Справа № 461/3645/25
Провадження № 2-п/461/48/25
11.11.2025 року,Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
за участі секретаря судового засідання Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 , звернулась до Галицького районного суду м. Львова із заявою, у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Подану заява обґрунтовує тим, що вона після початку повномасштабної війни проживає за адресою реєстрації свого чоловіка. Про наявність позову ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості вона дізналась випадково з мобільного застосунку «Дія». Матеріали справи, ухвали та рішення суду вона не отримувала. Вказала, що після цього вона зареєструвалась в підсистемі ЄСІТС для ознайомлення з позовною заявою, однак такі матеріали в цій підсистемі теж були відсутні та з'явились одночасно з рішенням суду.
Вказала, що рішенням суду від 02.09.2025 року з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» була стягнена заборгованість за кредитними договорами № 3339432 від 10.01.2021 року та № 7704127 від 02.04.2021 року в розмірі 29784 грн. 28 коп., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн. Поряд з цим, зазначила, що вона частково не визнає суму заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, оскільки відсотки за користування кредитними коштами були нараховані після закінчення строку кредитування, який становив:
-за кредитним договором № 3339432 від 10.01.2021 року - 14 днів;
-за кредитним договором № 7704127 від 02.04.2021 року - 7 днів.
Крім того, вказала, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу суду повинні бути надані в тому числі документи, що підтверджують оплату гонорару, оформлені у встановленому законом порядком (квитанція до прибуткового касового ордера, касові чеки). Натомість матеріали справи таких доказів не містять, а тому підстав для стягнення з неї на користь позивача таких витрат немає.
Заявник в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату час судового засідання, шляхом скерування ухвали про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до її персонального кабінету в підсистемі ЄСІТС («Електронний суд»). Жодних заяв чи клопотань від неї до суду не надходило.
Представник ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з'явився. Подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що заявником ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки до суду при розгляді позовної заяви. Зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що виклик останньої в судове засідання здійснювався як шляхом скерування судової повістки за адресою її проживання так і шляхом направлення такої повістки до її особистого кабінету в підсистемі ЄСІТС («Електронний суд»).Відтак, остання була обізнана про наявність на розгляді в суді вищевказаної цивільної справи. Крім того, вказав, що положеннями кредитних договорів, укладених між ОСОБА_1 та первісними кредиторами (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ ««Бі Ел Джи мікрофінанс») передбачено процентну ставку за понадстрокове користування позикою. Із вказаними умовами кредитних договорів заявник ознайомилась та погодилась з ними, шляхом підписання відповідних кредитних договорів без зауважень. З урахуванням вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.09.2025 року позов Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами № 3339432 від 10.01.2021 року та № 7704127 від 02.04.2021 року в розмірі 29784 грн. 28 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр» судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 гривень.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія ухвали Галицького районного суду м. Львова від 16.05.2025 року, судові повістки на 14.08.2025 року та 02.09.2025 року були направлені до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 та отримані нею 10.07.2025 року, 05.08.2025 року та 21.08.2025 року відповідно, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Галицького районного суду м. Львова.
Окрім того, судом додатково було направлено судову повістку за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача засобами поштового зв'язку, однак вказаний рекомендований лист не був вручений та повернутий на адресу суду, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також судом встановлено, що копія позовної заяви з долученими до неї матеріалами також були направлені до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 та отримані нею 10.07.2025 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Галицького районного суду м. Львова.
До того ж, в матеріалах справи (Т.1, а.с. 146) наявна розписка відповідача про ознайомлення із датою наступного засідання (14.08.2025 року) підписана нею власноручно.
Таким чином, доводи останньої про те, що вона не була ознайомлена із позовною заявою та її матеріалами, не була обізнана про наявність цивільної справи про стягнення з неї заборгованості за кредитними договорами в суді, не отримувала ухвали про відкриття провадження, судових повісток є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідача було повідомлено належним чином про дату судових засідань.
Крім того, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1ст. 288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.
Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 287, 288, 353 ЦПК України,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Строк на апеляційне оскарження рішення, згідно ст.287 ЦПК України починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Мироненко Л.Д.