490/1532/25
нп 2/490/2074/2025
07 листопада 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
в складі: головуючогосудді - Чулуп О.С.
секретаря судових засідань - Правник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість за заявою-договором № 1767323-304 від 26.05.2021 року, яка станом на 20.02.2025 становить 99524,99 грн. та складається з: 45737,85 грн. заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 3,83 грн. заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена), 53783,31 грн. заборгованість по комісії (в т.ч. прострочена), а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначає, що 26.05.2021 між АТ «Таксомбанк» (далі Банк) та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 1767323-304 про надання кредиту «Зручна готівка Максимум» (далі Заява-договір). Відповідач отримав кредит на власні потреби в сумі 52450 грн на строк 48 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% річних та сплатою комісії за обслуговування кредиту 4,9% щомісячно шляхом перерахування на його поточний рахунок в АТ «Таскомбанк».
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Натомість, позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 26 травня 2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» було укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 1767323-304.
За умовами укладеного кредитного договору Банк зобов'язується надати відповідачу кредит на власні потреби в сумі 52450 грн. та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01% річних, сплатою комісії за обслуговування кредиту 4,9 % щомісячно шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк». Строк кредиту 48 місяців.
Шляхом підписання Заяви-договору позичальник погоджується з тим, що зобов'язаний повертати кредит щомісячно у строки відповідно до графіку платежів, що містяться в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п.3.1.2 Заяви-договору позичальник зобов'язаний у строки, обумовлені цією Заявою-договором , повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання.
Згідно з п.3.3.2 Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цією Заявою-договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, та стягнути заборгованість в примусовому порядку.
Відповідно до графіку платежів з обчислення загальної вартості кредиту, який підписаний відповідачем та є додатком № 1 до Заяви-договору, визначено розмір та строк внесення платежів на погашення кредиту, процентів за користування ним та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а також вказано кінцевий строк кредитування 10.01.2025.
26 травня 2021 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка Максимум», дані якого містять умови кредитування, які зазначені в кредитному договорі.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав та перерахував на рахунок відповідача, визначений Заявою-договором, кошти в сумі 52450 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 719191875 від 26.05.2021 року.
Випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 26.05.2021 року по 20.02.2025 року підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами та частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 1767323-304 від 26.05.2021, вбачається, що банком, з урахуванням сплачених відповідачем сум, було нараховано до сплати заборгованість станом на 20.02.2025 у розмірі 99524,99 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 45737,85 грн., заборгованості по відсоткам 3,83 грн.. заборгованості по комісії 53783,31 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ізст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 2статті 612ЦК України).
На підставі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За вимогами ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів.
Відтак судом встановлено, що сторони уклали кредитний договір та погодили його умови щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати таких процентів, однак позичальник не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, в результаті чого виникла кредитна заборгованість, що підтверджується даними Заяви-договору, платіжної інструкції № 719191875 від 26.05.2021 року, розрахунку заборгованості та виписок по особовому рахунку відповідача.
За загальним правилом, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст.598,599 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст.631 ч.ч. 1, 4 ЦК України).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено устатті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу(частина другастатті 1050 ЦК України).
На підставі викладеного та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 45741,68 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 45737,85 грн., заборгованості по відсоткам 3,83 грн.
Що стосується пред'явленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по комісії, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої тадругої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що умовами кредитного договору від 26 травня 2021 року передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту, яка складає 4,9 % від суми кредиту.
Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту, передбачена в Графіку платежів. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2570,05 грн. щомісяця.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) і погодження їх зі споживачем (відповідачем).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що АТ «Таскомбанк» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 58023 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1104,61 грн
Керуючись наведеним, ст.ст.13,81,141,259,263-265,268,273-275,279,280,352,354,355 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором про надання споживчого кредиту № 1767323-304 від 26.05.2021 в розмірі 45741,68 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 45737,85 грн., заборгованості по відсоткам 3,83 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 1104,61 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Інформація про сторони:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443).
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя