Справа № 752/27521/25
Провадження №: 2-о/752/572/25
Іменем України
11.11.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
при секретарі - Стороженко С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про продовження строку дії обмежувального примусу,
07 листопада 2025 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 /заявник) звернулася до суду із заявою про продовження обмежувального припису щодо громадянина ОСОБА_2 (надалі також ОСОБА_2 / заінтересована особа) та просила продовжити строк дії обмежувального припису, виданого Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 52/22208/25, строком на 6 місяців.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказувала, що незважаючи на ухвалене Голосіївським районним судом міста Києва 15 вересня 2025 року рішення у справі №752/22208/25 про застосування обмежувального припису щодо громадянина ОСОБА_2 , останній систематично порушує встановлені судом обмеження. Зокрема, уже з 16 вересня 2025 року відповідач демонстративно перебуває біля місця її проживання у дворі будинку та в кафе, розташованому на першому поверсі за тією ж адресою, чим чинить на неї психологічний тиск, викликаючи відчуття страху, тривоги та приниження. Вказані дії фіксувалися на відео, підтверджуються показами свідків і розцінюються заявницею як умисне та демонстративне невиконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок вчиненого ОСОБА_2 04 липня 2025 року фізичного нападу із застосуванням удушення у неї погіршився стан здоров'я: діагностовано часткову атрофію зорового нерва, неврологічні розлади та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР),що підтверджується консультативними висновками лікарів. Медичні фахівці рекомендували уникати будь-якого контакту з кривдником, оскільки такий контакт є фактором повторної психотравматизації. Також заявник вказує, що відповідач продовжує чинити психологічне та економічне насильство, зокрема умисно ухиляється від сплати комунальних платежів за житло, яким користується, чим створює для неї фінансові труднощі та додатковий моральний тиск. На момент звернення триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025105010000654 за фактом нанесення тілесних ушкоджень та умисного невиконання обмежувального припису, при цьому ОСОБА_2 не визнає провини, не виявляє каяття та продовжує чинити психологічний тиск, порушує вимоги обмежувального припису та продовжує шукати контакт із заявником через третіх осіб. Заявник наголошує, що сукупність зазначених обставин свідчить про не усунення небезпеки для її життя і здоров'я та наявність реального ризику повторного насильства.
З огляду на вказані обставини ОСОБА_1 просила суд:
Продовжити строк дії обмежувального припису, виданого Голосіївським районним судом м. Києва у справі №752/22208/25 щодо громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на строк до 6 (шести ) місяців.
Встановити щодо ОСОБА_2 наступні заходи тимчасового обмеження прав:
1) перебувати в місці проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб;
4) особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2025 року заява ОСОБА_1 надійшла в провадження судді Кирильчук І.А.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження із призначенням дати судового засідання на 11 листопада 2025 року.
11 листопада 2025 року (вх. № 72579) від ОСОБА_1 надійшла заява, якою остання просила проводити розгляд заяви за її відсутності, заяву задовольнити в повному обсязі та ухвалити рішення про продовження строку обмежувального припису застосованого до ОСОБА_2 строком до 6 (шести) місяців.
Також, 11 листопада 2025 року (вх. № 72599) від ОСОБА_2 надійшла заява, якою останній просив проводити розгляд справи за його відсутності. Додатково повідомив суду, що умови обмежувального припису не порушував, протягом дії обмежувального припису з ОСОБА_3 не зустрічався, за адресою АДРЕСА_2 був у власних справах пов'язаних із зустріччю з колегами по службі. Рішення у справі просив винести на розсуд суду.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 350-1 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Відповідно до частини другої статті 350-1 ЦПК України суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Суд, враховуючи вимоги частини другої статті 350-1 ЦПК України щодо строку розгляду заяви, та положення абзацу другого частини першої статті 350-1 ЦПК України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у справі.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 15 вересня 2025 року Голосіївським районним судом міста Києва задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
Згідно рішення суду ОСОБА_2 зобов'язано:
1) перебувати в місті проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) наближатися на відстань ближче 100 метрів домісця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб;
4) особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Дане рішення набрало законної сили та обмежувальний припис завершить свою дію 15 листопада 2025 року.
Підставою для видачі обмежувального припису були надані до суду докази, а саме, судом було встановлено такі факти:
30 січня 1988 року відділом реєстрації актів громадянського стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , прізвище якої було змінено на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до талону - повідомлення єдиного обліку № 42161 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію суд встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила Голосіївське УП ГУНП в м. Києві про те, що в ніч з 03.07.2025 по 04.07.2025, о 00:05 годині ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 за шию і душив її, чим завдав тілесних ушкоджень та спричинив фізичний біль.
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського УП ГУНП в м. Києві із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення передбаченого статтею 115 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань суд встановив реєстрацію Голосіївським УП ГУНП в м. Києві кримінального провадження: 12025105010000654 про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києві від 23.10.2014 у справі № 752/17651/14-п ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру.
Відповідно до медичних довідок Комунального некомерційного підприємства Київська міська клінічна лікарня №12 від 06 липня 2025 року та від 07 липня 2025 року ОСОБА_1 були нанесені ушкодження м'яких тканин щелепної ділянки обличчя.
Згідно Довідки Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) від 05 вересня 2025 року № 051/043/С-55-59 суд встановив, що ОСОБА_1 03 вересня 2025 року зверталася до КМЦГР за консультацією психолога та юрисконсульта з питань протидії домашньому насильству.
Згідно Виписки з історії хвороби №610784 КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 30 липня 2025 року по 06 серпня 2025 року була госпіталізована до вказаного закладу із травмами зорового нерву після перенесеної ЗЧМТ (04.07.2025): струс головного мозку.
05 липня 2025 року ОСОБА_1 зверталася за медичною консультацією до медичного закладу із скаргами на біль у шиї після фізичного насильства зі сторони чоловіка.
Крім того, в судовому засіданні було допитано як свідок ОСОБА_6 , яка є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомила суду, що 04 липня 2025 року, о 00:05 годині, під час повітряної тривоги, вона повернулася до дому за адресою: АДРЕСА_1 та побачила свою матір - ОСОБА_1 на підлозі без свідомості; допомогла їй підвестися та дійти до ванної кімнати. Після цього ОСОБА_1 повідомила своїй дочці, що її побив ОСОБА_2 .
ОСОБА_6 також повідомила, що у вказаний період в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 знаходився її батько - ОСОБА_2 , який у нецензурній формі висловлював усні погрози на адресу ОСОБА_1 , зокрема погрожував її фізично знищити.
На підтвердження своїх показань ОСОБА_6 надала власний мобільний телефон, на який був зроблений аудіозапис розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на якому останній висловлює погрози на адресу заявниці.
Окрім цього, ОСОБА_1 надала для огляду в судовому засіданні власний мобільний телефон, на який був здійснений відеозапис ОСОБА_2 , який поводиться агресивно та висловлює погрози на її адресу.
В обставини необхідності продовження дії обмежувального припису заявник вказує, що після його винесення 15 вересня 2025 року ОСОБА_2 не припинив протиправної поведінки, а навпаки систематично порушує встановлені судом обмеження, зокрема з'являється біля місця її проживання, демонструючи зневагу до рішення суду та продовжуючи чинити психологічний тиск.
Із матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 подано до Голосіївського управління поліції Національної поліції у місті Києві заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України (а.с. 26-29).
Відповідно до талону повідомлення Єдиного обліку № 60170 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву ОСОБА_1 , щодо систематичного порушення обмежувального припису зі сторони чоловіка ОСОБА_2 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 60170 23 вересня 2025 року (а.с. 30).
Відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження № 12025105010000654, яке зареєстровано 08 серпня 2028 року відділом дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється дізнання за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме за заявою ОСОБА_1 щодо нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , що мало місце 04 липня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 108).
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 видано пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого (а.с. 31).
Відповідно до відповіді дізнавача Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві 30 жовтня 2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025105010000654 від 08 серпня 2025 року триває (а.с. 32-33).
07 жовтня 2025 року заявнику за підписом заступника начальника Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надано відповідь про те, що на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києві від 15 вересня 2025 року № 752/22208/25 ОСОБА_2 постановлено на профілактичний облік як кривдника, а також 24 вересня 2025 року з останнім проведено профілактичну роботу щодо дотримання встановлених заходів тимчасового обмеження прав (а.с. 34-35).
Згідно зі статтею 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Як визначає стаття 1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
У разі порушення кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно із частиною третьою статті 26 Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті дев'ятому частини першої статті 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до пункту третього частини першої статі 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
За наявності наведених обставин суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 достеменно відомо про своє процесуальне становище та про рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2025 року, яким щодо нього застосовано обмежувальний припис. Відповідно, він мав бути належним чином обізнаний про встановлені судом заборони та про покладені на нього обов'язки утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на фізичний, психологічний чи інший вплив на ОСОБА_1 .
Тому будь-які пояснення або обставини, на які посилається ОСОБА_2 у власне виправдання, не можуть бути підставою для ігнорування постановленого судом рішення і не звільняють його від обов'язку його належного виконання.
Крім того, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 20 жовтня 2025 року лікарем встановлений ОСОБА_1 діагноз, що перенесена гостра гіпоксія від 04 липня 2025 року. Постгіпоксична ішемічна нейропатія зорових нервів з розвитком часткової атрофії зорових нервів. Порушення зору центрального генезу внаслідок постгіпоксичної енцефалопатії. Концентричне звуження полів зору. Бінокулярна диплопія. Рекомендовано лікування впродовж 2 місяців (а.с. 39-41)
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 14 жовтня 2025 року у ОСОБА_1 після психотравмуючої події, що мала місце 04 липня 2025 року (напад та удушення з боку ОСОБА_2 ), спостерігаються скарги на емоційну нестабільність, плаксивість, тривожність, занижений настрій, часті епізоди паніки та відчуття страху за власне життя. Лікарем встановлено діагноз: посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний синдром із панічними атаками (а.с. 36).
З огляду на що суд вважає, що наведене підтверджує наявність у потерпілої стійких психоемоційних наслідків вчиненого щодо неї насильства та потребу в подальшому лікуванні і стабільному психологічному середовищі, вільному від контакту з кривдником.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на період дії попереднього припису, наявність відкритого кримінального провадження за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень, звернення ОСОБА_1 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, психологічний стан потерпілої та превентивну мету застосування обмежувального припису, суд дійшов висновку, що продовження дії припису є необхідним, однак строк його продовження слід визначити три місяці як співмірний, достатній та пропорційний заходу впливу. Такий строк, на переконання суду, є достатнім для усвідомлення ОСОБА_2 неправомірності своєї поведінки, дотримання вимог судового рішення та забезпечення безпеки ОСОБА_1 , без надмірного обмеження прав сторін.
На підставі викладеного та керуючись статями 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про продовження строку дії обмежувального примусу - задовольнити частково.
Продовжити обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 3 (три) місяці.
Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покласти на нього наступні обов'язки:
1) перебувати в місці проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб;
4) особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду виготовлено 11 листопада 2025 року.
Суддя І.А. Кирильчук