11 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 640/17803/15-ц
провадження № 22-ц/818/842/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
відповідач - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Харківська міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Хлопова Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2024 року у складі судді Зуб Г.А.
В жовтні 2015 року ОСОБА_10 звернулась до суду з позовом просила про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення коштів. ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з чим до участі у справі в якості її правонаступника долучено ОСОБА_1 21.02.2024 первісний позов було доповнено та уточнено позивачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т.3, а.с. 183-186) просили суд визнати за ОСОБА_1 право власності на новостворене майно за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів кошти в розмірі вартості новоствореного майна згідно з наданою до матеріалів справи оцінки зазначеного майна; та визнати за позивачами безстрокове користування житловими приміщеннями у домоволодінні АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що померла мати і її рідна сестра, яка померла у 2013 році, народилися у спірному житловому приміщенні, жили однією сім'єю, мали спільній з бабусею ОСОБА_11 , бюджет, вели загальне господарство, мали права і обов'язки членів сім'ї. Пізніше ОСОБА_11 з чоловіком придбали для доньки ОСОБА_12 житло, в якому вона оселилася з чоловіком та дітьми-відповідачами у справі. Позивачі залишилися проживати в спірному житлі, що підтверджується певними доказами. В цьому житлі народилися їхні діти і онуки, в тому числі і неповнолітній ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Весь час проживання в спірному житловому приміщені позивачі дбають про зазначене нерухоме майно, за власний рахунок здійснюють поточний ремонт житла, яке на праві спадкування за заповітом належать відповідачам. Всі повнолітні особи, що мешкають в спірному домоволодінні, не тільки утримують його в належному стані, а й сплачують комунальні послуги. За власний кошт при житті померлої ОСОБА_11 та її згоди позивач ОСОБА_1 здійснив покращення житлових умов для себе та членів своєї сім'ї, відповідні докази надані до матеріалів справи. Таким чином, відповідачі є колишніми членами сім'ї померлих ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 . Оскільки відповідачі жодного дня не проживали в спірному домоволодінні, жодним чином не встановлювали порядок користування ним, позивачі користуються зазначеним домоволодінням, вкладають належні їм кошти на утримання будинку і господарчих споруд, сплачують комунальні послуги, вважають що буде справедливим визнати за ними право безстрокового користування займаним житлом.
Ухвалою Київського районного суду від 04.11.2024 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, стягнення коштів та визнання права безстрокового користування житлом залишено без розгляду. Роз'яснено позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Рішення суду мотивовано тим, що у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі його позов підлягає залишенню без розгляду незалежно від причин неявки.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_16 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 09.10.2024 ним на адресу Київського районного суду м. Харкова надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.10.2024 о 12:00 на іншу дату через зайнятість представника позивача у іншій справі, а також повітряну тривогу, яка тривала станом на час, призначений для розгляду справи у Київському районному суді м. Харкова. До цього клопотання додавалась довідка, якою підтверджується участь представника позивача у іншому судовому засіданні. 04.11.2024 позивачем направлено клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 04.11.2024 на іншу дату через неможливість участі представника позивача у зв'язку із зайнятістю у іншій справі, яка була призначена до розгляду раніше, ще у серпні 2024 року. На підтвердження вказаних відомостей нами надано витяг із сайту Судова влада, який містить відомості про розгляд справи у Дергачівському районному суді Харківської області. Неявка у судове засідання фіксується у разі неповідомлення про причини неявки, проте, як зазначено вище, позивачем направлялися відповідні клопотання про відкладення розгляду справи та додавались відповідні докази на підтвердження причин такого відкладення (клопотання із додатками додаються до цієї скарги).Тому представник позивача вважає, що залишення позову без розгляду є безпідставним, тому ухвала суду підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що в жовтні 2015 року ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення коштів.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2018 року зупинене провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача ОСОБА_10 (т.2 а.с. 74)
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2018 року поновлено провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 10 год. 30 хв. 22 жовтня 2018 року (т.2 а.с. 83).
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_10 - ОСОБА_1 (т.2 а.с. 93-94)
30 липня 2020 року позивач ОСОБА_17 подав до Київського районного суду міста Харкова заяву, в якій просив повідомляти його про судові засідання в цій справі за допомогою судових повісток в режимі SMS-повідомлень на його телефон (том 2, а. с. 205).
21.02.2024 ОСОБА_1 разом з іншими позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 подали уточнений та доповнений позов ( т.3 а.с 183-211.)
Судові повістки на 12.06.2024 надіслано ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , які повернуті з відміткою «адресат відсутній» (т.4 а.с. 48, 49,51,52).
Про дату та час судове засідання ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення SMS-повідомлення на його телефон (т.4 а.с. 34).
Ухвалою суду від 12.06.2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова на 14 годину 30 хвилин 05 липня 2024 року (т. 4 а.с. 42).
На вказане судове засідання направлені судові повістки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.4 а.с. 48,49,51,52)
Згідно з протоколом судового засідання від 05.07.2024 року позивачі в засідання не з'явилися, при цьому суд визнав причини їх неявки неповажними. У разі повторної неявки суд постановив вирішити питання щодо залишення позовної заяви без розгляду та оголосив перерву в судовому засіданні до 30.08.2024 о 09:30. (т.4, а.с. 53).
Судові повістки - повідомлення про виклик у судове засідання на 30.08.2024 надіслано ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_5 поштою та які повернуті з відміткою «адресат відсутній» (т.4 а.с. 55, 56,57,58,59).
Інтереси позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у справі представляв адвокат Хлопов А.В., повноваження якого підтверджені (т. 4 а.с. 63-71).
28.08.2024 представник позивача ОСОБА_16 подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та забезпечення можливості реалізації процесуальних прав і обов'язків. (т.4 а.с. 63-64)
Згідно з даними протоколу судового засідання від 30.08.2024 року клопотання представника ОСОБА_16 було задоволено та оголошено перерву у справі до 09.10.2024 о 12:00 год (т.4 а.с. 72).
З явочного листа повідомлення вбачається, що представника ОСОБА_16 повідомлено про день та час розгляду справи призначеного на 09.10.2024 (т.4 а.с.77). 16.09.2024 ОСОБА_16 вручене рекомендоване повідомлення про виклик у вищезазначене судове засідання особисто (т.4 а.с.75).
ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 надіслані судові повістки по виклик на 09.10.2024, що повернуті з відміткою «адресат відсутній» (т.4 а.с. 78, 78 а,81 а,82,83)
09.10.2024 представник позивача ОСОБА_16 подав клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із зайнятістю у іншій справі. Крім того , зазначив, що наразі на території Харківської області триває повітряна тривога, що унеможливлює розгляд справи в судовому засіданні (т.4 а.с. 86, 89)
Згідно протоколу судового засідання від 09.10.2024 року зазначене клопотання було задоволене, оголошено перерву в судовому засіданні до 04.11.2024 (т.4 а.с. 84).
21.10.2024 ОСОБА_16 особисто отримав судову повістку на 04.11.2024, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням (т.4 а.с. 90-91).
Судові повістки на 04.11.2024 надіслано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 які повернуті з відміткою «адресат відсутній» (т.4 а.с. 97, 96, 98, 99, 100)
04.11.2024 року представник позивачів ОСОБА_16 подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справу у зв'язку із зайнятістю в іншій справі. Вказана справа була призначена до розгляду раніше, ще у серпні (т.4 а.с. 101-105).
Ухвалою від 04.11.2024 року справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 залишено без розгляду (т.4 а.с.101-104).
Роз'яснено позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо.
Належне повідомлення позивачів та представника ОСОБА_16 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про час та місце судового розгляду на 09.10.2024 на 12.00 год. та 04.11.2024 на 11.00 год підтверджується матеріалами справи.
Представник тричі (30.08.2024, 09.10.2024, 04.11.2024) звертався з заявами про перенесення судового розгляду, посилаючись та двічі (30.08. 2024, 09.10.2024) зазначені ним причини були визнані судом поважними. Заяв про розгляд справи за їх відсутності позивачі суду не подавали.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутність у суду підстав для залишення позову без розгляду, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України позов підлягає залишенню без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, незалежно від причин такої неявки.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук