11 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 466/4585/23
провадження № 61-10033св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Міхнов Олег Володимирович, про розірвання договору довічного утримання,повернення у власність нерухомого майна та зняття заборони відчуження з квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бабіч Сергій Анатолійович, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2024 року у складі судді Донченка Ю. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року у складі колегії суддів: Шандри М.М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
04 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: розірвати договір довічного утримання, укладений
05 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу
Міхновим О. В. та зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; повернути у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та зняти заборону відчуження з квартири АДРЕСА_1 від 05 серпня 2014 року, зареєстровану приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міхновим О. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
10 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова ухвалив рішення, залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.
Розірвав договір довічного утримання (догляду), укладений ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , посвідчений 05 серпня 2014 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міхновим О. В., зареєстрований в реєстрі за № 2171.
Застосував наслідки розірвання договору довічного утримання, повернувши ОСОБА_1 квартиру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , скасувавши державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Скасував обтяження на нерухоме майно, зареєстроване в реєстрі за № 2172 - заборону на відчуження зазначеної в договорі довічного утримання квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що було накладене 05.08.2014 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міхновим О. В., на підставі договору довічного утримання від 05 серпня 2014 року.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
31 липня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник Бабіч С. А., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
22 вересня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Міхнов Олег Володимирович, про розірвання договору довічного утримання,повернення у власність нерухомого майна та зняття заборони відчуження з квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бабіч Сергій Анатолійович, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 рокупризначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов