов'язки військової служби за призначенням (згідно функціональних обов'язків) є бойові розпорядження №2203/1дск від 11.08.2024 та №2704дск від 17.10.2024 (витяги із яких додаються), видані у зв'язку зарахуванням Позивача до списків Відповідача (БР №2203дск від 11.08.2024) та у зв'язку із переміщенням підрозділу до іншого населеного пункту через зміну бойових та оперативних завдань військової частини НОМЕР_2 в цілому (БР №2704дск від 17.10.2024). Інші бойові накази (розпорядження), зазначені у позовній заяві, не містять бойових (спеціальних) завдань індивідуального характеру, які б стосувалися конкретно Позивача. Один лише факт перебування військовослужбовця у період воєнного стану у районах ведення бойових дій та виконання ним обов'язків військової служби, не пов'язаних із його безпосередньою участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України згідно вичерпного переліку, зазначеного у розділі ХХХІV Порядку №260 (стосовно військовослужбовців, які проходять службу у підрозділах забезпечення, логістики, зв'язку, персоналу, діловодства, у тому числі таємного, тощо) не створює підстав для виплати таким військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 30 травня 2025 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 докази по справі, а саме належним чином засвідчені копії БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №790т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №793т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1295т від 11.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1440т від 26.07.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №1837т від 24.09.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №2026т від 15.10.2024, Бойовий наказ командира НОМЕР_4 об ТрО №124т від 01.10.2024, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №20т.
Ухвалою від 04 липня 2025 року повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_2 докази по справі, а саме належним чином засвідчені копії БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №790т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №793т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1295т від 11.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1440т від 26.07.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №1837т від 24.09.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №2026т від 15.10.2024, Бойовий наказ командира НОМЕР_4 об ТрО №124т від 01.10.2024, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №20т.
Ухвалою від 12 серпня 2025 року замінено відповідача у справі Військову частину НОМЕР_2 на правонаступника - Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Запропоновано Військовій частині НОМЕР_1 подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Ухвалою від 13 серпня 2025 року витребувано від Військової частини НОМЕР_1 докази по справі, а саме належним чином засвідчені копії БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №790т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №793т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1295т від 11.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1440т від 26.07.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №1837т від 24.09.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №2026т від 15.10.2024, Бойовий наказ командира НОМЕР_4 об ТрО №124т від 01.10.2024, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №20т.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів справи судом установлено, що позивач - ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №223 від 11.08.2024 обіймає посаду спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці, за своїми функціональним обов'язками здійснює забезпечення таємним діловодством (МНСІ) КПУ
Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 з рапортом вх.№3702/р від 24.10.2024, в якому просив виплатити додаткову винагороду за безпосередню участь у виконанні бойового чергування в зоні бойоих дій в н.п. Олександро-Калинове Донецької області Наказ №14дск від 11.07.2024 для забезпечення скритим шифрованим зв'язком КМУ, (ТакКП) військової частини НОМЕР_2 з 01.09.2024 по 16.09.2024 та 29.09.-30.09.2024 або надати роз'яснення щодо невиплати такої винагороди.
Листом від 05.11.2024 №1569/3456 за підписом Військової частини НОМЕР_2 позивача повідомлено, що згідно відомостей, які містяться у військовій частині, позивач не приймав участь у веденні бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, у зв'язку з чим підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні. Згідно до штатного посадового списку військової частини НОМЕР_2 служба охорони державної таємниці, в якій позивач обіймає посаду спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці, як підрозділ не входить до командування чи штабу батальйону, а відноситься до підрозділів управління. Окрім того, у період з 01.09.2024 по 29.09.2024 у військовій частині НОМЕР_2 , як у батальйону, тактичний командний пункт батальйону не сформовано, тому зазначене у рапорті посилання про участь у забезпеченні скритим шифрувальним зв'язком КПУ ТакКП військової частини НОМЕР_2 є хибним та безпідставним. Зазначено, що сам факт виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби у зоні ведення бойових дій чи виключно факт перебування у такій зоні не створює підстав для нарахування додаткової винагороди.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю командира військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в розмірі 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 01.09.2024 по теперешній час, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до п. 2, 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» прийняв Постанову № 168.
Редакція Постанови № 168 неодноразово змінювалась.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацом 3 того ж пункту визначено, що особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови № 168 передбачалось, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).
Порядок № 260 згідно з наказами Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023, № 566 від 26.09.2023, № 275 від 30.04.2024, № 339 від 21.05.2024 доповнено новим розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Пунктом 2 Розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.
Військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні або у складі органів військового управління (військових частин, підрозділів) розвідувального органу Міністерства оборони України, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також інших військових формувань, виплата додаткової винагороди здійснюється в порядку, на умовах та розмірах, передбачених у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку.
Військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.
Відтак, чинні у спірний період редакції Постанови № 168 та Порядку № 260 передбачали виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, 50 000,00 грн та 30 000,00 грн у залежності від виконуваних військовослужбовцем завдань та залученості до бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Під час розгляду справи встановлено та сторонами не заперечувалося, що позивач відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №223 від 11.08.2024 обіймає посаду спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці, за своїми функціональним обов'язками здійснює забезпечення таємним діловодством (МНСІ) КПУ.
Відповідно до штатно-посадового списку відповідача посада, яку обіймає позивач, відноситься до підрозділів управління.
Відповідно до змісту витягу із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2203/1дск: «на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1295т від 11.07.2024 з метою забезпечення якісного виконання визначених завдань, щодо відсічі збройної агресії з боку російської федерації, своєчасного реагування на загрози та зміни оперативної обстановки, організації стійкої оборони та можливості переходу до наступальних дій, а саме для забезпечення стійкого функціонування КСП, ведення на ньому секретного діловодства, своєчасного оброблення документів з обмеженим доступом та здійснення контролю справності та укомплеткування техніки спеціального зв'язку на КСП військової частини НОМЕР_2 , наказано: 3.1. До виконання обов'язків військової служби на ОКП в районі …. згідно функціональних обов'язків починаючи з 12.08.2024 залучити наступний особовий склад зі складу служби охорони державної таємниці - головного сержанта ОСОБА_2 …».
Відповідно до змісту витягу із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2704/1дск від 17.10.2024: "наказано: начальнику штабу-заступнику командира батальйону, з метою виконання бойових завдань у складі штабу батальйону, планування бою та здійснення оперативного (бойового) управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони, продовжити несення бойового чергування в пункті тимчасової дислокації штабу батальйону в районі ... прийому та своєчасного доведення до підрозділів розпоряджень, сигналів бойового управління та оповіщення, безперервний збір (аналіз) даних обстановки, її відображення і доповіді старшому командиру (начальнику), доведення розпоряджень командира та начальника штабу до виконавців та контролю їх виконання. До виконання визначених завдань залучити: Служба охорони державної таємниці".
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.10.2024 №475 Про виплату додаткових винагород за вереснь 2024 року, позивачу за період з 01.09.2024 по 15.09.2024 наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань (рапорт №3511 від 03.10.2024). Підстава: БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №790т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №739т від 02.05.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №941/10 від 02.05.2024, №1770 від 30.06.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1295т від 11.07.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №14 від 11.07.2024, №1892/1 від 11.07.2024, 1892/10 від 11.07.2024, №1893 від 11.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №4106 від 13.07.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №1920 від 14.07.2024, БР командира НОМЕР_3 обр ТрО №1440т від 26.07.2024, БР командира НОМЕР_4 обр ТрО №2203/1дск від 11.08.2024, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №20т від 07.06.2024 (том 13).
В період з 16.09.2024 по 30.09.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №258 від 15.09.2024 позивач відряджався до військової частини НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 Навчальний центр), у зв'язку із чим був виключений зі складу сил і засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вибув із районів ведення бойових дій, бойові (спеціальні) завдання не виконував, у зв'язку із чим додаткова винагорода у вказаний період позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.10.2024 №274, вважати такими, шр прибули до складу сил і засобів, здійснення заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії збройних сил російської федерації. У підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: 1.1. Із відрядження: 1.1.3 головного сержанта ОСОБА_1 , спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці.
В період з 01.10.2024 по 31.10.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання за призначенням згідно своїх функціональних обов'язків спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці у районах ведення бойових дій (населений пункт Катеринівка Покровського району Донецької області - до з 01.10.2024 по 17.10.2024, населений пункт АДРЕСА_1 - з 17.10.2024 по 31.10.2024).
Підстава - бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2203/1дск від 11.08.2024, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2704дск від 17.10.2024.
За період з 01.10.2024 по 31.10.2024 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій пропорційно часу участі в таких діях та заходах, що підтверджується довідкою про доходи №223 від 06.03.2025.
У листопаді 2024 року позивач виконував бойові (спеціальні) завдання за призначенням згідно своїх функціональних обов'язків начальника групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці у районі ведення бойових дій (населений пункт Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області - з 01.11.2024 по 24.11.2024, з 27.11.2024 по 30.11.2024).
Підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2704дск від 17.10.2024.
У період з 25.11.2024 по 26.11.2024 позивач вибував зі складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на лікування, у зв'язку із чим у цей період обов'язки військової служби не виконував, за місцем служби відсутній, у районах ведення бойових дій не перебував, у зв'язку із чим додаткова винагорода за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині №329 від 25.11.2024.
Позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій пропорційно часу участі в таких діях та заходах (за період з 01.11.2024 по 24.11.2024 та з 27.11.2024 по 30.11.2024, що підтверджується довідкою про доходи №223 від 06.03.2025).
У грудні 2024 року позивач виконував бойові (спеціальні) завдання за призначенням згідно своїх функціональних обов'язків начальника групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці у районі ведення бойових дій (населений пункт Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області - з 01.12.2024 по 31.12.2024). Підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2704дск від 17.10.2024.
Позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн за виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій пропорційно часу участі в таких діях та заходах (за період з 01.12.2024 по 31.12.2024, що підтверджується довідкою про доходи №223 від 06.03.2025).
У січні 2025 року у періоди з 01.01.2025 по 12.01.2025 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 позивач вибув зі складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та у зазначений період перебував у частині щорічної основної відпустки, обов'язки військової служби не виконував, у районах ведення бойових дій не перебував.
У період з 13.01.2025 по 31.01.2025 під час виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням згідно своїх функціональних обов'язків спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці у районі ведення бойових дій (населений пункт Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області), позивач включався до складу чергової зміни та залучався до несення бойового чергування на командно-спостережному пункті (КСП). Підстава: накази командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині.
На час залучення до складу чергової зміни військовослужбовець у групі військовослужбовців командування та штабу фактично приймає безпосередню участь в оперативному (бойовому управлінні) підрозділами, які ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони (наступу), що вказує на наявність підстав для набуття військовослужбовцем права на отримання додаткової винагороди у розмірі 50 000грн пропорційно участі у таких завданнях.
Так, відповідно до рапорту командира підрозділу, де проходить службу позивач, №317/р від 03.02.2025 у період з 13.01.2025 по 31.01.2025 останній виконував бойові завдання у складі діючого угрупування військ (сил) оборони та виконував бойові (спеціальні) завдання у складі командування та штабу військової частини, приймав участь у бойовому (оперативному) управлінні підрозділами відповідача, що ведуть бойові (воєнні) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони (наступу), у зв'язку із чим позивачу за січень 2025 року було на нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 50 000грн за 19 днів (згідно рапорту №317/р від 03.02.2025).
У лютому 2025 року під час виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням згідно своїх функціональних обов'язків спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці у районі ведення бойових дій (населений пункт Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області), позивач включався до складу чергової зміни та залучався до несення бойового чергування на командно-спостережному пункті (КСП) у період з 01.02.2025 по 28.02.2025).
Підстава: накази командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині.
На час залучення до складу чергової зміни військовослужбовець у групі військовослужбовців командування та штабу фактично приймав безпосередню участь в оперативному (бойовому управлінні) підрозділами, які ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони (наступу), що вказує на наявність підстав для набуття військовослужбовцем права на отримання додаткової винагороди у розмірі 50 000грн пропорційно участі у таких завданнях.
Відповідно до рапорту ТВО помічника командира-начальника СОДТ №663/р від 03.03.2025 у період з 01.02.2025 по 28.02.2025 позивач виконував бойові завдання у складі командування та штабу військової частини, приймав участь у бойовому (оперативному) управлінні підрозділами відповідача, що ведуть бойові (воєнні) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони (наступу), у зв'язку із чим позивачу за лютий 2025 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в розмірі 50 000грн за 28 днів (згідно рапорту №663/р від 03.03.2025).
Суд зазначає, що один лише факт перебування військовослужбовця у період воєнного стану в районах ведення бойових дій та виконання ним обов'язків військової служби, не пов'язаних із його безпосередньою участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України згідно вичерпного переліку, зазначеного у розділі ХХХІV Порядку №260 (стосовно військовослужбовців, які проходять службу у підрозділах забезпечення, логістики, зв'язку, персоналу, діловодства, у тому числі таємного, тощо) не створює підстав для виплати таким військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000грн.
Матеріали справи свідчать, що в спірний період позивач виконував свої функціональні обов'язки згідно займаної посади (забезпечення таємним діловодством), що за своїм характером та суттю підпадає під абз.23 п.2 розділу ХХХІV Порядку № 260 та створює підстави для нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у розмірі 30 000грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), що підтверджується відповідними бойовими наказами (розпорядженнями), рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій. Окрім того, у спірний період позивач на підставі наказів командира військової частини неодноразово включався до групи військовослужбовців зі складу командування, штабу та управління відповідача для несення бойового чергування на командно-спостережному пункті (КСП), фактично виконуючи функції оперативного управління підрозділами військової частини, які ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони, що за своїм характером та суттю підпадає під абз.14 п.2 розділу ХХХІV Порядку № 260 та створює підстави для нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у розмірі 50 000грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу в спірний період виплачувалася додаткова винагорода в розмірі 30000грн та 50000грн в залежності від того, чи виконував позивач обов'язки військової служби згідно своїх функціональних обов'язків у районі ведення бойових дій (30000 пропорційно часу участі у таких заходах), або залучався командуванням до складу чергової зміни для несення бойового чергування на контрольно-спостережному пункті батальйону, під час чого тимчасово здійснював бойові (спеціальні) завдання з бойового (оперативного) управління підрозділами, які ведуть бойові (воєнні) дії на лінії бойового зіткнення з противником першого ешелону оборони (наступу) (50000 пропорційно участі у таких заходах).
Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктами 9 і 10 розділу XXXIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Отже, саме на підставі наказів командирів (начальників) військових частин здійснюється виплата спірної винагороди, тобто, командир (начальник) військової частини повинен перевірити наявність підстав та обґрунтованість поданих документів для її виплати та несе відповідальність за правомірність нарахування та виплати такої допомоги.
В свою чергу, в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:
«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової частини ОСОБА_1 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.
50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_2 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з'ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що відповідно до рапорту помічника командира - начальника служби охорони державної таємниці про виплату додаткової винагороди позивачу та іншим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 №3511 від 03.10.2024 зазначено, що позивач у період з 01.09.2024 по 16.09.2024, з 29.09.2024 по 30.09.2024 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі командування та штабу військової частини, здійснюючи оперативне (бойове) управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони, у зв'язку із чим набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 50 000грн.
Враховуючи те, що характер виконуваних позивачем обов'язків військової служби, посаду, яку обіймає згідно штатно-посадового списку відповідача, невіднесення підрозділу, де проходить службу (служба охорони державної таємниці), до складу командування чи штабу військової частини, а також незалучення позивача до оперативного чи бойового управління підрозділами, які ведуть бойові (воєнні) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони (наступу), позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000грн за виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до рапортів помічника командира - начальника служби охорони державної таємниці №3873/р від 02.11.2024, 3903/р від 03.11.2024 та №3872/р від 02.11.2024 у період з 12.10.2024 по 31.10.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання у складі командування та штабу військової частини, здійснюючи оперативне (бойове) управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення.
Проте, у всіх рапортах, складених командиром підрозділу, де проходить військову службу позивач, вказано, що останній виконував бойові (спеціальні) завдання у складі командування та штабу військової частини, здійснюючи оперативне (бойове) управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення, яке відповідно до Порядку №260 створює підстави для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 50 000грн.
Натомість, у трьох різних рапортах із зазначенням однакової підстави командир підрозділу, в якому проходить службу позивач, просить нарахувати ти виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірах 30 000грн, 50 000грн та 100 000грн, при цьому не зазначено, які саме бойові (спеціальні) завдання, передбачені Порядком як такі, які надають право військовослужбовцю на отримання того чи іншого виду додаткової винагороди, виконував позивач.
Крім того, за період жовтень 2024 року (з 01.10.2024 по 31.10.2024) позивач не залучався командуванням до оперативного чи бойового управління підрозділами, які ведуть бойові (воєнні) дії на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони (наступу), а виконання ним обов'язків військової служби згідно функціональних обов'язків за посадою не передбачає оперативного (бойового) управління будь-якими підрозділами, або виконання бойових (спеціальних) завдань, які створюють підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 50 000грн чи 100 000грн.
Також, у рапортах командира підрозділу зазначається, що в один період позивач перебував у населеному пункті Суха Балка Покровського району Донецької області, в інші - в населеному пункті Олександро-Калинове Покровського району Донецької області та населеному пункті Добропілля Покровського району Донецької області, що суперечить відомостям, які містяться у відповідача, відповідно до яких позивач весь час проходив військову службу у АДРЕСА_1 .
При цьому, у рапортах командира підрозділу, де проходить службу позивач, в якості підстав для нарахування різних видів додаткової винагороди за різні періоди зазначені одні й ті самі бойові розпорядження.
Окрім того, у рапорті №4137/р від 01.12.2024 включено період (з 25.12.2024-26.12.2024), коли позивач перебував на лікуванні та був відсутній за місцем служби, будучи виключеним зі складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не виконуючи обов'язки військової служби в цей період.
Суд зазначає, що всі накази містять посилання на відповідні рапорти, бойові розпорядження, бойові накази і журнал бойових дій, а також інші розпорядження.
Відтак, під час вирішення питання про виплату позивачу додаткової винагороди були враховані вимоги п. 4 розділу XXXIV Порядку № 260 щодо підтвердження безпосередньої участі і вимоги п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260 щодо визначення певних завдань (заходів) за участь в яких виплачується додаткова винагорода в певному розмірі.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі.
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач виконував завдання, які передбачають виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.
У зв'язку із чим, суд вважає, що відповідачем у спірні періоди правомірно було нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000грн та 50000грн в залежності від того, чи виконував позивач обов'язки військової служби згідно своїх функціональних обов'язків у районі ведення бойових дій (30000 пропорційно часу участі у таких заходах), або залучався командуванням до складу чергової зміни для несення бойового чергування на контрольно-спостережному пункті батальйону, під час чого тимчасово здійснював бойові (спеціальні) завдання з бойового (оперативного) управління підрозділами, які ведуть бойові (воєнні) дії на лінії бойового зіткнення з противником першого ешелону оборони (наступу) (50000 пропорційно участі у таких заходах).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова