Справа № 442/8662/25
Провадження № 2-а/442/104/2025
"12" листопада 2025 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області доІНФОРМАЦІЯ_1 скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. ст. 160-161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеної норми, вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Згідно п.5 ч.1 ст.171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, ч. 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Водночас, ч.2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, постанова яка оскаржується позивачем, якою його притягнено до адміністративної відповідальності винесена 29.10.2025.
Звернувшись до суду 11.11.2025 з вищезазначеною позовною заявою позивачем пропущено десятиденний строк, встановлений статтею 289 КУпАП та статтею 286 КАС України для оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення.
У тексті позовної заяви вказано, що позивач про винесення оскаржуваної постанови дізнався 01.11.2025, коли отримав її копію рекомендованим листом через АТ «Укрпошта». Однак, не зрозуміло коли саме позивач отримав оскаржувану постанову та не долучає жодних доказів на підтвердження цього. Відтак, позбавляє суд дослідити поважність пропуску строку оскарження постанови.
У випадку пропущення строку звернення до суду, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав пропуску такого, а також відповідні докази для з'ясування судом питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з підстав визнання поважними причин його пропуску.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
Відтак, позивачу слід подати відповідні докази для з'ясування судом питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з підстав визнання поважними причин його пропуску.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 161 цього Кодексу, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статей 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року, у якій зазначено: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Підсумовуючи, Конституційний Суду України зазначив, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020 р № 543/775/17 відступила від попереднього висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Суд звертає увагу, на необхідність розмежування справ щодо накладення адміністративного стягнення та справ з приводу оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.
У справах про накладення адміністративного стягнення підлягають застосуванню норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а ставка судового збору визначена п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» і дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Водночас, порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення шляхом подання адміністративного позову визначений нормами КАС України. При цьому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3 028 грн.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: Отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача - UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та відповідно до ст. 169 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши термін для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. ст. ст. 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде залишена без розгляду та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман КОВАЛЬ