Справа № 683/2395/25
2/683/1390/2025
05 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.
секретаря Поважнюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів цивільну справу № 683/2395/25, 2/683/1390/2025 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності в порядку спадкування,
У серпні 2025 року позивачі звернулися в суд з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області і просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що спірне домоволодіння було побудоване у 1986 році. Згідно з Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданим виконкомом Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області 20 січня 1989 року №13, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_3 .
Відповідно до виписки, виданої Староостропільською сільською радою від 29.02.2024 №86, домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи «колгоспний двір». Станом на 15.04.1991 року головою колгоспного двору була ОСОБА_3 , а членами двору - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто кожному з них належала 1/3 частка домоволодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої спадщина відкрилася на 1/3 частку домоволодіння, яку вони прийняли, так як є дочками померлої, мають право на спадщину за законом та заповітом. Крім того кожна з них має право на 1/3 частку домоволодіння, як члени колгоспного двору, отже вони мають право кожна на 1/2 частку домоволодіння.
При зверненні до нотаріуса з питань оформлення спадщини, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно через те, що житловий будинок відноситься до суспільної групи «колгоспний двір», а свідоцтво про право власності на цей будинок видано лише на ім'я ОСОБА_3 , яка була не єдиним членом майна цього колгоспного двору.
Оскільки вказані обставини є перешкодою в оформленні їх прав на майно, тому позивачі звернулись за захистом своїх прав до суду.
В судове засідання представник заявника - адвокат Віхерко Н.О. подала заяву про розгляд справи без участі позивачів та представника, позов підтримала, просила задоволити
Відповідач - Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, проти задоволення позову не заперечує.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , побудоване у 1986 році.
20 січня 1989 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради видано на ім'я ОСОБА_3 . Свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , та зазначено, що він належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .
Відповідно до виписки, виданої Староостропільською сільською радою від 29.02.2024 №86, домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи «колгоспний двір». Станом на 15.04.1991 року головою колгоспного двору була ОСОБА_3 , а членами двору - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - дочки ОСОБА_3 .
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Правовідносини щодо будівництва житлових будинків і набуття прав на них до 15 квітня 1991 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до ст.86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:
- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;
- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;
- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.
Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належить до суспільної групи колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами його були ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то вказаний спірний будинок є їх спільною сумісною власністю, а отже кожен з членів колгоспного двору мав рівну частку у цьому будинку (по 1/3 частці).
Отже частка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як членів колгоспного двору у спірному домоволодінні становить по 1\3 частині.
Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті спадщина відкрилася на 1/3 частку домоволодіння, на яку мають право її дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як за законом, так і за заповітом, посвідченим секретарем Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 19 лютого 2007 року. Вони прийняли спадщину у встановленому законом порядку.
Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 17.06.2025 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 через належність домоволодіння до суспільної групи»"колгоспний двір», а також через невідповідність адреси, адже у Свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок від 30.03.1989, де вказано « АДРЕСА_1 , а згідно з архівного витягу з рішення виконавчого комітету №13 від 20.01.1989 адреса вказаного домоволодіння зазначена як « АДРЕСА_1 ».
Відповідно до роз'яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, кожна з позивачок, у порядку спадкування за заповітом, має право на 1/6 частку домоволодіння (1/3 (належна померлій ОСОБА_3 як члену колгоспного двору) : 2 = 1/6), розташованого за адресою по АДРЕСА_1 .
Крім того ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право кожна на 1\3 частку домоволодіння як члени колгоспного двору. Тобто їх части в праві власності на домоволодіння становлять по 1\2 ( 1/6 частка на яку кожна має право в порядку спадкування + 1\3 частка, на яку кожна має право як член колгоспного двору).
Зазначенні обставини підтверджуються повідомленням Старокостянтинівської державної нотаріальної контори від 17.06.2025 №888/02-14, №889/02-14; свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 12.06.2025 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Хмельницької області Заворотною Т.В.; свідоцтвом про народження ОСОБА_2 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_1 ; свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 20.02.1989 №13; технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 ; архівною довідкою від 15.04.2024 №Н-46; випискою з погосподарської книги від 29.02.2024 №86; довідкою про технічний опис об?єкта нерухомого майна №1951 від 12.06.2024; довідкою БТІ №1750 від 24.04.2024; матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на вище викладене позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню
Оскільки відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, тому судові витрати слід віднести на рахунок позивачів.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудми, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудми, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: с. Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04405461.
Суддя