12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 127/1680/22
провадження № 61-13743ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька міська рада, міське комунальне підприємство «Вінницький муніципальний центрМістобудування та архітектури», про поділ земельної ділянки,
встановив:
30 жовтня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Крижанівський В. В. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплатіпри поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму дляпрацездатних осібза позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позовує захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржується рішення суду апеляційної інстанцій, яким відмовлено в частині позовних вимог за зустрічним позовом.
Зустрічна позовна заява була подана до суду в лютому 2022 року.
До касаційної скарги долучено документ про сплату судового збору в сумі 2 147, 20 грн. Проте незрозуміло, чим керувалася заявник при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги, не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами розмір сплаченого судового збору.
Згідно з частиною другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з зустрічним позовом) судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 481, 00 грн.
Позивач за зустрічним позовом заявляє вимогу майнового характеру про поділ земельної ділянки, кадастровий номер 0510136600:02:048:0133,площею 0, 1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі висновку судової земельно-технічної експертизи.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
З касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та зі змісту оскаржуваного судового рішення неможливо визначити ціну позову в частині оскарження вимоги майнового характеру за зустрічним позовом станом на дату його подання до суду, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті, та перевірити правильність його сплати заявником.
З огляду на наведене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції інформацію про ціну позову в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру (станом на дату подання зустрічного позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору в цій частині з урахуванням вартості спірного майна, здійснити розподіл якого просила позивач за зустрічним позовом(200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви), підтвердивши такий розмір належними доказами, та у разі необхідності здійснити доплату судового збору і надати суду документ, що підтверджує таку доплату.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов