Номер провадження: 22-ц/813/7053/25
Справа № 523/5237/25
Головуючий у першій інстанції Мурманова І. М.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
30.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 23 липня 2025 року постановлену судом у складі судді Мурманової І.М.,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що у 2022 році між позивачем та ОСОБА_3 виник особистий конфлікт, в результаті якого ОСОБА_4 звернувся зі скаргою від 20.12.2023 року щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області. Зазначає, що в результаті умисних дій ОСОБА_2 цей суто особистий конфлікт було перенесено у професійну площину. Про існування конфлікту стало відомо широкому колу осіб, включаючи інших членів Ради адвокатів Одеської області, що негативно відобразилося як на взаємовідносинах ОСОБА_1 з деякими іншими членами Ради, так і суттєво завдало шкоди його честі, гідності та ділової репутації, використовуючи процедуру дисциплінарного провадження, встановлену Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ОСОБА_2 порушив питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності через нібито вчинений ним дисциплінарний проступок, що полягає у порушенні правил адвокатської етики та розголошенні адвокатської таємниці. За результатом розгляду скарги, відповідач прохав позбавити права на заняття адвокатською діяльністю та виключення з Єдиного реєстру адвокатів України Козлова О.О. На засіданні Ради адвокатів Одеської області, яке відбулося 17.01.2024 року, було розглянуто питання щодо можливості примирення сторін за скаргою ОСОБА_2 .
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, поширену ОСОБА_2 на засіданні Ради адвокатів Одеської області, що відбулося 17.01.2024, інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме твердження, що він причетний до зникнення електронних документів, які містилися в скриньці електронної пошти Комітету захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Одеської області; визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, поширену ОСОБА_2 на засіданні Ради адвокатів Одеської області, що відбулося 17.01.2024 року, інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме твердження, що відчуження корпоративних прав ОСОБА_2 в адвокатському об'єднанні «АЛГІЗ» за участі ОСОБА_1 відбулися неправомірно та з порушеннями чинного законодавства; визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, поширену ОСОБА_2 на засіданні Ради адвокатів Одеської області, що відбулося 17.01.2024 року, інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме твердження, що він якимось чином причетний до приїзду працівників ТЦК та СП до Ради адвокатів Одеської області та їх звернення до ОСОБА_2 ; визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, поширену ОСОБА_2 у своїй скарзі від 20.12.23 інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме твердження, що він, маючи доступ до електронної пошти комітету, видалив всю інформацію, яка зберігалась в переписці членів комітету, що призвело до тимчасових труднощів в роботі комітету та, використовуючи правовий статус адвоката, став зводити особисті рахунки та мститись, недобросовісно користуватись отриманою конфіденційною інформацією, порушив правила адвокатської етики, зокрема, положення, які стосуються чесності та добропорядної репутації адвоката, поваги до професії адвоката, неприпустимості конфлікту інтересів, конфіденційності, засад відносин між адвокатами; зобов'язати ОСОБА_2 протягом десяти днів спростувати у той самий спосіб, поширену вищезазначену недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250000,00 грн; сягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3750,00 грн.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 червня 2025 року прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.
На адресу суду 09.07.2025 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недостовірними відомості, викладені в скарзі адвоката Козлова О.О. до КДКА Одеської області від 25.03.2025 року та Повідомленні про намір звернутися зі скаргою щодо поведінки адвоката від 05.01.2025 року до Ради адвокатів Одеської області, зокрема твердження про зухвалу поведінку, вживання ненормативної лексики, особисту неприязнь, введення в оману колег тощо; зобов'язання ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію шляхом подання письмових листів до КДКА Одеської області, КДКА Вінницької області, Ради адвокатів Одеської області з визнанням викладених тверджень такими, що не відповідають дійсності; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 250000 гривень та суму судового збору.
В обґрунтування зустрічного позову позивач зазначив, що 28 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до КДКА Одеської області зі скаргою, яка датована 25.03.2025 року. 23 квітня 2025 року до Кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2 . У цій скарзі містяться висловлювання, які є явно недостовірними, принизливими, безпідставними й спрямованими на дискредитацію ОСОБА_2 як адвоката та особи. Інформація, поширена ОСОБА_1 , є негативною, оскільки стосується професійної та особистої репутації адвоката; містить ознаки приниження честі й гідності; викликає недовіру до нього серед колег та органів адвокатського самоврядування.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті до провадження зустрічного позову до ОСОБА_1 про захист честі та гідності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 23 липня 2025 року у справі № 523/5237/25 та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність взаємозв'язку між позовами. Обидва позови стосуються взаємних звинувачень сторін у поширенні недостовірної інформації, яка стосується їхньої професійної діяльності, ділової репутації, честі та гідності. Всі обставини, викладені у первісному та зустрічному позовах, стосуються одного й того ж конфлікту між сторонами, який виник у межах професійної діяльності адвокатів, а саме - у зв'язку з поданням скарг, заяв, виступів на засіданнях Ради адвокатів. Тобто, позови виникли з одних і тих самих правовідносин - професійної діяльності адвокатів, їхньої взаємодії у межах Ради адвокатів Одеської області та КДКА. Крім того, первісний позов містить вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 250000 грн. Зустрічний позов містить аналогічну вимогу про стягнення моральної шкоди у такому ж розмірі. У разі задоволення обох позовів їх результат може бути зарахований, що є класичною умовою для прийняття зустрічного позову.
Скаржник вважає, що відмова у прийнятті зустрічного позову та роз'яснення права на подання окремого позову створює умови для затягування процесу та неефективного використання судових ресурсів.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.08.2025 року роз'яснювалося ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
Представник ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 20.08.2025 року о 19:06:37 у особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 20.08.2025 року о 04:26:17 та 08.08.2025 року о 12:56:27 у особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Від ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_5 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що при звернені до суду із зустрічним позовом ОСОБА_2 було порушено вимоги ч. 7 ст. 178 та ч. 1 ст. 193 ЦПК України, суд першої інстанції прийшов до правильно висновку, що первісний та зустрічний позов не є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є доцільним, адже, позови ґрунтуються на різних подіях, що не співпадають ані за суттю, ані за часом, мають різні предмети, обставини, передумови та підстави.
Позивач просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 23.07.2025 року по справі № 523/5237/25 залишити у силі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.10.2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Постановляючи ухвалу від 23.07.2025 року про відмову ОСОБА_2 у прийнятті до провадження зустрічного позову до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, суд вважав, що об'єднання даних позовів в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки, позови містять різний предмет вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. В зустрічній позовній заяві, судом не знайдено підстав, які б прямо передбачали, що задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити задоволення первісного позову, а прийняття зустрічного позову призведе до затягування розгляду справи та істотно ускладнить її розгляд.
Колегія суддів погоджуються з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 3 ч. 2 ст.49 ЦПК України визначено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Частиною першою та другою статті 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що предметом позовної заяви ОСОБА_1 є: визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, поширену ОСОБА_2 на засіданні Ради адвокатів Одеської області, що відбулося 17.01.2024, інформацію щодо ОСОБА_1 , та визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, поширену ОСОБА_2 у своїй скарзі від 20.12.23 інформацію щодо ОСОБА_1 ; зобов'язання ОСОБА_2 протягом десяти днів спростувати у той самий спосіб, поширену вищезазначену недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250 000,00 грн.
09.07.2025 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання недостовірними відомості, викладені в скарзі адвоката Козлова Олександра Олександровича до КДКА Одеської області від 25.03.2025 року та повідомленні про намір звернутися зі скаргою щодо поведінки адвоката від 05.01.2025 року до Ради адвокатів Одеської області; зобов'язання ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію шляхом подання письмових листів до КДКА Одеської області, КДКА Вінницької області, Ради адвокатів Одеської області з визнанням викладених тверджень такими, що не відповідають дійсності; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію моральної шкоди у розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
В обґрунтування зустрічного позову позивач зазначив, що 28 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до КДКА Одеської області із скаргою, яка датована 25.03.2025 року. 23 квітня 2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області надійшла скарга адвоката Козлова Олександра Олександровича відносно адвоката Семенова Вадима Івановича. У цій скарзі містяться висловлювання, які є явно недостовірними, принизливими, безпідставними й спрямованими на дискредитацію мене як адвоката та особи. Зокрема, в скарзі прямо вказується, що я: - «вів себе зухвало, відкрито демонстрував неповагу до присутніх, підвищував голос із застосуванням ненормативної лексики», - «вжив нетактовні та принизливі вислови», - «вводив в оману колег і використовував їх в особистих цілях», - «мав відкриту неприязнь», - «грубо порушував Правила адвокатської етики», «поводився недостойно та неетично» тощо.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Наведене свідчить, що вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди стосуються обставин, які відбувались 17.01.2024 року та 20.12.2023 року, а вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до позовом ОСОБА_1 про визнання недостовірними відомостей, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди стосуються обставин, що відбувались 25.03.2025 року та 05.01.2025 року не є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд не є доцільним, і задоволення зустрічного позову не виключає задоволення первісного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що об'єднання даних позовів в одне провадження та їх спільний розгляд є недоцільним, оскільки, позови містять різний предмет вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи; відсутні підстави які б прямо передбачали, що задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити задоволення первісного позову.
Посилання скаржника на те, що обидва позови стосуються захисту честі та гідності та ділової репутації сторін, тому є взаємопов'язаними не заслуговують на увагу, оскільки стосуються різних обставин, подій, містять різний предмет доказування.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмова у прийнятті зустрічного позову порушує право ОСОБА_2 на судовий захист гарантоване ст. 55 Конституції України є необґрунтованими, оскільки відмова у прийнятті зустрічного позову, зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті до провадження зустрічного позову є його повернення, не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права ОСОБА_2 на звернення до суду із позовом в загальному порядку.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 23 липня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В.Назарова