іменем України
11 листопада 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/1795/25
Головуючий у першій інстанції - Глушко О. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1673/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 138940138 від 25.01.2021 у розмірі 36 448 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 25.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладно кредитний договір № 138940138 на суму 17 000 грн, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV83A5R. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладені договори факторингу, предметом яких було відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, серед яких ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 36448 грн, яку і просить стягнути з ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27.08.2025 в задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено повністю.
Обґрунтовуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №138940138, який станом на 28.11.2018 ще не був укладений. ТОВ «Таліон плюс» не набуло права вимоги до відповідача, а тому не мало права на подальше його відступлення на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 138940138 від 25.01.2021 у розмірі 36448 грн, та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 6056 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн покласти на відповідача.
За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи.
Заявник посилається на те, що судом першої інстанції встановлено факт укладення сторонами кредитного договору із використанням одноразового ідентифікатора та укладення договорів факторингу, за якими передбачено перехід права вимоги до скаржника, що підтверджується відповідними реєстрами передачі.
Зазначає, що відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №132 вказаного договору 04.05.2021 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача, тобто після укладання Кредитного договору № 138940138 від 25.01.2021. Передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього, долучивши до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 та витяг з реєстру прав вимоги № 132 від 04.05.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Вказує, що реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у разі бажання та необхідності сторін. Згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі установленій у відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36448,00 грн.
Стверджує, що договір № 05/0820 - 01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 05.08.2020 - 30.12.2024. З урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто підписання реєстру прав вимог - передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу - до 30.12.2024.
Наголошує на тому, що створення Реєстрів прав вимог до договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05.08.2020 відбувається за формою, що визначена у відповідних додатках . Таким чином, вбачається, що вищезгадані Реєстри можуть бути укладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехід права вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю та згідно з витягом з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 36448,00 грн. На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Стверджує, що укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем від 25.01.2021 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 138940138 від 25.01.2021 передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційних скарг та додані до них матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу не подано.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 25.01.2021між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір № 138940138 (надалі Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано грошові кошти в сумі 17000,00 грн, строком на 98 днів (п.1.1, 1.2 Договору) з визначенням процентної ставки в розмірі 0,65 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.1.4 Договору). Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника MNV83А5R, при цьому відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору вказано банківську картку № НОМЕР_1 (а.с 30-32).
Платіжним дорученням від 25.01.2021 та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога від 28.07.2025 підтверджується факт перерахування 25.01.2021-30.01.2025 позивачем через АТ КБ «ПриватБанк» коштів в сумі 17 000,00 грн згідно Договору №138940138 від 25.01.2021 на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 (а.с.8 зворот, 11).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п.2.1 Договору). При цьому, у вказаному договорі факторингу визначено, що правом вимоги є всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (а.с. 67-70, 80-83).
28.11.2019 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19, згідно з якою, 1.Сторони дійшли згоди викласти п.8.2 Договору в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором». Всі інші умови договору залишаються без змін (а.с.85 зворот).
31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з п.8.2 якої строк його дії продовжено до 31.12.2021 (а.с. 73-76, 86-90).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 78, 91).
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а.с. 78 зворот, 91 зворот).
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с. 79, 92).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 (п.8.2 договору), за яким Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п.2.1 Договору). При цьому, у вказаному договорі факторингу визначено, що правом вимоги є всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (а.с. 58-60).
В подальшому між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2022 та до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін (а.с. 62 зворот, 63).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з п.1.1 якого Клієнт зобов'язується відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників. Підстави виникнення права грошової вимоги до яких, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 і є невід'ємною частиною Договору (а.с. 50-53).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 загальна сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 становить 36448,00 грн, з яких: 17000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 19448,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 48-49).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 138940138 від 25.01.2021 розмір заборгованості ОСОБА_1 за період з 04.06.2025 по 25.06.2025 становить 36448,00 грн, з яких: 17000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 19448,00 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, яка не погашена (а.с. 38).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №138940138, який станом на 28.11.2018 ще не був укладений. ТОВ «Таліон плюс» не набуло права вимоги до відповідача, а тому не мало права на подальше його відступлення на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсязі, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють, враховує наступне.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором № 138940138, укладеним 25.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта (а.с. 67-70).
Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (а.с. 58-60).
Як вбачається, до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 замість реєстру прав вимоги надано форма витягу з нього (а.с. 56-57), який містить підписи, без визначення реквізитів сторін.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №138940138, який станом на 28.11.2018 ще не був укладений. ТОВ «Таліон плюс» не набуло права вимоги до відповідача, а тому не мало права на подальше його відступлення на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12).
Однак, позивачем не надано реєстру прав вимоги, оформленого та підписаного відповідно до договору факторингу, а також доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів, а доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
У даній справі позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені 28.11.2018, 05.08.2020 та 04.06.2025, та на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Разом з тим, кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений 25.01.2021, тобто більше, ніж через два роки після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрі прав вимоги і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не існувало, а відповідно до п. 2.1 згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Отже, майбутні вимоги не є предметом договору факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01, тому і право вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 , який буде укладено у 2021 році, не могло входити.
Таким чином, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов'язання ОСОБА_1 за Кредитним договором № 138940138 від 25.01.2021 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Доводи апеляційної скарги таких обставин не спростовують, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , тому в первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.
Крім того, на час укладення такого Договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином.
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 138940138 від 25.01.2021 на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал».
Доводи апеляційної скарги щодо незгоди із висновками суду першої інстанції, які на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не спростовують правильних висновків суду.
Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором № 138940138, укладеним 25.01.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Як вбачається, з умов додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу (а.с. 73-76, 86-90) передбачено, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує, проте сам договір факторингу від 28.11.2018 не містить положень про право майбутньої вимоги, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним судом до уваги не приймаються з мотивів, викладених вище.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28.11.2018 та від 05.08.2020.
Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції внаслідок неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам та неправильного застосування норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З врахуванням викладеного, встановлення обставин, 26.10.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено кредитний договір № 138940138 на суму 17 000 грн, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV83A5R (а.с 30-32), який не заперечує відповідач, не може бути підставою для задоволення вимог ТОВ «Юніт Капітал», з урахуванням викладених мотивів.
Також, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані, доводи апеляційної скарги про те, що передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього, саме реєстр №132 від 04.05.2021, оскільки даний реєстр укладено після виникнення кредитних правовідносин з відповідачем.
В обґрунтування доводів заявник посилається на висновки, викладені в судових рішеннях апеляційних судів, проте дані посилання є необґрунтованими, оскільки ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено що, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Отже, заявлені вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, враховуючи, що рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367-369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення.
Заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Головуючий Судді :