Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2025 року Справа№200/6398/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 о/р НОМЕР_1 від 01.08.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 22.02.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є отримувачем пенсії за віком, перебуває на обліку в Головному управлінні в Донецькій області. Його місцем реєстрації і містом фактичного проживання є м. Донецьк Донецька область. З 01.04.2017 позивачу припинили виплачувати пенсію. 24.07.2025 після проходження фізичної ідентифікації в режимі відеоконференцзв'язку ГУ ПФУ у Київській області було прийнято рішення № 804043 про встановлення особи. Одразу почалось оброблення звернення позивача заяви про поновлення виплати пенсії. В порядку екстериторіальності заяву позивача було розглянуто ГУ ПФУ в Івано-Франківській області і 01.08.2025 було прийнято рішення №914380833564, яким відмовлено в поновленні виплати пенсії. Причиною прийняття негативного рішення відповідач зазначив Постанову Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» і додатково вказав, що пенсія припинена до прийняття цієї постанови. З оспорюваним рішенням відповідача неможливо погодитися, оскільки воно є безпідставним з правової точки зору і дискримінаційний по відношенню до позивача, як пенсіонера і особи похилого віку.
Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем на виконання вказаної ухвали надано клопотання про усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначив, що для того, щоб отримувати пенсію, внутрішньо переміщеній особі позивачу необхідно проходити фізичну ідентифікацію через кожні 6 місяців. Способами фізичної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб, які одержують пенсію через поточний рахунок в установах акціонерного товариства “Державний ощадний банк України», є:
1) фізична ідентифікація (особисте звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України або ідентифікація одержувачів пенсій в установах акціонерного товариства “Державний ощадний банк України»);
2) авторизація в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія. Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
3) ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу;
4) посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою.
Починаючи з 01.01.2024 виплата (продовження виплати) пенсій внутрішньо переміщеним особам, які пройшли фізичну ідентифікацію у територіальних органах Пенсійного фонду України або установах акціонерного товариства “Державний ощадний банк України, або шляхом отримання документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що фізична особа є живою, та які проживають на територіях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (підконтрольна Україні територія), або тимчасово проживають за межами України, крім держави-агресора (російська федерація) або республіки Білорусь, здійснюється на загальних умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 162 “Про особливі виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану».
Оскільки позивачу припинено виплату пенсії з 2017 року а також враховуючи те що позивач до 2025 року не проходив фізичну ідентифікацію, єдиним способом проходження фізичної ідентифікації внутрішньо переміщених осіб є особисте звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та не пройшов ідентифікацію особи прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії поновлення виплати.
Посилався на порушення позивачем строку звернення до суду.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначив, що при аналізі матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 24.07.2025 звернувся з заявою №15927 про поновлення виплати пенсії. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області в порядку екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 розглянуто заяву ОСОБА_1 та винесено рішення № 804043 від 24.07.2025 про встановлення особи. 25.07.2025 ОСОБА_1 звернувся засобами вебпорталу з заявою №15971 про «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами». За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 винесено рішення про відмову в поновленні пенсії Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.08.2025 №914380833564. Оскільки, ОСОБА_1 виплату пенсії припинено до 01.08.2022, то він не належить до категорії осіб, які мають право подати заяву про поновлення пенсії відповідно до постанови №162 та Порядку №299. Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 по заяві від 25.07.2025 №157971 відсутні, оскільки звернення з заявою щодо поновлення виплати пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України здійснено не у встановленому порядку (не особисто).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив.
Позивач - ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області, звернувся засобами вебпорталу з заявою від 25.07.2025 №15971 про «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами».
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
За результатами опрацювання заяви винесено рішення від 01.08.2025 №914380833564 про відмову в поновленні пенсії, з підстав того, що виплата пенсії поновлюється при зверненні пенсіонера особисто до територіального органу Пенсійного фонду фонду, що призначив йому пенсію, з заявою та паспортом (або іншим документом, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік), крім випадків продовження пенсії по інвалідності. Поновлення виплати пенсії за заявами, посвідченими нотаріально, поданими довіреними особами або надісланими поштою не допускається.
З матеріалів електронної пенсійної справи вбачається, що позивач 24.07.2025 звернувся з заявою №15927 про поновлення виплати пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області в порядку екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 розглянуто заяву ОСОБА_1 та винесено рішення № 804043 від 24.07.2025 про встановлення особи.
Листом від 03.07.2025 № 21438-18722/Н-02/8-0500/25, отриманого у відповідь на електронне звернення позивача, серед іншого повідомлено, що пенсію Позивач призупинено з 01.04.2017 на підставі ст.12 Закону України від 20.10.2014 №1706 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.
Статтею 46 Закону № 1058-IVвстановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами статті 49 Закону № 1058-IV, пунктом 4 ч. 1 якої встановлено припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Частинами 2 та 3 ст. 49 Закону № 1058 визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Відповідно до вимог пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 (в редакції Закону № 3674-IX від 25.04.2024) громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації території виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
26.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану». Згідно з абз. 7 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі постанова № 162), у редакції постанови КМУ №469 від 26.04.2022, АТ Укрпошта за погодженням з відповідною військовою адміністрацією до 28 числа місяця, що передує виплатному періоду, подає Пенсійному фонду України письмове повідомлення про населені пункти, в яких АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, а протягом трьох днів - про відновлення такої можливості у зазначених населених пунктах. Одержувачам, яким у визначених населених пунктах АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, Пенсійний фонд України відповідні суми пенсій перераховує на їх поточні рахунки, які відкриваються в банку за зверненням органів Пенсійного фонду України без отримання від одержувачів заяв про виплату пенсії з відкриттям рахунка в банку, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, і вони виплачуються одержувачам після укладення ними договору банківського рахунка з банком. На таких же умовах виплата пенсій за поточний місяць здійснюється у разі, коли до Пенсійного фонду України до 15 числа поточного місяця надійде додаткове повідомлення АТ Укрпошта, погоджене з відповідною військовою адміністрацією про населені пункти, в яких АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій одержувачам. При цьому до такого повідомлення Пенсійному фонду України додаються відомості на виплату пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі - Постанова № 299).
Цей Порядок визначає механізм, зокрема, виплати пенсій, особам, які:
тимчасово проживають за межами України;
проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі - тимчасово окуповані Російською Федерацією території України);
які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.
Пунктом 4 Постанови № 299 встановлено, що пенсії виплачуються через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, або за бажанням одержувачів пенсії з числа осіб, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, - акціонерним товариством «Укрпошта» відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги».
Відповідно до пункту 10 Постанови № 299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії
Як встановлено судом, позивачу припинено виплату пенсії з 01.04.2017 без прийняття відповідного рішення, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства, відповідного рішення про припинення виплати пенсії позивачу управлінням не приймалось.
Отже, доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, зокрема у разі не підтвердження місця фактичного проживання пенсіонера, отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також доводи щодо того, що для подальшого поновлення пенсії, позивачу необхідно звернутися до управління з відповідними документами є безпідставними, оскільки пріоритетними для застосування у спірних правовідносин є саме вимоги статті 49 Закону № 1058-IV.
Відповідна правова позиція викладена у Рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у зразковій справі № 805/402/18 (№ Пз/9901/20/18) про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі.
При цьому, 01.08.2025 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 914380833564 відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії за особистою заявою, оскільки виплата призупинена до 01.08.2022, тому необхідно звернутись особисто.
Стосовно особистого звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії до органу Пенсійного фонду України, суд ставиться критично, тому що відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 №280/4551/21, необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу рішення від 07.10.2009 №25-рп/2009.
Суд зазначає, що під особистим зверненням пенсіонера, слід розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонера до приймальні відповідача. Суд зазначає, що у такому разі зазначені тлумачення норм права звужують право позивача на пенсію у порівнянні з нормами, викладеними у спеціальному Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що має вищу юридичну силу.
Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто особою, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає оскаржуване рішення про відмову у поновленні виплати пенсії позивачу протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Щодо строку звернення до суду.
За загальним правилом, встановленим КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить, що КАС є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про виплату пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно з ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 суми пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Як наслідок, позивач не потребує поновлення строку звернення до суду з цим позовом, а доводи відповідача щодо пропуску цього строку є безпідставними.
Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.ч. 1-2ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Проаналізувавши наведені приписи та врахувавши встановлені обставини, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивачки у даному випадку є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 22.02.2025, з виплатою заборгованості.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення є протиправним.
Отже, прийняття судового рішення про поновлення виплати позивачу пенсії не передбачає втручання суду в дискреційні повноваження пенсійного органу.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного позов належить до задоволення.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання про розподіл судових витрат вирішено відповідно до вимог статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017 без прийняття відповідного рішення.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 від 01.08.2025 о/р НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 22.02.2025 з виплатою заборгованості, що утворилась.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 968,96 грн. на користь ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судовий збір у розмірі 968,96 грн. на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В.Загацька