іменем України
11 листопада 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/2110/25
Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1511/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
із секретарем - Піцан В.М.,
учасники справи: заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2025 року (місце ухвалення - м. Чернігів) у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,
У березні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов М.С. звернувся до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_6 . В обґрунтування позову посилався, що заявниця є дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що відповідно до сповіщення № 1 від 29.07.2024 № 9/4/1 старший сержант ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізації 24.02.2022, відданий присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, внаслідок скидів з ворожого безпілотного літального апарату під час руху евакуаційної групи, зник безвісти 23.07.2024 в районі селища Невельське Покровського району Донецької області.
За доводами заяви, 30.07.2024 за заявою поданою до Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, відомості по факту зникнення безвісти 23.07.2024 ОСОБА_6 були внесені до ЄРДР за № 12024270340002517 та 08.08.2024 відомості по факту зникнення 23.07.2024 ОСОБА_6 були внесені також до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Як зазначає заявник, на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 327 від 27.07.2024 було проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти 23.07.2024 старшого сержанта ОСОБА_6 , старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого складено Акт службового розслідування, відповідно до якого ОСОБА_6 загинув (отримав поранення не сумісні з життям), однак його тіло не було вивезене, він рахується безвісти зниклим поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області.
Посилається, що оголошення ОСОБА_6 померлим необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть, а в подальшому для отримання нею та членами сім'ї ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги по факту його загибелі (смерті).
У заяві ОСОБА_1 просить оголосити померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Орликівка, Семенівського району, Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_3 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; датою оголошення ОСОБА_6 померлим вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті - селище Невельське, Покровського району, Донецької області, Україна.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.04.2025 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 (а.с. 113-115 т. 1).
Протокольною ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.05.2025 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_5 - мати ОСОБА_6 (а.с. 139-140 т.1).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.07.2025 заява ОСОБА_1 задоволена.
Оголошено померлим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Орликівка, Семенівського району, Чернігівської області, громадянина України, старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зник безвісти 23.07.2024 внаслідок скидів з ворожого безпілотного літального апарату під час руху евакуаційної групи в районі селища Невельське Покровського району Донецької області.
Датою смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Орликівка, Семенівського району, Чернігівської області, громадянина України, старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , вважати - 23.07.2024.
Роз'яснено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
В обгрунтування рішення суду суд послався на відсутність відомостей про місце проживання і місцезнаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , докази підтвердження того, що він пропав безвісти 23.07.2024 в районі населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області, у зв'язку з воєнними діями, внаслідок скидів з ворожого безпілотного літального апарату під час руху евакуаційної групи, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для оголошення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим від дня його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник Міністерства оборони України Матієнко О.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.07.2025 і ухвалити нове судове рішення по відмосу у задоволенні заяви.
За доводами скарги оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення суду заявник посилається на те, що ключовою ознакою окремого провадження є безспірність, а тому у разі встановлення судом під час розгляду справи у порядку окремого провадження можливості виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у будь-якої особи внаслідок підтвердження наявності такого юридичного факту, про який просить заявник, суд має залишити таку заяву без розгляду на підставі існування спору про право і роз'яснити учасникам справи, що вони мають право звернутися до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження.
При цьому заявник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2018 у справі № 522/11740/14-ц, від 27.06.2018 у справі № 522/10696/17, від 31.10.2018 у справі № 477/284/16-ц, від 18.07.2022 у справі № 755/9100/18, від 19.03.2021 року у справі № 643/14985/18-ц.
Як вказує заявник, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_6 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов'язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право.
Також заявник посилається, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_6 померлим безпосередньо вплине на права та обов'язки Міністерства оборони як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги.
Крім того, зазначає, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами) станом на дату зникнення безвісти ОСОБА_6 (23.07.2024) територія, на якій останній зник безвісти (селище Невельське Покровського району Донецької області), була територією, на якій велись активні бойові дії і натепер вказана територія перебуває не на окупованій території, але проводяться бойові дії і у зв'язку з цим пошукові заходи не завершені.
Тому заявник вважає, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти ОСОБА_6 , не завершились, в силу чого у Новозаводського районного суду міста Чернігова відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_6 померлим.
Заявник також стверджує, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про можливість оголошення зниклої безвісти у зв'язку з воєнними діями особи померлою після спливу, щонайменше, 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи, тому заявник наголошує, що строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, які визначені у ч. 2 ст. 46 ЦК України, ще не почали спливати, у зв'язку з чим відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_6 померлим.
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21.08.2025 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_2 .
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.04.2022, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.8 т. 1).
29.07.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_7 надійшло сповіщення сім'ї №1 про те, що її брат, старший сержант ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізації 24.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, внаслідок скидів з ворожого безпілотного літального апарату під час руху евакуаційної групи, зник безвісти 23.07.2024 в районі селища Невельське Покровського району Донецької області (а.с.13 т. 1).
За заявою ОСОБА_7 за фактом зникнення безвісти її брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований в с. Киїнка, Чернігівського району Чернігівської області, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , користувався мобільними номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , являвся військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , старший сержант, на посаді мінометника, котрий зник безвісти 23.07.2024 під час виконання бойового завдання в районі селища Новельське, Покровського району, Донецької області, порушено кримінальне провадження № 12024270340002517 за ч.1 ст. 115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2024. На даний час досудове розслідування триває та проводиться Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с.14 т. 1).
З Акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , вбачається, що старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 ухвалено вважати таким, що зник безвісти 23.07.2024 в районі населеного пункту Невельське Донецької області виконуючи завдання, пов'язане із захистом Батьківщини, в ході бойових дій при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с.16-17 т. 1).
Відповідно до копій свідоцтв про народження, ОСОБА_6 є батьком: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 119, 120, 125 т. 1).
Згідно копії свідоцтва про одруження ОСОБА_9 уклала шлюб із ОСОБА_10 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище - ОСОБА_11 (а.с. 124 т. 1).
Відповідно до запису акту про народження № 6 від 10.10.1977, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (а.с. 129 т. 1).
Згідно листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)від 24.05.2025, державна реєстрація смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здійснювалась. Перевірка проведена з 01.01.2024 по 24.05.2025 року по відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян України по первинних та поновлених актових записах про смерть ( а.с.171 т. 1)
Також судом встановлено, що рішенням Семенівського районного суду від 27.05.2025 встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 172-175 т. 1).
Відповідно до запису акту про смерть №42 від 16.03.1998, ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 138 т. 1).
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_14 про оголошення фізичної особи померлим, враховуючи встановлені обставини справи, а саме: відсутність відомостей про місце проживання і місцезнаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , докази підтвердження того, що він пропав безвісти 23.07.2024 в районі населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області, у зв'язку з воєнними діями, внаслідок скидів з ворожого безпілотного літального апарату під час руху евакуаційної групи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для оголошення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим від дня його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні матеріалів справи, доказів, наданих суду першої інстанції та відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За змістом ч. 2, ч. 3 статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до приписів ч. 1, ч. 6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Колегія суддів, проаналізувавши наведені норми та обставини справи, враховує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оголошення її чоловіка ОСОБА_6 померлим.
Судом першої інстанції встановлено, що у заяві ОСОБА_1 посилається, що за результатами службового розслідування встановлено наявність достатніх підстав припустити загибель старшого сержанта військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_12 в районі населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області в ході бойових дій при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
29.07.20242024 ОСОБА_7 (сестру ОСОБА_6 ) сповіщено про те, що її брат, старший сержант ОСОБА_6 , призваний на військову службу під час мобілізації, 23.07.2024 зник безвісті під час виконання військового обов'язку внаслідок скидів з ворожого безпілотного літального апарату під час руху евакаційної групи в районі селища Невельське Покровського району Донецької області та внесений до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Зазначені обставини дають підстави припускати загибель ОСОБА_6 у ході бойових дій під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 490/342/17 зазначив про те, що якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Судом встановлено, що подія, за якої безвісно зник військовослужбовець ОСОБА_6 , сталася 23.07.2024, а із заявою про визнання фізичної особи померлою представник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов М.С. звернувся 03.03.2025 згідно конверту (зареєстровано судом 05.03.2025), тобто станом на час розгляду справи минуло більше шести місяців від подій, за яких ОСОБА_6 зник безвісті.
Отже, спростовуються матералами справи доводи скарги про недотримання заявницею строків, встановлених ч. 2 ст. 46 ЦК України, через те, що воєнні дії на території, де зник безвісті чоловік заявниці.
Апеляційний суд також враховує, що воєнний стан це конкретний правовий режим, який запроваджується у випадку загрози або фактичного нападу на країну іншою державою чи навіть кількома державами. Воєнні дії це організоване застосування військ, сил і засобів для воєнних операцій на суші, на морі, в повітрі, тощо.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 09.08.2024 № 20240809-821, ОСОБА_6 зник на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с. 15 т. 1).
Невельське селище, розташоване в Очеретинській селищній громаді Покровського району Донецької області, Україна.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28.02.2025 підтверджено, що на території селища Невельське Покровського району Донецької області активні бойові дії тривали з 24.02.2022 по 16.09.2024. Наразі воєнні дії на території Очеретинської селищної громади, зокрема в сел. Невельстьке, не ведуться, а з 17.09.2024 вказане селище визнано тимчасово окупованим (а.с. 70-74 т. 2).
Велика Плата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила, що для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб'єктів і суспільні інтереси.
Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв'язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Отже, визначені ст. 46 ЦК України строки спрямовані виключно на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії. Проте, за доводами апеляційної скарги, Міністерство оборони України не стверджує, що ОСОБА_6 може бути живим, перебувати у полоні або на тимчасово окупованих територіях, а його загибель є неочевидною, тощо.
Зміст проведеного військовою частиною НОМЕР_1 службового розслідування свідчить про достеменне встановлення обставин загибелі старшого сержанта ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області у ході бойових дій під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини. Встановлено, що тіло ОСОБА_6 без ознак життя залишилось на позиціях підрозділу через неможливість проведення операції з метою евакуації внаслідок обстрілу противником з мінометів та скидів з БпЛА.
Тобто по суті вирішеної заяви Міністерство оборони не доводить, що у суду першої інстанції були відсутні достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у цій справі ОСОБА_6 - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлим (загиблим), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій статті 64 ЦК України, про нього з'являться додаткові відомості як про живого.
Виходячи з наведеного вище та враховуючи обставини конкретно цієї справи, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_6 передчасно визнано загиблим у ході бойових під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані заявницею письмові докази за фактом зникнення безвісти ОСОБА_6 з достатньою вірогідністю підтверджують загибель останнього під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області.
Отже, доводи скарги про те, що строк шість місяців, передбачений ч. 2 статті 46 ЦК України, має рахуватись з моменту закінчення воєнних дій, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події - загибелі у бою.
Крім того, за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та принципу правової визначеності.
Вказане вище узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим у постановах: від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23.
Крім того, згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 29.09.2025, наданих на запит апеляційного суду, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.10.2018 і знятий з реєстрації не був (а.с. 125 зворот т. 2).
За повідомленням Чернігівського обласного центру зайнятості від 26.09.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку як безробітний в Чернігівській обласній службі зайнятості станом 24.09.2025 не перебуває (а.с. 108 т. 2).
Інформація, надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 29.09.2025, свідчить про те, що відповідно до електронних баз отримувачів пенсій та деяких соціальних виплат станом на 26.09.2025 ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) як одержувач пенсії, страхових виплат та допомог на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області не перебуває. Перевірити інформацію про перебування зазначеної особи на обліку в інших Головних управліннях Пенсійного фонду України відсутня можливість (а.с. 134 т. 2).
Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України 31.10.2025 надав апеляційному суду інформацію про те, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.01.2022 по 31.10.2025 в Базі не виявлено (а.с. 167 т. 2).
Чернігівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 07.10.2025 надано апеляційному суду відомості з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 23.07.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у розшуку Чернігівським ВП ГУН у Чернігівській області як безвісти зниклий. Інші відомості відсутні. (а.с. 136-138 т. 2).
Згідно відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові від 27.09.2025, наданої на запит апеляційного суду, актовий запис про смерть відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутній (а.с. 122 т. 2).
Також відповідно до наданої апеляційному суду інформації ДП «Український національний центр розбудови миру» при Міністерстві розвитку громад та території України від 24.10.2025, відомості про перебування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у полоні відсутні. Інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надходила (а.с. 164 т. 2).
Отже, на час розгляду справи у суду відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_6 живий, перебуває у полоні, відсутні дані щодо місця його перебування, як і дані, що він виїхав за межі України тощо.
Не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи скарги про наявність спору про право у цій праві, що унеможливлює розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, з огляду на таке.
Згідно приписів ч. 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 статті 293 ЦПК України).
Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов'язується із подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи із підходу Європейського Суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 вказав, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане із наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , оголошення ОСОБА_6 померлим (загиблим) необхідне їй для отримання свідоцтва про смерть та отримання соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої сім'ям загиблих осіб.
Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року звертає увагу судів на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це встановлення судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто, доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації відповідним органом факту смерті.
Верховний Суд у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17 дійшов висновку, що, виходячи зі змісту положень статей: 43, 46 ЦК України, статей: 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв'язку із воєнними діями, зокрема, внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою, на підставі ч. 2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою на підставі ч. 1 статті 43 ЦК України.
Отже, апеляційний суд вважає, що оголошення фізичної особи померлою у цьому випадку не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, враховуючи, що ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 306 ЦПК України вказала мету, для якої слід оголосити її чоловіка померлим, що автоматично спір не породжує. Нею не заявлено вимог майнового характеру та не обґрунтовано цю заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення чоловіка загиблим. Міністерство оборони України не наводить аргументів на підтвердження доводів існування між сторонами спору про право. Не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви ОСОБА_1 може отримати виплати, гарантовані законом, або спадщину.
Доводи скарги про те, що задоволення заяви про оголошенна ОСОБА_6 померлим безпосередньо вплине на права та обов'язки Міністерства оборони України як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової виплати, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом як підстава для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки у таких справах спір може виникнути лише між суб'єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
Відповідно, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки останнє не є суб'єктом отримання такої допомоги згідно із положеннями статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зазначене узгоджується із правовими висновками, що містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року в справі № 298/1350/22 (провадження № 61-15100св24).
Питання кола спадкоємців та їх право на отримання одноразової грошової виплати у звязку з оголошенням ОСОБА_6 померлим не є предметом розгляду цієї справи.
Враховуючи викладене та беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_6 померлим та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення у цій справі і ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права та спростовуються матеріалами справи.
Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.11.2025.
Головуючий Судді: