Провадження № 22-ц/803/8304/25 Справа № 182/731/24 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк»,
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року,-
08.02.2024 року позивач АТ «ОТП Банк» звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №203853207 від 23.12.2021 у розмірі 36039,50 грн., за кредитним договором №2027949941 від 13.12.2019 у розмірі 40467,29 грн.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №2038523207 від 23.12.2021 року в сумі 31 207 грн. 22 коп. (тридцять одна тисяча двісті сім гривень 22 коп.) та за кредитним договором №2027949941 від 13.12.2019 року в сумі 8999 грн. 82 коп. (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 82 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі у розмірі 1591 грн. 22 коп. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна грн. 22 коп.).
02.07.2025 року від Акціонерного товариства «ОТП Банк» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року в частині відмови та ухвалення нового рішення про задоволеннія позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що комісія за управління кредитом, передбачена умовами кредитного договору у розрахунку заборгованості зазначається як комісія за розрахункове обслуговування. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості (комісії за управління кредитом) не включено послуги, які банк зобов?язаний надавати позичальнику безоплатно, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Також зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту є безпідставними через відсутність передбаченого обов?язку відповідача є передчасним та необґрунтованим, оскільки прострочене тіло кредиту - це не окремий вид нарахування, а частина встановленого кредитного ліміту, використаного та неповернутого відповідачем, а отже дані кошти мають бути стягненні з відповідача на користь АТ «ОТП Банк».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 76506,79 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
23.12.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2038523207 (а.с.37-40).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору загальний розмір кредиту складає 4069,09 грн, (з яких: 37884,85 грн. на придбання товару у продавця 1, 1894,24 грн. на сплату комісійної винагороди за видачу кредиту, 490,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «СМС-Довідка».
П. 1.2 кредитного договору встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
Крім того, 23.12.2021 відповідачем ОСОБА_1 підписано Заяву-анкету на отримання кредиту.
Відповідно до п. 3 Кредитного договору №2038523207 банк встановлює до картки кредитну лінію (безготівковий кредит) в національній валюті на споживчі цілі. Розмір фіксованої процентної ставки 5% в місяць, а впродовж пільгового періоду 0,01% річних. Розмір кредитного ліміту встановлюється згідно рішення кредитного комітету банку (від 1000 до 500000 грн.). Строк дії кредитної лінії 12 календарних місяців з правом продовження. В цьому ж пункті договору зазначено, що відповідач ознайомившись з публічним Договором про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток та на підставі Заяви-анкети бажає оформити поточний рахунок та отримати електронний засіб.
Згідно з п. 5.6 кредитного договору позичальник підписанням заяви-анкети гарантує та підтверджує, що йому надана вичерпна інформація про послуги, що йому надаються, повністю роз'яснені всі питання по кредитному договору; перед укладанням кредитного договору йому надано в повному обсязі інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в тому числі шляхом надання доступу до такої інформації на офіційному сайті банку; ознайомлений з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору; ознайомлений і згоден з правилами кредитування/Договору та Тарифами банку, які є невід'ємною частиною кредитного договору та які розміщені на офіційному сайті банку, зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; послуги банку отримав у повному обсязі, зауважень щодо якості та обсягу наданих банком послуг та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.
Відповідачем ОСОБА_1 23.12.2021 підписано Анкету-заяву, яка містить загальну інформацію про відповідача, відомості щодо суми кредиту, строку кредиту, цілі отримання кредиту тощо (а.с.42).
23.12.2021 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому містять всі умови кредитування, порядку повернення кредиту тощо (а.с.41).
Додаток №1 до Кредитного договору №2038523207 від 23.12.2021 містить Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту та цей графік погоджений сторонами договору (а.с.40).
Також, 13.12.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2027949941 (а.с.37-40).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору загальний розмір кредиту складає 8801,70 грн., (з яких: 7647,00 грн. на придбання товару у продавця 1, 390,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «СМС-Довідка», 760,70 грн. на придбання послуг зі страхування у продавця 2.
П. 1.2 кредитного договору встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.
Відповідачем ОСОБА_1 13.12.2019 підписано Анкету-заяву, яка містить загальну інформацію про відповідача, відомості щодо суми кредиту, строку кредиту, цілі отримання кредиту тощо (а.с.58).
13.12.2019 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому містять всі умови кредитування, порядку повернення кредиту тощо (а.с.56).
Додаток №1 до Кредитного договору №2027949941 від 13.12.2019 містить Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту та цей графік погоджений сторонами договору (а.с.55).
Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №2038523207 від 23.12.2021, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 станом на 27.11.2023, згідно з яким заборгованість складає 36039,50 грн., з яких: 31202,24 грн. заборгованість за кредитом; 4,98 грн. заборгованість за процентами, 4832,28 грн. заборгованість по комісії (а.с.13).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2027949941_CARD від 13.12.2019 заборгованість ОСОБА_1 складає 40467,29 грн. (а.с.14-19)
Відповідно до довідки про наявність заборгованості від 10.10.2023 банк повідомив, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» за договором №2027949941 становить 40467,29 грн., з яких: 8012,22 грн. заборгованість за тілом кредиту; 987,60 грн. заборгованість за відсотками; 17287,78 грн. заборгованість за прострочене тіло кредиту; 14179,69 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.21).
Із звіту-рахунку за період з 03.01.2020 по 10.10.2023 боргові зобов'язання за кредитом №2027949941 (без урахування відсотків за користування) станом на 13.12.2023 складають 40467,29 грн. Також розрахунок підтверджує надання відповідачу кредитних коштів у загальній сумі 25300,00 грн. (а.с.21-36).
Як вбачається з досудової вимоги №3238/2024 від 05.01.2024 банк звертався до відповідача ОСОБА_1 з вимогою достроково повернути кредит, проценти та інші належні до сплати платежі за кредитним договором №2038523207 у розмірі 36039,50 грн. (а.с.76-77).
Також, позивач звернувся до ОСОБА_1 з досудовою вимогою №2661/2023 від 06.11.2023 про дострокове повернення кредиту, процентів та інших належних до сплати платежів за кредитним договором №2027949941_CARD у розмірі 40467,29 грн. (а.с.82-83).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту за кредитним договором №2038523207 від 23.12.2021, процентів, просив у тому числі стягнути заборгованість за комісією у розмірі 4832,28 грн. за розрахункове обслуговування кредиту.
Згідно з п. 2.1.2.4.1 Розділу 2.1.2 «Умови кредитування» Правил кредитування (публічні) позичальник сплачує банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості (Комісію за управління кредитом), у розмірі, що визначений у п. 1.1 кредитного договору.
При цьому договір та Правила кредитування не містять конкретного переліку послуг, за які підлягає нарахуванню комісія.
Суд вважає, що нарахування комісії за управління кредитом у розмірі 3% щомісячно суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України, оскільки не є платою за послуги, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику (договір не містить переліку послуг, які банк надає за управління кредитом (обслуговування кредитної заборгованості)), а тому положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а нарахування такої комісії - незаконним.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягує з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2038523207 від 23.12.2021 у розмірі 31207,22 грн., з яких: 31202,24 грн. заборгованість за кредитом; 4,98 грн. заборгованість за відсотками, у задоволенні позивних вимог в частині стягнення комісії за розрахункове обслуговування у сумі 4832,28 грн. відмовити.
Також, суд не погоджується з вимогою банку про заборгованість за прострочене тіло кредиту та прострочені відсотки за кредитним договором №2027949941 та зазначає, що вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 : заборгованості за прострочене тіло кредиту 17287 грн. 78 коп. та заборгованості за простроченими відсотками 14179 грн. 69 коп. є безпідставними через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті в умовах вказаного вище кредитного договору, оскільки тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягує з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2027949941 від 13.12.2019 у розмірі 8999,82 грн., з яких: 8012,22 грн. заборгованість за тілом кредиту; 987,60 грн. заборгованість за відсотками, у задоволенні позивних вимог в частині стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту та заборгованості за простроченими відсотками відмовити.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №2038523207, за комісією у розмірі 4832,28 грн. за розрахункове обслуговування кредиту, то в цій чистині положення кредитного договору є нікчемними, оскільки не є платою за послуги, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Щодо стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту та прострочені відсотки за кредитним договором №2027949941, колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 : заборгованості за прострочене тіло кредиту 17287 грн. 78 коп. та заборгованості за простроченими відсотками 14179 грн. 69 коп. є безпідставними через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті в умовах вказаного вище кредитного договору.
А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2027949941 від 13.12.2019 у розмірі 8999,82 грн., з яких: 8012,22 грн. заборгованість за тілом кредиту; 987,60 грн. заборгованість за відсотками
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк»залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: