ЄУН: 336/8145/25
Провадження №: 2/336/4042/2025
07 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог та позиції учасників судового провадження
Представник позивача АТ «Запоріжжяобленерго» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з вимогами щодо стягнення вартості необлікованої електричної енергії, в якому заначив що АТ «Запоріжжяобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії на об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі приєднання споживача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з відкриттям особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Під час здійснення технічної перевірки електроустановки за вказаною вище адресою, проведеної за участі відповідача - ОСОБА_1 було виявлено порушення п.2.3.4, п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії - самовільне підключення електроустановки до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку. Підключення всього електрообладнання споживача поза розрахунковим засобом обліку на ділянці електричної мережі між ввідним керамічним запобіжником та обліку. При відключенні ввідного керамічного запобіжника усе електрообладнання споживача залишається під напругою. Порушення виявлено за допомогою використання спеціальних технічних засобів демонтажу щита обліку у будинку. Порушення виявлено під час технічної перевірки, продемонстровано споживачу.
Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення №10014597 від 23.12.2024р. та 23.01.2025р. проведено засідання комісії з розгляду Актів про порушення, на підставі якого прийнято протокольне рішення №621 про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 152 885,35 гривень (15654 кВт*год) за 366 днів у період з 23.12.2023 по 23.12.2024р.
Через несплату відповідачем вартості необлікованої електричної енергії за виставленим рахунком, позивач просить суд стягнути в судовому порядку зазначену суму вартості необлікованої електричної енергії та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву заперечила проти задоволення позовних вимог, зазначила про недоведеність з боку позивача факту порушення щодо самовільного підключення, сам акт складений з порушенням вимог законодавства та неправильно застосовні формули розрахунку при визначенні вартості необлікованої електричної енергії, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником позивача АТ «Запоріжжяобленерго» подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила про необґрунтованість та неспроможність доводів відповідача, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження позиції відповідача. З урахуванням чинного законодавства, яке регулює правовідносини між сторонами та зобов'язує споживачів дотримуватися Правил роздрібного ринку електричної енергії, просила задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії, яка розрахована у відповідності до законодавчих приписів.
Встановлені судом фактичні обставини по справі
23.12.2024р. представниками АТ «Запоріжжяобленерго» - Мірошніков Є.О., Бархударов А.К., за участю споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок о/р531713060) було складено Акт про порушення №10014597, відповідно до якого було зафіксовано порушення п.2.3.4, п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії - «самовільне підключення електроустановки до електричної мережі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку. Підключення всього електрообладнання споживача поза розрахунковим засобом обліку на ділянці електричної мережі між ввідним керамічним запобіжником та обліку. При відключенні ввідного керамічного запобіжника усе електрообладнання споживача залишається під напругою. Порушення виявлено за допомогою використання спеціальних технічних засобів демонтажу щита обліку у будинку. Порушення виявлено під час технічної перевірки, продемонстровано споживачу». В акті зазначено, що споживач не надав паспортних даних на все наявні струмоприймачі та не надав можливості увімкнути їх одночасно на максимальну потужність.
Зокрема зазначеним Актом зафіксовано про приховане самовільне підключення та зазначено, що для виявлення прихованого самовільного підключення та місця його підключення до електричної мережі здійснений демонтаж щита обліку у будинку, використання спеціальних технічних засобів (п.6 Акту).
До зазначеного Акту про порушення долучено фотознімки; Додаток №1 - схема електроживлення; Додаток 2-АТП №004604; сейф-пакет №0491455; т.5,6 - два одножильних, приховано; т.7 - один одножильний, приховано.
Вказаний Акт про порушення підписаний з боку споживача ОСОБА_1 та відповідно здійснено застереження: «после установки єлектросчетчика посторонние никаие действия не проводили».
Працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» споживача було запрошено 22.01.2025 на засідання комісії з розгляду складеного Акту про порушення, про що відповідно здійснено запис в самому Акті про порушення.
Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ від 23.01.2025р., комісія за участю споживача ОСОБА_1 вирішила виконати розрахунок необлікованої електричної енергії по акту згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 23.12.2023р. по 23.12.2024р. на кількість необлікованої електроенергії 15654кВт*год на суму 152 885,35 грн.
Зазначений протокол з розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил вручено споживачу ОСОБА_1 під підпис.
Застосовані норми права та висновки суду
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів.
Частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Відповідно до статті 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергі.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1).
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ визначені зобов'язання споживача: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил га умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Виявлення порушення ПКЕЕ є самостійною підставою для нарахування електропередавальною організацією споживачу плати за недовраховану електроенергію. (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 917/2052/17).
Акт про порушення є належним доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недорахованої електроенергії (Постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 923/861/18). Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справах № 923/534/17 та № 923/316/17.
Акт про порушення є належним доказом підтвердження встановлених обставин за наслідками перевірки, на якому міститься підпис представника споживача (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 19 лютого 2020 року у справі № 908/635/19).
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Відповідно до підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
У пункті 8.4.7 ПРРЕЕ зазначено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному вебсайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/кВт·год).
В силу підпункту 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно пунктом 8.4.13 ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.
Разом з тим, відповідно до положень ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання договору чи зміни умов його виконання не допускається.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Пунктом 72 Постанови Верховного Суду від 14 січня 2020 року в справі № 910/17955/17 роз'яснено, що нарахування за недораховану електроенергією є платою за поставлену електричну енергію. Отже, стягнення за актом про порушення є вартістю електричної енергії, яка була фактично спожита, але не врахована засобами обліку.
Таким чином, оскільки електроенергія споживачу фактично була поставлена, споживач її спожив, але внаслідок порушення вимог ПРРЕЕ мав місце недооблік електричної енергії. Нарахування за фактично спожиту, але не враховану засобами обліку електричну енергію, здійснене у відповідності з вказаними Правилами.
Відповідачем на спростування доводів позивача не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовував факт порушення Правил.
Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
На переконання суду, встановленим є факт того, що під час проведення технічної перевірки працівниками АТ «Запоріжжяобленерго» було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі АТ «Запоріжжяобленерго» з порушенням схеми обліку. Порушення продемонстровано представнику споживача, акт про порушення складено у присутності та підписаний споживачем, натомість споживачем не доведено відсутності вини, а складений акт про порушення чи то рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії не були оскаржені в судовому порядку.
Наведені доводи відповідачем на спростування позиції позивача щодо відсутності факту порушення Правил та недійсності Акту про порушення (порушення процедури складання) судом не приймаються до уваги, оскільки не містять в собі обґрунтувань та суперечать матеріалам справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» заборгованість за актом про порушення №10014597 від 23.12.2024р. у розмірі 152 885,35 гривень та судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», ЄДРПОУ:00130926, адреса місцезнаходження: 69035 м.Запоріжжя вул.Сталеварів,14;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 11.11.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
07.11.25