11 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 359/7853/22
провадження № 61-13798ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс Бориспіль» на постанову Київського апеляційного суду
від 03 жовтня 2025 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс Бориспіль» до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Лазоренко Лідія Євгенівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталія Сергіївна, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування свідоцтва про право власності та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
04 листопада 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс Бориспіль» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.
Заявника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки оскаржувану постанову він отримав 04 жовтня
2025 року, що підтверджується карткою руху документа в підсистемі Електронний суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №758/5118/21 зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, за позовними вимогами немайнового характеру заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 31 756,80 грн.
Оскільки із поданої касаційної скарги не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимоги майнового характеру (про витребування майна з чужого незаконного володіння), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, проте з огляду на категорію справи судовий збір за подачу касаційної скарги повинен бути не менше ставки, визначеної Законом України «Про судовий збір», яка становить 3 969,60 грн, а тому заявник, при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, ринкова вартість майна, її грошова оцінка, експертний висновок, тощо), надавши оригінал квитанції про оплату.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Поновити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс Бориспіль» строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року.
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс Бориспіль» на постанову Київського апеляційного суду
від 03 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун