Провадження № 22-ц/803/7665/25 Справа № 569/3478/22 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»,
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року, -
10.03.2022 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У зв'язку із порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 27.06.2019 р. зі сторони ОСОБА_2 перед AT «Універсал Банк» у ОСОБА_2 виникла заборгованість в розмірі - 32 291, 52 грн. яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 32 291, 52 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача нараховану заборгованість та сплачений судовий збір.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року в задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено в повному обсязі.
11.06.2025 року представником Акціонерного товариства «Універсал Банк» подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.
06.10.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Фінкевича В.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 32291,52 гривень, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до наданих документів відповідач 27.06.2019 року подав Анкету - заяву до monobank | Universal Bank, про що свідчить підпис працівника банку, де зазначено, що надані документи перевірено в присутності клієнта.
В Анкеті - заяві зазначено, що заява є підставою для відкриття поточного банківського рахунку у гривні та встановлення, збільшення чи зменшення кредитного ліміту на суму вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Додаток, відповідно до умов Договору, який повинен свідчити про розмір встановленого кредитного ліміту суду не надано, розмір встановленого кредитного ліміту в позові не зазначено.
У додатку до Паспорту споживчого кредиту зазначено, що ліміт кредиту до 100000 грн. в залежності від суми, яка погоджена у заявці.
Документ, який свідчіть про погодження суми ліміту з відповідачем стороною позивача суду не надано, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості повернути позивачу фактично отримані та використані позичальником кошти.
Таким чином, встановити розмір наданого кредитного ліміту, на підставі наданих доказів, неможливо.
Що стосується порядку нарахування відсотків за користування кредитним лімітом, то суд позбавлений можливості встановити факт збільшення кредитного ліміту за рахунок заборгованості, правомірність нарахування відсотків, штрафних санкцій, які передбачені у паспорті та умовах, для Чорної карти monobank, так як до позову додано Умови і правила обслуговування в AT «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які набули чинності з 12.06.2019 року.
Відповідно до наданого розрахунку відомості у розрахунку зазначені не з часу укладання Договору про надання банківських послуг, з 27.06.2019 року, а станом на 21.08.2020 року. Крім того, відповідно до наданої таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, вона не стосується безпосередньо відповідача і має застереження, що дані зазначені у таблиці зазначені як обчислення, що базуються обраних умовним споживачем умовах і на припущеннях.
У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача зазначено, проценти за користування кредитом протягом року при сумі кредиту за договором в розмірі 1000 грн.
Позивачем не надано доказів коли, в якому розмірі і на яких підставах відповідачу встановлено та збільшувався кредитний ліміт.
Відповідач уклав договір з банком 27.06.2019 року, а розрахунок надано з 21.08.2020 року, не надано виписку з рахунку, по якому було встановлено і перераховано кредитний ліміт, не надано доказів про отримання картки відповідачем чи відкриття банківського рахунку.
Суд також не може встановити формування заборгованості відповідача так як розрахунок заборгованості за договором №б/н від 27.06.2019 року, укладеного позивачем з відповідачем, надано суду з 21.08.2020 року.
Встановивши вказані обставини, судом першої інстанції прийняте рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Але з такими висновками колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідачка ОСОБА_2 19.06.2020 року звернулась до позивача з заявою про надання банківських послуг (а.с.12,13).
Банком відповідачці був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок у розмірі 25 000 грн. (а.с.11).
Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.9-10) загальний розмір заборгованості відповідачем складає 32291,52 грн.
Основні умови надання банківських послуг викладені у паспорті споживчого кредиту (а.с.28-30), який підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).
Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуємо рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Позивачем за подачу позову сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (а.с.8), за подачу апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 3721,50 грн. (а.с.211 зворот).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційна скарга та позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, що складає 6202,50 гривень.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість у розмірі 32291 (тридцять дві тисячі двісті дев'яноста одну) грн., 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352) сплачений судовий збір у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України
Судді: