11 листопада 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10
представника потерпілих ОСОБА_11
представника ТОВ «АГРІФУД
ЕКСПРЕСС» ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», - адвоката ОСОБА_13 та представника ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвоката ОСОБА_12 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, одруженого, на утриманні якого є малолітня дитина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04.08.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, розлученого, на утриманні якого є малолітня дитина, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та за його вчинення призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку виконає покладені на нього судом обов'язки: - періодично з'являтися для
ЄУНСС: 723/4495/23 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_14
НП: 11-кп/822/319/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнуто з ОСОБА_7 витрати за проведення експертиз у сумі 8 495 (вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 14 копійок на користь держави .
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ТОВ « АГРІФУД ЕКСПРЕСС» та до Страхової компанії «Арсенал Страхування», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на загальну суму 1 872 700 (один мільйон вісімсот сімдесят дві тисячі сімсот) гривень 95 копійок задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень та матеріальну шкоду в розмірі - 67 673 (шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят три) грн 79 коп. на загальна суму - 467 673 (чотириста шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят три) грн 79 коп.
Стягнуто з Страхової компанії «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_9 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 305 027 (триста п'ять тисяч двадцять сім) грн 16 коп.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 1 000 000 (один мільйон) гривень задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі - 400 000 (чотириста тисяч ) гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 1 000 000 (один мільйон) гривень задовольнити частково.
Стягнуто з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень.
Скасовано арешт майна згідно з ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 21.12.2021року накладений на автомобілі марки «Renault Master», номерний знак НОМЕР_1 та «Volkswagen Sharan», номерний знак НОМЕР_2 .
Вирішено долю речових доказів.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, обвинувачений ОСОБА_7 , будучи громадянином України, вчинив умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
19.12.2021 року, приблизно о 05.00 годині, керуючи автомобілем марки «Renault Master», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 рухався в темну пору доби по автодорозі Р-62 на км 104+300, по вул. Головній, яка не освітлювалась електроосвітленням та розташована в адміністративних межах с. Кам'яна, Чернівецького району, Чернівецької області, зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Сторожинець, Чернівецького області.
Наближаючись до АЗС «NOVA, що по вул. Головній 61, водій ОСОБА_7 проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не вибравши безпечної швидкості руху, неправильно застосувавши прийоми керування, втративши контроль над рухом транспортного засобу, здійснив виїзд керованого ним автомобіля в стані заносу на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Sharan», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_15 , який рухався назустріч в межах своєї смуги руху.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Volkswagen Sharan», ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено смерть, яка у відповідності до висновку комісійної СМЕ №131/22 проведеної ДСУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» від 15.08.2023, виникла через політравму у вигляді закритих переломів, з крововиливами (синцями) в їх проекції, шийки лівої стегнової кістки, крижової кістки зліва, лівої ліктьової кістки на межі середньої третини зі зміщенням відламків з вивихом головки променевої кістки (Монтеджа), 1, 3, 4, 5 плеснових кісток правої стопи без зміщення відламків з розвитком жирової емболії середнього ступеня дихальної і центральної нервової систем, яка призвела до поліорганної недостатності та настання смерті.
Таким чином, судом першої інстанції було визнано винним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», - адвокат ОСОБА_13 та представник ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвокат ОСОБА_12 , кожен окремо подали апеляційні скарги.
Зі змісту апеляційної скарги представника ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», - адвоката ОСОБА_13 вбачається, що вона просить змінити оскаржуваний вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_9 до ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ».
Зазначає, що оскільки ОСОБА_9 не є потерпілою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому на її користь не підлягають стягненню з ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»: витрати на лікування ОСОБА_15 , шкода, пов'язана з тимчасовою втратою ним працездатності та моральна шкода у зв'язку із ушкодженням здоров'я.
Апелює, що ОСОБА_9 не було надано страховику належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення нею витрат на спорудження надгробного пам'ятника, а тому в цій частині її позов також не підлягає задоволенню.
Стверджує, що ОСОБА_9 не було доведено належними доказами розмір позовних вимог щодо стягнення з ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» шкоди, заподіяної транспортному засобу.
Зі змісту апеляційної скарги представника ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвоката ОСОБА_12 , вбачається, що він просить змінити оскаржуваний вирок в частині, що стосується цивільного позову до ТОВ «Агріфуд Експресс». Відмовити в задоволенні цивільного позову в частині стягнення з ТОВ «Агріфуд Експресс» матеріальної шкоди - різницю за спорудження надгробного пам'ятника 11 900 грн, на поховання 12 175 грн, франшизу - 1500 грн та різницю за знищення транспортного засобу «Volkswagen Sharan», номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 42 098, 79 грн. зменшити розмір моральної шкоди стягнутої з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 .
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що районний суд при вирішенні цивільного позову формально підійшов до необхідності його належним чином вмотивувати, застосовуючи закон, який не повинен бути застосований до відповідача.
Вважає, що суд не врахував, що вимоги позовної заяви не містять вимог матеріального характеру до апелянта та належним чином не дослідив та не оцінив подані Позивачем докази щодо підтвердження розміру вимог про стягнення витрат на спорудження пам'ятника. Більше того, на думку апелянта, будь-яких доказів на підтвердження виконання вказаного договору не надано, що виключає доведеність понесених витрат, що підлягають відшкодуванню.
Стверджує, що для визначення розміру страхового відшкодування позивач мав надати докази про вартість транспортного засобу у стані після ДТП, чого зроблено не було, а тому розмір позовних вимог не доведений належними доказами.
Зазначає, що в матеріалах справи, а також в документах доданих до цивільних позовів відсутні будь-які докази того, які саме моральні страждання були заподіяні, наскільки ці моральні страждання (моральна шкода) співвідноситься із заявленим розміром.
Звертав увагу суду на те, що ТОВ «Агріфуд Експрес» є лише роботодавцем ОСОБА_7 і правопорушення з боку останнього жодним чином не викликане причинам, що знаходяться в межах контролю роботодавця. Навпаки, ТОВ «Агріфуд Експрес» вчинив всіх можливих дій щодо недопущення аварій та правопорушення з боку працівників. На думку апелянта, повне добровільне відшкодування витрат обвинуваченим виключає необхідність дублюючої компенсації за рішенням суду.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
На адресу апеляційного суду від представника ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»», - адвоката ОСОБА_13 надійшла заява, в якій остання просила провести розгляд справи за її відсутності, вказавши, що підтримує заявлені вимоги в повному обсязі.
Також на адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвоката ОСОБА_12 , зі змісту якого вбачається, що останній просить судовий розгляд, призначений на 10 годину 11.11.2025 року, провести за його відсутності, подану ним апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.
ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційного суду не з'явився та не повідомив суд про поважність причини його неявки, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає подальшому судовому розгляду.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, позицію представника ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвоката ОСОБА_12 , який підтримав подану представником ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», - адвокатом ОСОБА_13 , апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які не заперечували проти задоволення поданих апеляційних скарг, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, позицію представника потерпілих ОСОБА_11 та потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які також заперечували проти задоволення апеляційних скарг, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що передбачає його оцінку відповідності нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що даних вимог закону районним судом було дотримано в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, який йому інкримінується, правильність кваліфікації дій та призначене покарання не оскаржуються, а тому вирок суду в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
В апеляційних скаргах представник цивільного відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», - адвокат ОСОБА_13 та представник ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвокат ОСОБА_12 , висловили свою незгоду з оскаржуваним вироком в частині вирішення цивільного позову, відтак вирок суду переглядається саме в цій частині за правилами, визначеними КПК України, із застосуванням норм цивільного законодавства.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Суд першої інстанції встановив, що шкоду потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 було завдано внаслідок неправомірних дій ОСОБА_7 , яку зобов'язані відшкодувати законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець ТзОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», оскільки на момент скоєння ДТП обвинувачений ОСОБА_7 керував автомобілем «Рено Мастер», д. н.з. НОМЕР_3 та виконував свої трудові обов'язки, а згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у справі № 756/2632/17 від 22.04.2020 року, суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а не безпосередньо водій, а в іншій мірі, яка не перевищує ліміт страхової відповідальності - ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», оскільки автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_4 , був застрахований цивільно-правовою відповідальністю власників наземних транспортних засобів, уклавши внутрішній Договір страхування з ПРАТ «Страхова компанія Арсенал Страхування», що підтверджується полісом № 202738495, а тому твердження апелянтів про те, що суд неправомірно стягнув з останніх на користь потерпілих матеріальну та моральну шкоду, є безпідставними та такими, які не відповідають вимогам закону.
Вирішуючи питання цивільних позовів потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 до ТзОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» та ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції врахував положення ст. 23 ЦК України, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постанови ВП ВС від 15 грудня 2020 року, Конвенції із захисту прав людини й основних свобод, та правильно, задовольнив вимоги потерпілих частково, стягнувши з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 400 000 гривень; стягнувши з Страхової компанії «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_9 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 305 027,16 (триста п'ять тисяч двадцять сім грн 16 коп.) гривень; стягнувши з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі - 400 000 (чотириста тисяч) гривень; стягнувши з ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень, в іншій частині позовних вимог відмовив.
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, а саме: характер правопорушення, характер стосунків позивачів та померлого, довічність негативних наслідків та істотність вимушених змін у способі життя позивачів, пов'язаних із втратою чоловіка та батька, виходячи із принципів розумності і справедливості, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру завданої моральної шкоди, що є справедливою сатисфакцією для відновлення морального стану потерпілих.
Переконливих доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції в частині вирішення цивільних позовів про відшкодування моральної шкоди, апелянтами в поданих апеляційних скаргах не наведено.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 26.01.2022 року (справа № 149/1134/20), витрати, пов'язані із лікуванням потерпілого, шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності, відшкодовуються страховиком тільки потерпілому відповідно до положень пункту 1.3 статті 1 розділу 1 Закону, яким є особа, життю та здоров'ю якої заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу. Проте, особа, яка здійснювала лікування та догляд за потерпілим у ДТП та понесла витрати, має право після смерті потерпілого на компенсацію таких витрат від заподіювача шкоди відповідно до статей 23, 1166 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, витратами на лікування, медичне та діагностичне обстеження, на придбання ліків для ОСОБА_15 займалась потерпіла ОСОБА_9 . На підтвердження витрат, пов'язаних з придбанням лікарських засобів, до цивільного позову було долучено копії фіскальних чеків та рахунків-фактур.
Місцевий суд, належним чином дослідивши надані потерпілими документи, встановив, що шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованою та підтверджена документально, а тому постановив стягнути з ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду.
Що стосується доводів апелянтів, про те, що ОСОБА_9 не є потерпілою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому на її користь не підлягають стягненню з ПрАТ «СК ««АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»: витрати на лікування ОСОБА_15 , шкода, пов'язана з тимчасовою втратою ним працездатності та моральна шкода у зв'язку із ушкодженням здоров'я, то вони на думку колегії суддів є надуманими, оскільки потерпілою особою в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є особа, якій було заподіяно шкоду життю, здоров'ю та/або майну внаслідок ДТП, а також потерпілими вважаються її законні представники, спадкоємці чи правонаступники.
Окрім цього, згідно п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, МТСБУ відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Таким чином, доводи апелянтів в частині відсутності обов'язку страховиків щодо відшкодування потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 моральної шкоди внаслідок настання страхового випадку є безпідставними.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 184/1461/20-ц зазначив, що стаття 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до поняття «шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого», включає, зокрема, моральну шкоду, витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника. Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.
Колегія суддів зауважує, що норми чинного законодавства про здійснення страхового відшкодування не містять чітко визначеного переліку документів для підтвердження здійснення ОСОБА_9 витрат на спорудження надгробного пам'ятника. Як вбачається з матеріалів провадження, потерпілою ОСОБА_9 було укладено договір на встановлення пам'ятника від 05.10.2023 року (т. 1, а. с. 51). У вказаному договорі сторони узгодили загальну вартість товару у розмірі 89 900 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) грн, в ньому ж зазначено, що замовником ОСОБА_9 було проведено оплату послуг, а тому доводи апелянта в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно позиції апелянтів щодо не доведення ОСОБА_9 розміру позовних вимог в частині страхового відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Вказане узгоджується і з висновками зробленими у постанові Верховного Суду у справі № 461/10942/15 від 13 червня 2019 року, а також у справі № 205/1314/16-ц від 20.10.2021 р.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Отже, при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, потрібно враховувати положення статті 1192 ЦК України.
Як було встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, що згідно з висновком експерта № СЕ-19/126-22/3586-АВ від 20.06.2022 р. ринкова вартість автомобіля «Volkswagen» модель «Sharan», д. н. з. НОМЕР_2 станом на 19.12.2021 року становила 172098,79 гривень. Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість оцінюваного автомобіля (703 056,39 грн > 172 098,797 грн), то вартість матеріального збитку визначається такою, що дорівнює вартості КТЗ, тобто вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля «Volkswagen» модель «Sharan», д. н. з. НОМЕР_2 станом на 19.12.2021 року становила 172 098,79 гривень.
Також апеляційним судом встановлено, що вартість транспортного засобу «Volkswagen» модель «Sharan», д. н. з. НОМЕР_2 після дорожньо - транспортної пригоди не визначена, сторони кримінального провадження та потерпілі клопотань про залучення експерта для визначення такої вартості не заявили, а суд, у відповідності до статей 332, 242 КПК України, з власної ініціативи залучити експерта у даному випадку не вправі.
Не заявив такого клопотання і представник цивільного відповідача (ТзОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС»), який, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в суді першої інстанції, не представив доказів того, що різниця між вартістю вищевказаного транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди є меншою ніж вищевказана сума, та й взагалі доказів того, що пошкоджений (фактично знищений) транспортний засіб має хоч якусь вартість, та який конкретний розмір цієї вартості, а обов'язок представити ці докази, у разі заперечення проти позову з цієї підстави, покладається саме на нього, адже ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції вірно вирішено цивільний позов та стягнуто з ТзОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС» - франшизу у розмірі 1 500 грн та різницю вартості автомобіля 172 098,79 - 130 000 = 42 098,79) - 42 098,79 грн, та ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» - 130 000 грн - страхову суму (ліміт відповідальності) за мінусом розміру франшизи - 1 500 гривень (130 000 - 1 500 = 128 500) - 128 500, на користь потерпілої ОСОБА_9 страхову виплату за шкоду заподіяну знищенням транспортного засобу «Volkswagen» модель «Sharan», д. н. з. НОМЕР_2 .
Враховуючи вищенаведене, посилання апелянтів на недоведеність розміру позовних вимог є безпідставними.
Інші доводи апелянтів не спростовують сукупність досліджених доказів, а тому колегія суддів приходить до висновку, що цивільні позови потерпілих вирішено районним судом з дотриманням вимог ст. 128 КПК України та норм цивільного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», - адвоката ОСОБА_13 , та представника ТОВ «АГРІФУД ЕКСПРЕСС», - адвоката ОСОБА_12 , - залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 04 серпня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя-доповідач: Судді:
____________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3