Справа № 461/9088/25
Провадження № 1-кс/461/6876/25
06.11.2025 року,слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000001210 від 03.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (час, місце, спосіб), продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службові особі Державної прикордонної служби України, в розмірі 1 000 доларів США, за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища, за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, отримав від невстановлених на даний час осіб, абонентський номер мобільного телефону інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 групи відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 штаб-сержанта ОСОБА_7 , з метою висловлення останньому протиправної пропозиції у наданні неправомірної вигоди.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службові особі Державної прикордонної служби України, в розмірі 1 000 доларів США, за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища, за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 31.10.2025 приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи, що у нього відсутні підстави для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (зі змінами та доповненнями) та розуміючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є незаконним, використовуючи власний термінал мобільного зв'язку з абонентським номером НОМЕР_1 , за допомогою застосунку «WhatsApp», здійснив телефонний дзвінок інспектору прикордонної служби 1 категорії 4 групи відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 штаб-сержанту ОСОБА_7 , та під час телефонної розмови висловив останньому протиправну пропозицію у наданні йому неправомірної вигоди в розмірі 1 000 доларів США, за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службові особі Державної прикордонної служби України, в розмірі 1 000 доларів США, за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища, за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 03.11.2025, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи, що у нього відсутні підстави для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (зі змінами та доповненнями) та розуміючи, що надання неправомірної вигоди інспектору прикордонної служби 1 категорії 4 групи відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 штаб-сержанту ОСОБА_7 є незаконним, та під час телефонної розмови повторно висловив останньому протиправну пропозицію у наданні йому неправомірної вигоди в розмірі 1 000 доларів США, за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, після чого надіслав світлокопії паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії та номеру НОМЕР_2 виданого 26.10.2022 органом 6313 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_3 на автомобіль марки «Toyota Highlander» (р.н.з. НОМЕР_4 ).
Надалі, ОСОБА_5 , завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі Державної прикордонної служби України, в розмірі 1 000 доларів США, за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого їй службового становища, за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 05.11.2025 приблизно о 15 год. 05 хв., перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску «Краковець», що за адресою Львівська область, Яворівський район, село Краковець, усвідомлюючи, що у нього відсутні підстави для перетину державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 (зі змінами та доповненнями) та розуміючи, що надання неправомірної вигоди службовій особі є незаконним, надав інспектору прикордонної служби 1 категорії 4 групи відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 штаб-сержанту ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, станом на 05.11.2025 становить 42 072,5 гривень) за безперешкодний пропуск через держаний кордон України, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, на власному транспортному засобі марки «Toyota Highlander» (р.н.з. НОМЕР_4 ), відомості про який не включені до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, після чого злочинна діяльність ОСОБА_5 була викрита та припинена внаслідок його затримання правоохоронними органами в порядку ст. 208 КПК України.
Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі.
Підозрюваний зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає. Повідомив, що проживає у м. Харків, натомість його сім'я, а саме дружина та син закордоном - в Німеччині. Вказав, що раніше неодноразово виїжджав закордон, здійснюючи волонтерську діяльність. У жовтні 2025 року він вирішив відвідати свою сім'ю закордоном, а тому звернувся до працівника прикордонної служби, який сам раніше надав йому свій мобільний номер телефону, із проханням забезпечити йому можливість перетнути державний кордон. Додатково повідомив, що працює водієм, а розмір його щомісячної зарплати становить 8000 -12000 грн.
Захисник зазначив, що підозрюваний свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, водночас не погоджується із кваліфікацією його дій за ч.3 ст. 369 КК України. На його думку, в діях останнього наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Вказав на наявність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, який одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, офіційно працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. З урахуванням вищевикладеного, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001210 від 03.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
05.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- протоколом допиту ОСОБА_7 від 03.11.2025 року;
- протоколом огляду речей від 03.11.2025 (термінал мобільного зв'язку ОСОБА_7 );
- протоколом огляду від 05.11.2025 добровільно виданих грошових коштів (предмет неправомірної вигоди);
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 05.11.2025;
- протоколом огляду речей від 05.11.2025 (термінал мобільного зв'язку ОСОБА_7 );
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
- іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності та взаємозв'язку.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що у разі доведення вини ОСОБА_5 може бути призначено покарання у виді у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків та на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу враховує таке:
- зібрані під час досудового розслідування докази підтверджують причетність підозрюваного до вчинення ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного. дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Злочин інкримінований підозрюваному передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, який одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працює, визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та готовий співпрацювати з слідством, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов'язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Такі обов'язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_8 будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого, - задоволити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 04 січня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на 60 діб наступні обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів та суду за викликом;
- не відлучатися з Харківської області, без дозволу старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів або суду;
- повідомляти старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Повний текст ухвали проголошено 11 листопада 2025 року о 16 год. 40 хв.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1