490/12286/23
нп 2/490/259/2025
25 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді - Чулуп О.С.,
при секретарі - Правник А.В.
розглянувши цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідачів про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у сумі 24285,91 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що в опалювальних сезонах 2019-2022 позивач здійснював постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1 , що підтверджуються нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювальних сезонів. Позивач вказує, що надав теплову енергію за період з 02.11.2019 року по 01.02.2022 року на суму 21921,40 грн, за яку відповідачі не сплатили, чим завдано позивачу матеріальну шкоду. Таким чином, з урахуванням перерахунку та часткової оплати, залишок боргу за спожиту теплову енергію, надану за період з 02.11.2019 року по 01.02.2022 року на теперішній час складає 21921.40 грн. Крім того, позивач вказує, що за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року відповідачам нараховано інфляційні втрати в розмірі 1678,27 грн. та 3% річних в розмірі 686,24 грн. Відповідач надала відзив в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач вказала, що позивачем не надано жодного доказу наявності заборгованості за спожиті послуги теплопостачання. Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості не містять підпису уповноваженої на те особи. Відповідач зазначила, що до позовної заяви не додано договору щодо постачання послуг з теплопостачання, вказаний договір відповідач не укладала та не підписувала. Вказує, що інвалідом ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору. Крім того зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки розрахунки заборгованості містять відомості за 2019-2022 роки.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом досліджено свідоцтво про право на спадщину за законом № 4-799 від 09.04.2001 року згідно якого ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 . Свідоцтво про право на спадщину за законом містить реєстраційний напис про реєстрацію 13 квітня 2001 року за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Судом досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.07.2024 року згідно якого за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 . (дата та час державної реєстрації 16.01.2024 року), документи подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 4-799, видане 09.04.2001 року)
Судом досліджено наряд від 12.11.2020 року про підключення опалення за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 10-87 від 04.11.2020 року.
Судом досліджено наряд від 06.11.2021 року про підключення опалення за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1106 від 29.10.2021 року.
Судом досліджено розрахунок заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_4 , згідно якого заборгованість по сплаті послуг за надання теплової енергії за період з 01 листопада 2019 року по 01 лютого 2022 року становить 21921,40 грн.
Крім того згідно розрахунку заборгованості позивачу нараховано за період з 01.12.2019 року по 31.01.2022 року інфляційні втрати в розмірі 1678,27 грн. та 3% річних в розмірі 686,24 грн.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається.
Положеннями ст. ст.610,611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюютьсяЗаконом України «Про житловокомунальні послуги»(далі - Законом № 2189-VІІІ)
За наведеним у пунктах 2, 5 частини першоїстатті 1 Закону № 2189-VІІІвизначенням: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2189-VІІІ предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції Україниі складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цьогоЗаконута інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2189-VІІІ у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії),з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договоромприєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону (пункт 13 Правил).
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону № 2189-VІІІза рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно дозакону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначенимстаттею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).
Згідно із Законом № 2189-VІІІд оговори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022та № 1023.
Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022:
- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;
- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);
- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.
01.10.2021 на офіційному сайті Приватного акціонерного товаристваМиколаївська теплоелектроцентраль https://ntec.mk.ua була опублікована інформація щодо затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 типового публічного договору приєднання , текст типового індивідуального договору про послуги з постачання теплової енергії та форму заяви до нього.
Законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому непідписана заява-приєднання до договору не вбачає відсутність підстав для укладання договору, оскільки в даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач протягом 30 днів з дня опублікування тексту вищенаведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті виконавця послуг (позивача) не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Отже, Відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Окрім цього, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідачів, які належать їм на праві власності підтверджуються рішеннями Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про початок та закінчення опалювального сезону та нарядом про підключення системи опалення до будинку, в якому знаходиться приміщення Відповідача.
Таким чином, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є факт отримання послуги.
Зважаючи на наведене, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії є укладеним та набрав чинності з 01.11.2021 року, у зв'язку з чим є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі і щодо своєчасної та повної оплати відповідачами наданих позивачем послуг.
Відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг з постачання теплової енергії як і не надано доказів невірності розрахунку заборгованості наданого позивачем.
Отже за відповідачами рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 21921,40 грн.
Крім того, суд не приймає доводи відповідача про те, що додані до позовної заяви розрахунки заборгованості не містять підпису уповноваженої на те особи, оскільки надані позивачем розрахунки містять підпис бухгалтера відділу збуту енергії ОСОБА_4 .
Доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності суд до уваги не бере, у зв'язку з наступним.
У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У вказаній справі позивач звернувся до суду з позовом 21.12.2023 року та просить стягнути з відповідача заборгованості за послуги з теплопосточання починаючи з 01.11.2019 по 01.02.2022.
Згідно з ч. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, (в редакції станом на 21 грудня 2023 року) перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи зазначене, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи вищевикладаене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню та з відповідача слід стягнути суму боргу за теплову енергію в загальному розмірі 21921,40 грн., інфляційні втрати в розмірі 1678,27 грн. та 3% річних в розмірі 686,24 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідачем надано довідку до акта огляду медико-соціально експертної комісії від 27.10.2014 року згідно якої ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
За такого, з ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст.18,259,263-265,268,274-279 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» борг за спожиту теплову енергію у розмірі 24285,91 грн. з яких: 21921,40 грн.- борг за спожиту теплову енергію, інфляційні втрати - 1678,27 грн., 3% річних - 686,24 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Інформація про сторони
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», Код ЄДРПОУ 30083966, місцезнаходження: м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя