Справа № 607/13977/25Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.
Провадження № 33/817/557/25 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.2 ст.130 КУпАП
10 листопада 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Моленя Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Моленя Р.Б. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн..
Згідно даної постанови, ОСОБА_1 22.06.2025 приблизно о 20:12 в селищі Велика Березовиця по вул. Шевченка, 2, Тернопільського району, керував автомобілем Mercedes-Benz ML 280 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікувальному закладі у встановленому законодавством порядку водій категорично відмовився. Дане адміністративне правопорушення вдруге вчинене протягом року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР).
В апеляційній скарзі захисник просить вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.
Свої доводи мотивує тим, що жодних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було, оскільки у нього порушене мовлення після контузії.
Крім того, він самостійно пройшов огляд в медичному закладі за результатами якого, у нього не встановлено стану алкогольного сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити з мотивів, викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №369794 від 22.06.2025 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу “Драгер» на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.
Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності при цьому двох свідків.
Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.
Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.06.2025 року в КНП «ТОМЦНЗ'ТОР.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави огляду, оскільки він рухався із порушенням ПДР України, без застосування ременя пасивної безпеки, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що зазначена ознака алкогольного сп'яніння як порушення мови є необґрунтованою, оскільки порушення мови ОСОБА_1 пов'язана із його контузією, апеляційний суд вважає голослівними так як такі не підтверджуються жодними доказами у справі. При цьому, вказана обставина викликала обґрунтовану підозру наявності у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Також неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння у медзакладі і відповідно до результатів лабораторних досліджень та виписки із медичної карти він не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Так, суд першої інстанції визнав доведеним порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, тобто відмова пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
В даному випадку, самостійне проходження огляду ОСОБА_1 у медичному закладі на визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння без пристуності поліцейських суперечить викладеним вище вимогам ч.4 ст.266 КУпАП, а отже такі результати не можуть бути взяті судом до уваги в силу вимог ч.5 ст.266 КУпАП.
Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку повторного вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, суд дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що вчинено повторно протягом року.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП.
За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Моленя Р.Б. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя