Провадження № 22-ц/803/10726/25 Справа № 197/797/25 Суддя у 1-й інстанції - Панчук М. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року, яке ухвалено суддею Панчуком М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 03 вересня 2025 року,-
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини з усіх видів його доходу. Позов обґрунтовано тим, що 25.10.1999 позивачка з відповідачем уклали шлюб, в якому у них народилися діти, зокрема ОСОБА_4 , 2014 року народження, який проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Станом на 31.07.2025 шлюб між позивачкою та відповідачем не розірвано. Відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. Відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід, має транспортний засіб, тому позивачка вважає, що він може сплачувати аліменти та просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частини з усіх видів доходів відповідача.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 (однієї другої) частини з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи з 01 серпня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В вказаним рішенням суду не погодився відповідач та через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповіднього віку, починаючи стягнення з 01.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Зокрема вказує, що не погоджується із вказаним рішенням, оскільки подаючи заяву про визнання позовних вимог він знав, що вони заявлені про стягнення 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), а розраховував як в усталеній судовій практиці на розмір 1/4 частини від заробітку на утримання однієї дитини. Позовну заяву його вручено не було, він знав про дійсний зміст позовних вимог про стягнення аліментів в розмірі 1/2 частини від його заробітку, не був ознайомлений із наслідками подання заяви про визнання позову, і подаючи її мав на увазі, що визнає розмір аліментів в 1/4 від заробітку.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк до суду не надходив.
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25.10.1999 відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Інгулецької міської ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Україна, актовий запис № 211 (а.с.4).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.10.2014, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком зазначений ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 5).
Як вбачається з довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 233 від 31.07.2025, виданої виконавчим комітетом Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 6), за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , до складу сім'ї якої входять: ОСОБА_2 - чоловік (не проживає); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син. Дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Згідно з актом обстеження місця проживання від 31.07.2025 (а.с. 7), за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації ОСОБА_1 та її малолітній син ОСОБА_4 , який повністю знаходиться на її утриманні. Батько ОСОБА_2 участі у житті сина не приймає.
Задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач працездатний, працевлаштований, має постійне джерело заробітку, подав заяву про визнання позову.
Визначаючи коло правовідносин, які склалися між сторонами суд вірно зазначив, що згідно з положеннями ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років ставить 3196 гривень. (станом на час ухвалення рішення)
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги обов'язок обох батьків утримувати до повноліття своїх дітей, повноцінно забезпечувати їх інтереси, врахувавши, що дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, а відповідач є працездатною особою без хронічних захворювань, має стабільний дохід, отримує грошове забезпечення, перебуваючи в лавах ЗСУ, інші утриманці в нього відсутні, зважаючи на відсутність обставин, які могли би впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, а отже і можливості сплачувати аліменти, з урахуванням інтересів та потреб саме дитини, суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини.
Разом із тим, судом першої інстанції визначено розмір аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини сторін в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача. При цьому суд посилався на заяву відповідача про визнання позову.
Колегія суддів не може погодитися із даним висновком суду першої інстанції, вважає слушними заперечення з цього приводу з боку відповідача, зокрема про те, що його не було відомо про дійсний зміст позовних вимог, а подаючи дану заяву він розраховував на розмір аліментів, які зазвичай стягуються на утримання однієї дитини - в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Так, дійсно матеріали цивільної справи містять заяву відповідача ОСОБА_2 про
визнання позову, проте в ній не зазначений розмір аліментів, який визнає відповідач. Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу позовної заяви чи/або його ознайомлення із даною цивільною справою.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Виходячи з обов'язку обох батьків утримувати дитину, законодавчого визначення, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, позивачкою не доведено, що саме заявлений нею розмір аліментів, з урахуванням доходів відповідача буде необхідним і достатнім для дитини.
Згідно з частинами 1, 3 статті 12, частиною 1 статті 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Таким чином, колегія суддів враховує, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження необхідності стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, з урахуванням розміру отримуваного відповідачем доходу, докази понесення нею витрат на утримання дитини в матеріалах справи відсутні взагалі.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення аліментів ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного утримання, розвитку і лікування дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір аліментів у 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Колегія суддів зазначає, що присудження аліментів в такому розмірі не покладатиме надмірного фінансового тягаря ні на платника аліментів, ні на їх отримувача, та буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, оскільки перевищує мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину.
При цьому апеляційний суд враховує, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Також апеляційний суд приймає до уваги, що ст. 180 СК України покладає обов'язок утримання неповнолітніх дітей на обох батьків.
Разом із тим, позивач не позбавлена можливості у випадку наявності особливих обставин (розвиток здібностей дитини, її хвороба тощо) звернутися до ОСОБА_2 із позовом про участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, в порядку, передбаченому ст. 185 СК України.
Крім того, розмір аліментів, визначений судом, не вважається незмінним, а отже відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначеного до стягнення розміру аліментів з 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до досягнення дитиною повноліття до 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року змінити в частині визначеного до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розміру аліментів з 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2025 року змінити в частині стягнутого судового збору з ОСОБА_2 на користь держави з 605, 60 грн до 1211,20 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: