Справа №751/8018/25
Провадження №3/751/2730/25
21 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А.О.
за участю секретаря Рак Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №728204 від 09.09.2025, ОСОБА_1 інкримінується, що 09.09.2025 о 13 год 24 хв, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство стосовно свого батька ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в стусанах, обржав нецензурною лайкою, чим завдав фізичного болю та психологічних страждань, внаслідо чого була завдано шкода фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції на час вчинення інкримінованого правопорушення) настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Водночас під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Отже, самі по собі, зокрема нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до суду, окрім самого протоколу серії ВАД №728204 від 09.09.2025, надано рапорт інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП Коржа М., відеозапис до протоколу ВАД №728204, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №550663 від 09.09.2025, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.09.2025.
Водночас до рапорту інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП Коржа М., прибувши за викликом, на місці події перебував автомобіль «швидкої медичної допомоги» де надавали допомогу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У останнього були тілесні ушкодження у вигляді розсіченої брови. Під час спілкування з ОСОБА_1 повідомив, що тілесні ушкодження йому наніс його батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після спілкування з обома учасниками події, поліцейським було встановлено, що між батьком та сином виникла слвесна нецензурна лайка, яка в подальшому переросла в бійку.
В результаті батько вдарив сина чашкою по голові та наніс йому тілесні ушкодження. Було встановлено, що учасники події вчинили домашнє насильство стосовно один одного та складено форму оцінки ризиків, рівень: «високий».
За вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 був складений протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №550663 від 09.09.2025.
За вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 був кладений протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №550664 від 09.09.2025.
Також з оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається виникнення конфліктної ситуації між сином та батьком, кожен з яких пояснював свою версію події, яка відрізняється від пояснень іншого учасника. В результаті поліцейськими складені протоколи стосовно них двох.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй у вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець протии України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшарпротии Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).
Інших матеріалів окрім протоколу, рапортів поліції, термінового заборонного припису та матеріалів відеофіксації з місця події, зокрема пояснень потерпілої тощо, матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу на те, що сварка під час конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), в яких ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 . стосовно свого батька ОСОБА_2 саме домашнього насильства, в розумінні ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 173-2, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: А.О. Діденко