12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/4572/25
категорія 114000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації до Олевської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації до Олевської міської ради про:
- визнання протиправною бездіяльності Олевської міської ради щодо неукладення з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, пам'ятку архітектури місцевого значення - Будинок культури з охоронним № 237, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 14-а, с. Жубровичі, Коростенський район, Житомирська область;
- зобов'язати Олевську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини, пам'ятку архітектури місцевого значення - Будинок культури з охоронним № 237, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 14-а, с. Жубровичі, Коростенський район, Житомирська області, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001року №1768.
В обґрунтування позову зазначено, що з 22.01.2018 року нежитлова будівля будинку культури, розташована в с. Жубровичі Коростенського району Житомирської області по вул. Шевченка, 14-а, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності територіальної громади в особі Олевської міської ради й згідно розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 18.02.2000 року № 76 вказана будівля була взята на державний облік та охорону як пам'ятка архітектури місцевого значення з охоронним № 237.
За твердженням Керівника Коростенської окружної прокуратури, відповідач, як власник спірного об'єкта, зобов'язаний був укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини, як це передбачено статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та пунктами 12-15 "Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини", затвердженого постановою КМУ від 28.12.2001 року № 1768, однак, відповідач ігнорує такі вимоги, а компетентний орган не вживає дієвих заходів.
Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що прокурором не доведено правових підстав звернення до суду.
У відповіді на відзив Керівник Коростенської окружної прокуратури на спростування таких доводів відповідача обґрунтував свій позов як необхідний захід представництва інтересів держави з огляду на тривалу бездіяльність власника та відсутність управлінських приписів з боку компетентного органу. За твердженням керівника окружної прокуратури, норми Конституції, Кодексу адміністративного судочинства й Закону "Про прокуратуру" надають прокурору право втрутитися, коли захист державних інтересів здійснюється неналежно або відсутній.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 111920114, сформованого станом на 26.01.2018 року, за об'єднаною територіальною громадою в особі Олевської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежитлову будівлю будинку культури загальною площею 1135 кв.м. по вул. Шевченка, 14-а в с. Жубровичі Олевського району (ліквідованого на підставі постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 3650 "Про утворення та ліквідацію районів", а в подальшому Олевська міська та Білокоровицька сільська територіальні громади увійшли до новоутвореного Коростенського району) Житомирської області.
Розпорядженням Житомирської обласної державної адміністрації від 18.02.2000 року № 76 "Про взяття на державний облік і охорону нововиявлених та новозбудованих пам'яток архітектури" серед таких пам'яток взято на державний облік будинок культури 1980 року спорудження у с. Жубровичі Олевського району (присвоєно охоронний номер у комплексі 237).
Як свідчать матеріали справи, перший заступник керівника Коростенської прокуратури звертався до Олевської міської ради з листом від 29.01.2024 року № 52/3-957 вих24, у якому просив надати відомості з підтверджуючими документами, зокрема, про те:
- чи створено міською радою спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини;
- чи скеровувалися радою звернення, пропозиції до Житомирської обласної державної (військової) адміністрації чи безпосередньо до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини міста Олевськ (якщо такі погодження не направлялись - обґрунтувати причини та чи планується робота на вказаному напрямку);
- чи розроблено та погоджено історико-архітектурний опорний план міста Олевськ Житомирської області, коли і ким;
- чи відомі факти недотримання умов охоронних договорів по об'єктах культурної спадщини;
- чи виділялись упродовж 2021-2024 років бюджетні кошти на утримання, відновлення, реставрацію, консервацію об'єктів культурної спадщини з метою їх збереження та належної експлуатації;
- дані щодо власників/користувачів пам'яток архітектури місцевого значення, розташованих на території Олевської міської ради;
- чи проведено паспортизацію об'єктів культурної спадщини, розташованих на підвідомчій Олевській міській раді території;
- чи укладалися охоронні договори щодо об'єктів культурної спадщини.
У відповідь на вказаний лист Відділ культури та туризму Олевської міської ради листом від 08.02.2024 року повідомив Коростенську окружну прокуратуру, що історико-архітектурний опорний міста Олевськ не затверджено, однак, необхідні матеріали згідно Закону України "Про основи містобудування" були надані Міністерству культури та туризму України на затвердження. Олевською міською радою не створено спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті міської ради для фінансування відповідного органу. Паспорти виготовлено на дві пам'ятки архітектури національного значення, на одну пам'ятку архітектури місцевого значення та на шість пам'яток археології. За 2023 рік додаткових заходів, обстежень чи інших дій стосовно об'єктів культурної спадщини, які наявні на території громади, не відбувалось. Повідомлено, зокрема, про те, що власником пам'ятки - Будинку культури в с. Жубровичі по вул. Шевченка, 14-а є Територіальна громада в особі Олевської міської ради, користувачем - Відділ культури та туризму Олевської міської ради.
06.12.2024 року Коростенська окружна прокуратура звернулась до Олевського міського голови з листом за № 52/3-11859ВИХ-24, у якому, серед іншого, просила повідомити, чи укладено міською радою охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення "Будинок культури" в с. Жубровичі по вул. Шевченка, 14-а з відповідним органом охорони культурної спадщини, чи зверталась міська рада з моменту створення ОТГ до Житомирської обласної державної адміністрації про занесення будинку культури до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
У відповідь на вказаний лист Відділ культури та туризму Олевської міської ради листом від 13.12.2024 року повідомив Коростенську окружну прокуратуру, що охоронний договір на вказаний об'єкт не укладався, облікова документація не виготовлялась.
06.12.2024 року Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся з листом до Управління культури та туризму Житомирської облдержадміністрації, у якому просив надати інформацію стосовно деяких пам'яток архітектури місцевого значення, серед яких "Будинок культури" в с. Жубровичі по вул. Шевченка, 14-а, а саме, хто є власником (уповноваженим органом) пам'яток; чи укладались охоронні договори на об'єкти культурної спадщини; чи складалась облікова документація на вказані об'єкти; чи вживались заходи щодо укладання охоронних договорів на об'єкти; чи занесені вони до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Житомирської області та взяті на державний облік під охорону; чи зверталась Олевська міська рада до Житомирської облдержадміністрації про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України тощо.
Листом від 09.01.2025 року № 66-1-22/04-25 Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації Житомирської облдержадміністрації поінформувало про відсутність в Управлінні культури та туризму обласної (військової) адміністрації (далі - Управління) інформації стосовно власників (уповноважений орган). Щодо питання із вжиття заходів із визнання права власності вказаних пам'яток інформація також відсутня. Облікова інформація на зазначені об'єкти культурної спадщини не виготовлялась. Охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини не укладено. Від Олевської міської ради звернень про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (у тому числі зняття з обліку означених пам'яток) до Управління не надходило.
Посилаючись на бездіяльність Олевської міської ради в укладанні охоронного договору на "Будинок культури" в с. Жубровичі Коростенського району по вул. Шевченка, 14-а, Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації з повідомленням в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у якому зазначив про необхідність вжиття заходів щодо звернення до суду із позовом про зобов'язання Олевської міської ради вчинити дії на його укладення.
За результатами опрацювання вказаного повідомлення Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації Житомирської облдержадміністрації зазначило, що на території області діє Обласна програма охорони та збереження культурної спадщини Житомирської області на 2025 - 2026 роки, затверджена розпорядженням № 808 від 17.10.2024 року, і у цій Програмі видатки на пред'явлення позовів про визнання протиправними дій, сплати судового збору не передбачені.
Відтак, Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.
Частинами четвертою та п'ятою статті 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини як одного з головних елементів національних інтересів України з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 8 червня 2000 року №1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-ІІІ).
За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону №1805-ІІІ:
- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень;
- щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам'ятки.
До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону (пункт 11 частини другої статті 6 Закону №1805-III).
Відповідно до ст. ст. 2, 13, 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-ХІV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм утвердження української національної та громадянської ідентичності, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п. 3 ч. 1 ст. 2).
До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності (п. 6 ст. 13).
Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам'яток історії та культури, збереженням житлового фонду, додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту (п.п.4,9 ст.16).
Як передбачено підпунктом 5 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать такі делеговані повноваження як організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
Згідно підпункту 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності належать такі делеговані повноваження як забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Частиною 5 статті 3 Закону № 1805-III встановлено, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Як зазначалося вище, відповідач стверджує про відсутність в Олевській міській раді уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини через відсутність для цього бюджетного фінансування.
Відповідно до підпункту 26 пункту 1 розділу ІІ "Положення про Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації" (далі - Положення про Управління), затвердженого розпорядженням Житомирської обласної військової адміністрації Житомирської обласної державної адміністрації від 19.07.2023 року № 326, серед основних завдань Управління є забезпечення вільної реалізації державної політики у сфері культури, туризму, охорони культурної спадщини, а також державної мовної політики на території Житомирської області.
Таким чином, виходячи з приписів п. 17 частини 1 статті 6 Закону №1805-III та Положення про Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації повноваження Управління у сфері охорони культурної спадщини поширюються на територію розміщення пам'ятки культурної спадщини, що не спростовано прокурором та учасниками справи.
Водночас, як слідує з обставин справи та пояснень учасників справи, має місце певна бездіяльність уповноваженого органу охорони культурної спадщини Житомирської обласної державної адміністрації стосовно спірного об'єкта. Зокрема, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що з часу взяття спірної будівлі на державний облік згідно розпорядження від 18.02.2000 року та зміни правового регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини Управлінням вчинялись дії, спрямовані для вирішення питання про занесення (незанесення) спірної будівлі до Реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини відповідно до положень розділу VIII "Порядку обліку об'єктів культурної спадщини", затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 року за № 528/23060; чи занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини в підтвердження статусу щойно виявленого об'єкта; чи з'ясовувалось особа власника цієї будівлі та його було належним чином повідомлено про взяття спірної будівлі на державний облік і охорону відповідно до розпорядження від 18.02.2000 року, а також про необхідність укладання охоронного договору на вказану пам'ятку культурної спадщини; чи складалась облікова документація на пам'ятку культурної спадщини відповідно до Порядку № 158 тощо.
Тим не менше, незважаючи на відсутність у справі доказів на підтвердження того, що уповноважений орган охорони культурної спадщини Житомирської обласної державної адміністрації належним чином повідомив відповідача про взяття спірної будівлі на державний облік як пам'ятку архітектури, з матеріалів справи, зокрема, листа Відділу культури та туризму Олевської міської ради від 08.02.2024 року № 22/1-12 слідує, що відповідач був обізнаний про статус Будинку культури по вул. Шевченка, 14-а як пам'ятки архітектури місцевого значення принаймні з 2024 року.
За правилами статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Реалізовуючи приписи статті 23 Закону № 1805-III Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 року № 1768 затвердив "Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини" (далі - Порядок №1768).
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку №1768 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Аналіз наведених вище приписів Закону № 1805-III та Порядку № 1768 свідчить про те, що укладення охоронного договору є обов'язковим правовим інструментом, який встановлює чіткий режим використання пам'ятки культурної спадщини, визначає необхідні охоронні заходи, з метою збереження такої пам'ятки в належному технічному стані і обов'язок укласти такий договір покладається на її власника, в даному випадку відповідача або уповноваженого ним органу, яким, як слідує з вищевказаних приписів законодавства, має бути виконавчий комітет міської ради.
Отже, відповідач (або уповноважений ним орган), виходячи з встановлених вимог закону мав ініціювати перед уповноваженим органом охорони культурної спадщини Житомирської обласної адміністрації питання щодо укладення охоронного договору та делегування виконавчому комітету повноважень щодо укладання охоронного договору на спірну пам'ятку місцевого значення, що знаходиться на території Олевської міської територіальної громади, чого зроблено не було.
Відтак, має місце протиправна бездіяльність з боку органу місцевого самоврядування, у власності якого перебуває спірна будівля.
За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та необхідність зобов'язання відповідача до вчинення відповідних дій з метою забезпечення дотримання вимог закону щодо охорони культурної спадщини.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Аргументи відповідача про те, що прокурором не наведено належне обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для його звернення до суду з таким предметом спору, судом до уваги не беруться.
Держава в особі її органів зобов'язана забезпечувати на своїй території охорону об'єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об'єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 року у справі № 640/16767/21.
Як встановлено судом у цій справі, у спірних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, яке, як слідує з матеріалів справи, не вживає жодних дієвих заходів на захист інтересів держави.
Законодавець наділив прокурора правом виконувати субсидіарну роль із захисту державних інтересів, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними у разі, якщо відповідний орган такі заходи не вживає, робить це неефективно або неналежно.
Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави, а також бездіяльність чи неналежна діяльність відповідного уповноваженого органу.
З огляду на викладене, відсутність належного захисту та дієвого контролю з боку уповноважених на те органів, яке може мати своїм наслідком невідворотні негативні наслідки для об'єктів культурної спадщини, вимагає безпосереднього та оперативного втручання органів прокуратури.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.
Отже, в силу приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частини 4 статті 53 КАС України прокурор набув право на представництво інтересів держави у суді.
Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області (11501, вул. Героїв Чорнобиля, 10, м. Коростень, Житомирська область, ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації (10014, вул. Мала Бердичівська, 25, м. Житомир, ЄДРПОУ 44668226) до Олевської міської ради (11001, вул. Володимирська, 2, м. Коростень, Житомирська, ЄДРПОУ 04343470) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Олевської міської ради щодо неукладення з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, пам'ятку архітектури місцевого значення - Будинок культури з охоронним № 237, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 14-а, с. Жубровичі, Коростенський район, Житомирська область.
Зобов'язати Олевську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини, пам'ятку архітектури місцевого значення - Будинок культури з охоронним № 237, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 14-а, с. Жубровичі, Коростенський район, Житомирська області, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко