Справа №442/5171/25
Провадження №2/442/1569/2025
03 листопада 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Грицай М.М.,
секретар судового засідання - Півала І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", в інтересах якого діє представник - адвокат Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту а договором про надання споживчого кредиту №6329793 від 02.02.2023 в сумі 32254,08 гривень, з яких: 6400 (шість тисяч чотириста) гривень - тіло кредиту, 25854,08 грн - відсотки за користування кредитом, а також судові витрати у сумі 12422,40 грн., з яких 10000 грн. витрат на правову допомогу та 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.02.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №6329793. Згідно даного договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 6400 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Товариством нараховано проценти за користування кредитом в сумі 9297,28 грн. Позивачем нараховано заборгованість по процентах за 130 календарних днів за період з 25.09.2023 по 01.02.2024 в розмірі 16556,80 грн. 25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу №25.09/23Ф. Згідно даного договору ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило право грошової вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», а ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача. Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 було змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал». Відповідачем не погашалася вказана заборгованість. Зважаючи на вказане, просить суд задоволити позовні вимоги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
02.02.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №6329793.
Відповідно до п.1.2. даного договору ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалось надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користуванян ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
З умов договору вбачається, що сума кредиту становить 6400 грн., тип кредиту - кредит, строк кредиту - 364 дні (п.1.3, п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1.99% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Згідно із п.1.8 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 52759,04 грн., а з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 52510,69 грн.
Відповідно до додатку № 1 до договору - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, така становить 52510,69 грн.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту, що підписаний відповідачем, останній ознайомлений з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до інформації за укладеним договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» за договором №6329793 від 02.02.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.09.2023 заборгованість становить 15697,28 грн., в тому числі 6400 грн - тіло кредиту, 9297,28 грн - проценти.
Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» від 10.10.2023 на виконання договору, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Пейтек Україна», №160222-1 від 16.02.2022 було перераховано 6400 грн на маску картки № НОМЕР_1 , тобто, на картку відповідача.
Як вбачається з листа АТ "Універсал Банк" від 28.10.2025 на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 02.02.2023 здійснено переказ коштів 6400 грн.
25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу №25.09/23-Ф. Згідно даного договору ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило право грошової вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», а ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з розрахунком заборгованості позивача за період часу з 25.09.2023 по 01.02.2024 сума заборгованості відповідача за процентами складає 16556,80 грн.
Відповідно до п.1.1 згаданого договору факторингу ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Авентус Україна» відступити ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно із п.1.2. перехід від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» передав, а ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» прийняв Реєстр Боржників.
З витягу з реєстру боржників від 25.09.2023 вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право вимоги, зокрема, до відповідача в сумі 15697,28 грн, з яких: 6400 грн - тіло кредиту, 9297,28 грн - відсотки.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 було змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал».
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ізст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковимдля виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.610,612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
Відповідно до ст. ст.5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на викладене вище, слід дійти висновку, що укладений між сторонами договір, є укладеним з додержанням письмової форми, визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному Законом та договором.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає (ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи неналежне виконання відповідачем договору про надання споживчого кредиту, вказане останнім не спростовано, здійснивши перерахунок суми відсотків в межах строку кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 32254,08 грн підлягають до задоволення повністю.
Згідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
10.12.2024 між позивачем на адвокатом Столітній М.М. укладено договір про надання правової допомоги №10/12-2024, відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Послуги професійної правничої допмоги надаються адвокатом клінту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід'ємною частиною договору. Після виконання заявки адвокат складає Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих полуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протгом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили (п.4.1., п. 4.4., п.4.6., п.4.8. договору).
Із заявки №9177 від 19.05.2025 до договору №10/12-2024 вбачається, що адвокатом надано ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» юридичні послуги: зустріч адвоката та клієнта - 440 грн., дослідження наданих клієнтом документів - 840 грн., аналіз чинного законодавства - 440 грн., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання 840 грн., письмова юридична консультація - 840 грн., проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів - 840 грн., складання позовної заяви - 1640 грн., складання та оформлення інших документів - 840 грн., складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді - 1640 грн, представництво інтересів клієнта -1640 грн. Загальна сума - 10000 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 16.06.2025 адвокат Столітній М.М. надав, а клієнт ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" прийняв вищезгадані послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №6329793 від 02.02.2023, укладеним між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 .
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №6329793 від 02.02.2023 в сумі 32254,08 гривень (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні вісім копійок), з яких: 6400 (шість тисяч чотириста) гривень - тіло кредиту, 25854,08 грн (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 08 копійок) - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2025.
Суддя М.М. Грицай