Провадження № 22-ц/803/7681/25 Справа № 208/11694/24 Суддя у 1-й інстанції - Гречана В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,
за участі секретаря судового засідання Сахарова Д.О.,
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Кам'янська міська рада,
третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова Ольга Михайлівна,
розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з спадкових правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025року, головуючий у суді першої інстанції Гречана В.Г.
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2024року ОСОБА_1 подав в суд позов проти Кам'янської міської ради про визначення йому додаткового строку у три місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Існування таких вимог позивач пов'язував із тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпродзержинську (наразі - місто Кам?янське) Дніпропетровської області. Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 1977року до дня смерті батька у 1991році. Крім нього інших дітей батьки не мали.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на належний їй житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1500 га, кадастровий номер 1222055300:02:003:0692, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Будинок належав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 грудня 2012року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А.
Позивач вказував, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері. Інших спадкоємців першої черги за законом чи спадкоємців за заповітом немає.
16 вересня 2024року він звернувся до приватного нотаріуса Кам?янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялової О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Проте, постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду.
Зазначав, що він дійсно протягом шести місяців після смерті матері не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки, будучи недостатньо юридично освіченою людиною, вважав, що може звернутися до нотаріальної контори у будь-який час для оформлення своїх спадкових справ і, що достатньо фактично прийняти спадщину, користуючись спадковим будинком та земельною діяльністю, оплачуючи комунальні платежі, і підтримуючи житлове приміщення у належному санітарно-гігієнічному стані, тим самим підтвердити нотаріусу своєчасне прийняття спадщини.
До того, він не був обізнаний про зміни законодавства і вважав, що на час воєнного стану в Україні, всі строки продовжуються. І хоча протягом шести місяців після смерті матері він не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак не звертався до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини, тому вважав, що має право на отримання спадщини після смерті своєї матері.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що матір'ю позивача є саме ОСОБА_2 , оскільки згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Палацом Щастя м. Дніпродзержинськ, актовий запис № 665, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зазначене підтверджує невідповідність даних, зазначених у свідоцтві про народження позивача, в якому батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Також суд виснував, що позивач у позові посилався на те, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 423, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
09 червня 2025року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу на рішення Заводського районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025року.
В апеляційній скарзі заявник не погодився з висновками суду та висловив вимогу про скасування рішення та задоволення позову.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду на думку заявника полягає у тому, що суд першої інстанції при ухваленні рішення проявив надмірний формалізм, не розглянув справу по суті позовних вимог, а послався на описки, допущені у свідоцтві про народження та в позовній заяві, які спростовувались іншими наявними письмовими доказами у справі.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
18 червня 2025року ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду витребувано із Заводського районного суду міста Кам'янського цивільну справу, та 06 серпня 2025року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2025року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025року.
25 вересня 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до розгляду на 15?? год 11 листопада 2025року.
Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Палацом Щастя м. Дніпродзержинськ, актовий запис № 665, батьками якого зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.10/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 05 березня 2024року складено відповідний актовий запис № 423 /а.с.11/.
03 грудня 2012року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А., зареєстрований в реєстрі за № 2777 /а.с.12-13/.
Постановою приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Яловою О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини /а.с.16-17/.
З матеріалів спадкової справи, наданої приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Яловою О.М., вбачається, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046999003 від 16 вересня 2024року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.65-66/.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з'ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
У своїх висновках про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції вирішального значення надав тій обставині, що в матеріалах справи наявні розбіжності у зазначенні по-батькові матері позивача, яка у свідоцтві про його народження зазначена як ОСОБА_2 , а позивач зазначає та додає документи стосовно ОСОБА_2 . Також суду не надано докази того, що у свідоцтві про народження допущена помилка у зазначені даних щодо матері позивача.
Вислухав пояснення учасників справи котрі з'явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити так як судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Статями 1216-1218 ЦК України унормовано, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її /статті 1268-1270 ЦК України/.
При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Виникнення у нього права на спадкування за законом залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2025року у справі № 496/6349/22.
За змістом частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2024року у справі № 545/1231/23).
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Отже, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (див. постанову Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Апеляційний суд наголошує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 у позовній заяві просив визначити йому додатковий строк у три місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері. Інших спадкоємців першої черги за законом чи спадкоємців за заповітом немає. 16 вересня 2024року він звернувся до приватного нотаріуса Кам?янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялової О.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Із постанови приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялової О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, а не з підстав відсутності факту родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем.
Водночас суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що матір'ю позивача є саме ОСОБА_2 , оскільки згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Палацом Щастя м. Дніпродзержинськ, актовий запис № 665, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . На думку суду, зазначене підтверджує невідповідність даних, зазначених у свідоцтві про народження позивача, в якому батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Також суд виснував, що позивач у позові посилався на те, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 423, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00046999003 від 16 вересня 2024року позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.65-66/.
Також в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з якого вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 05 березня 2024року складено відповідний актовий запис № 423 /а.с.11/.
Тож за наведених умов у суду першої інстанції було достатньо наявних в матеріалах справи доказів для того, щоб переконатися в тому, що матір'ю позивача є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , врахувати дійсні підстави звернення позивача до суду з позовом (постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтована пропуском строку для прийняття спадщини) та вирішити справу по суті спору в межах заявлених позовних вимог.
Загально відомим є факт, що після початку повномасштабної військової агресії росії проти України та запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого 2022року, розпочалися активні бойові дії та обстріли.
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 17 жовтня 2018року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020року у справі № 185/777/17.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилався позивач, та загальновідомі факти, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті матері.
В оцінці спірних правовідносин в цій справі апеляційний суд також враховує те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним: строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини розпочався 02 березня 2024рокута закінчився 02 вересня 2024року, а позивачем подано заяву про прийняття спадщини 16 вересня 2024року, отже пропуск складає лише 9 робочих днів.
Враховуючи обставини справи, незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також наведені позивачем причини, які є об'єктивними та істотними труднощами, апеляційний суд відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України дійшов висновку, що наявні правові підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, в повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення Заводського районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову про визначення ОСОБА_1 додаткового строку у три місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Заводського районного суду міста Кам'янського від 06 травня 2025року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова Ольга Михайлівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025року.
Судді: