справа № 753/24153/25
провадження № 1-кс/753/3201/25
"11" листопада 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого на території ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 ,на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуваючого, раніше не судимого, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003422 від 16.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
Слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м.Києва звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення застави у розмірі 151 400 грн. відносно ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003422 від 16.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, посилаючись на сталі та триваючі ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на представника потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованим слідчим суддею запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою з правом на внесення застави, дія якого завершується 14.11.2025 року.
Вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить про обізнаність підозрюваного про міру покарання за інкриміновані йому злочини, а саме позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, яке йому загрожує у випадку засудження. Підозрюваний, розуміючи, що скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких, з метою уникнення можливого покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Наявний ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків в цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показів про обставини злочину та створення перешкоди у встановленні усіх обставин скоєного кримінального правопорушення та дотримання вимог ст.23 КПК України в судовому засіданні. Потерпілий, свідки надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчинені злочину, тому з метою уникнення відповідальності, або її пом'якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них.
Й на підтвердження наявності ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, вказує те, що не має постійного джерела доходу, проживає в м.Києві без місця реєстрації, не має на утриманні інших осіб, тому відсутні будь-які переконливі дані або застереження, які б унеможливлювали перебування його під вартою.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.199 КПК України слідчий вважає, що заявлені ризики не зменшились, є триваючими, а зважаючи на те, що збір доказів у кримінальному провадженні триває й на теперішній час, ризики невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків продовжують існувати.
На виконання вимог п.2 ч.3 ст.199 КПК України слідчий зазначає про обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, строк дії запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 закінчується 14.11.2025 року, однак завершити досудове розслідування у встановлений законом строк не представляється за можливе, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без виконання яких не буде досягнуто одного з основних завдань кримінального провадження, визначеного у ст.2 КПК України, щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Зокрема, необхідно отримати висновки раніше призначеної молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення збігів генетичних ознак підозрюваного ОСОБА_4 з генетичними ознаками клітин, вилучених у змивах в ході проведення огляду транспортного засобу «SCANIA P400», 2016р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7, отримати висновок раніше призначеної судової автотоварознавчої експертизи з метою встановлення вартості викраденого транспортного засобу «SCANIA P400», д.н.з. НОМЕР_1 , для подальшої кваліфікації кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , отримати ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання дозволу на отримання безпосередньо у операторів мобільного зв'язку роздруківок щодо номерів мобільних операторів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , якими користується ОСОБА_4 та щодо номерів мобільних операторів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , якими користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та провести тимчасовий доступ до речей і документів на підставі вказаної ухвали, надати доступ потерпілому, підозрюваному та його захиснику до матеріалів кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, скласти та затвердити обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, що через складність та великий обсяг матеріалів кримінального провадження виконати в термін до 14.11.2025 року не видається за можливе.
Тобто, провести вказані слідчі дії та прийняти необхідні процесуальні рішення у строк до двох місяців органу досудового розслідуванням не вдалося за можливе з об'єктивних причин, а саме у зв'язку із тривалістю проведення судових експертиз та проведенням відповідних слідчих (розшукових) дій.
Невиконання вищевказаних дій призведе до неповноти досудового розслідування і до порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, прав підозрюваного, передбачених п.5 ст. 223 КПК України, вимог п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України, згідно якої під час досудового розслідування підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на його продовження, посилаючись на ризики, визначені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник у судовому засіданні вказав про необгрунотованість наявності ризиків й просив застосувати більш м'який запобіжний захів - домашній арешт.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, вказав, що матиме належну процесуальну поведінку в межах досудового розслідування. Підтвердив, що проживає у м.Києві, не є працевлаштований, не має осіб на утриманні.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 3 ст.199 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази підозри, обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України, у їх сукупності з наданою до клопотання підозрою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження відомості про якевнесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003422 від 16.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України(незаконне заволодіння транспортним засобом).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття зави про вчинене кримінальне правопорушення від 15.09.2025; протоколом огляду місця події від 15.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.09.2025; протоколами оглядів місця події від 16.09.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.09.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 17.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.09.2025; протоколом огляду відеозапису від 17.09.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.09.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 17.09.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 17.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 18.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 18.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 18.09.2025; протоколами огляду місця подій від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 19.09.2025; протоколом слідчого експерименту від 05.11.2025 й іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Описана у клопотанні слідчого фабула злочину у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, в діях ОСОБА_4 .
Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують такого підозрюваного із обумовленим кримінальним правопорушенням.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для продовження застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Встановлено, що 16.09.2025 року ОСОБА_4 о 23 год. 11 хв. затриманий в порядку ст.208 КПК України, й 17.09.2025 року йому у межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
18.09.2025 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м.Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.11.2025 року з правом внесення застави у розмірі 151 400 грн.
11.11.2025 року керівником Дарницької окружної прокуратури м.Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 17.12.2025 року.
Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя вважав доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на представника потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й ці ризики не зменшились, вони є триваючими й виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою у межах досудового рослідування, що є підставою для продовження обраного щодо нього запобіжного заходу.
Метою продовження застосованого до такого підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, серед яких доведені слідчим: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на представника потерпілого у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованим слідчим суддею запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, адже усвідомлення підозрюваним невідворотності реального покарання, а також тяжкості покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років спонукатиме такого підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Допитані у провадженні представник потерпілого, свідки є важливими для досудового розслідування і встановлення істини у кримінальному провадженні, а підозрюваному відомо їх місце роботи, проживання, тому ним може бути здійснений тиск на останніх з метою полегшення свого становища та зміни показів на свою користь. Й за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення ним зазначених дій.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).
Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваним від органів досудового розслідування й суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, то їх існування є цілком ймовірним.
Так, підозрюваний не має постійного джерела доходу, проживає в м.Києві без місця реєстрації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не має на утриманні інших осіб, ОСОБА_4 16.09.2025 о 22 годині 41 хвилин, затримано працівниками поліції за адресою: Сумська область, між населеними пунктами Воронцове та Вороніж разом із викраденим ним транспортним засобом, а саме вантажівкою марки «SCANIA P400», 2016 р.в., із кабіною білого кольору та кузовом-самоскидом жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_7 .
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики не зменшилися і не перестали існувати, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на підозрюваного обов'язків, та вони є триваючими, таке клопотання слідчого вказує на його обгрунтованість.
Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання особи під вартою (більш м'якого), то у світлі факторів пов'язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання обгрунтованим слідчим триваючим ризикам, а тому позицію сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Підстави, які б свідчили про неможливість продовження утримання підозрюваного в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, не встановлені.
З урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, тяжкого злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчий довів дійсні підстави для продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою, й вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на вчинений ним злочин, усвідомлення наслідків покарання, може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на представника потерпілого, свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Строк тримання під вартою підозрюваного не виходить за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п.1-3 ч.1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України).
Відповідно, зважаючи на вказані норми процесуального закону, строк дії цієї ухвали відраховувати з 14.11.2025 року 23.11 год., дія якої завершиться 14.12.2025 року о 23.11 год., тобто в межах строку досудового розслідування, який продовжено до 17.12.2025 року включно.
Щодо вирішення можливості застосування до такого підозрюваного застави, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст. 182 КПК України).
З урахуванням ч.1, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, особи підозрюваного, його віку, ролі у вчиненні злочину та майнового стану, вартості викраденого майна (транспортний засіб - вантажівка марки «SCANIA P400», 2016 р.в., з кузовом-самоскидом), визначити заставу у середньому розмірі - п'яттидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. 00 коп. (3028 грн. х 50 = 151 400 грн. 00 коп.), яка буде достатньою для виконання покладених на нього обов'язків, адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст. 182 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що застосування тривання під вартою до такого підозрюваного, який раніше не судимий, з визначеним розміром застави, має ознаку, як впливу на його правосвідомість, усвідомлення ним наслідків його злочинних дій, так й гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, адже визначений розмір застави не може бути завідомо непомірним для нього.
Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання СВ Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003422 від 16.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 23 год. 11 хв. 14 грудня 2025 року включно, з правом внесення застави у розмірі 50 (п'яттидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдеся одна тисяча чотириста) грн. 00 (нуль) коп.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 30 (тридцять) днів і обчислюється з 23 год. 11 хв. 14 листопада2025 року.
Ухвала слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 14 грудня 2025 року о 23 год. 11 хв.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власносності.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також виконувати наступні обов'язки до 23.11 год. 14.12.2025 року:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, представником потеплілого у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.