12 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/2811/23
Провадження № 11-кп/820/376/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід у провадженні за апеляційною скаргою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2025 року у кримінальному провадженні №62022000000000212, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2022 року, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, та
В провадженні Хмельницького апеляційного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Хмельницького апеляційного суду від 09 квітня 2025 року для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В ході апеляційного розгляду вказаного провадження, суддя ОСОБА_1 заявила самовідвід, з тих підстав, що суддя-доповідач ОСОБА_1 розглядала у складі колегії суддів: суддя-доповідач ОСОБА_10 , суддя ОСОБА_11 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 03.11.2021 за №12021240000000551, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2024 року, якою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2024 року, якою клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 задоволено та кримінальне провадження №12021240000000551 від 03.11.2021 про обвинувачення ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 368 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру, залишено без змін.
Суддя ОСОБА_1 виносила окрему думку, в якій зазначала, що у колегії суддів були підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2024 року, через допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Згідно матеріалів провадження №11-кп/820/376/25 (справа №686/2811/23), у кримінальному провадженні №62022000000000212, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2022 року, ОСОБА_12 є потерпілим, тоді як ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 05.01.2022 в рамках кримінального провадження № 12021240000000551, досудове розслідування у якому здійснювалось СУ ГУ НП в Хмельницькій області, за участі оперативних співробітників УСР в Хмельницькій області НП України, в тому числі капітана поліції ОСОБА_6 , на території Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська дорожньо-транспортна компанія «Воєнконверс-43», що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, буд. 16, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, затримано ОСОБА_12 , який перебував на посаді тимчасово виконувача обов'язки директора вказаного підприємства. У ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та подальше отримання у ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 5000 доларів США (згідно з курсом НБУ станом на 05.01.2022, становить 136 488 грн.), з погрозою обмеження прав та свобод останнього.
Таким чином, за обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у вимаганні, а саме у вимозі передачі чужого майна, з погрозою обмеження прав та свобод потерпілого ОСОБА_12 , вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Тому, з метою недопущення сумнівів у її неупередженості, оскільки ці два кримінальних провадження взаємопов'язані, суддя ОСОБА_1 заявила самовідвід, оскільки вважає, що вказана обставина унеможливлює прийняття об'єктивного рішення у цій справі в очах стороннього спостерігача.
Заслухавши заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 , думку учасників кримінального провадження, обговоривши доводи поданої заяви про самовідвід судді ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за необхідне задовольнити таку заяву про самовідвід судді з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
В частинах 1 та 2 статті 80 КПК України зазначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, застосовується судами при розгляді справ як джерело права, безсторонність (неупередженість) суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії , Ветштайн проти Швейцарії ).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства ). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість. Іншими словами - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені в заяві судді ОСОБА_1 про самовідвід, є законними та обґрунтованими, так як за наведених обставин у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_1 , тому з метою недопущення такої ситуації заява судді ОСОБА_1 про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, колегія суддів, -
Заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід задовольнити.
Кримінальне провадження передати для повторного автоматизованого розподілу,в порядку встановленому ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3