Дата документу 03.11.2025Справа № 554/10473/25
Провадження № 2/554/4276/2025
03 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,
за участю учасників справи:
представник позивача: адвокат Остапенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Остапенко Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини; третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Клімова Олена Володимирівна,-
Адвокат Остапенко І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,у липні 2025 року звернулась до суду з позовом до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - три місяці з часу вступу рішення суду в законну силу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - рідний брат позивача ОСОБА_1 . Спадкоємці першої черги фактично відсутні, оскільки дітей та дружини спадкодавець не мав; батько позивача та спадкодавця ОСОБА_3 та матір ОСОБА_4 померли. Серед спадкоємців другої черги на момент відкриття спадщини залишилася лише рідна сестра спадкодавця - ОСОБА_1 .
Майном, що увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира перебувала у власності спадкодавця на підставі договору дарування, укладеного 29.03.2004 року між ним та його сестрою ОСОБА_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07.2025 року, винесеною приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Клімовою О.В., було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Дійсно, у визначений законом шестимісячний строк після смерті спадкодавця ОСОБА_2 позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що строк було пропущено з поважних причин, а саме: позивач з 2004 року постійно проживає на території Автономної Республіки Крим, у селі Кам'янське Ленінського району. З 2014 року ця територія є тимчасово окупованою, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Перебування у Криму істотно обмежує свободу пересування, ускладнює доступ до нотаріальних та правових послуг, а також створює постійні ризики для громадян України, які проживають на окупованій території.
Окрім загальнодержавних обставин, позивач зіштовхнулася з низкою особистих життєвих викликів. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя народилася донька ОСОБА_6 . З огляду на вік дитини та складні умови проживання у віддаленій сільській місцевості тимчасово окупованої території, дитина потребує постійної присутності матері поруч: контролю за навчанням, догляду під час захворювань, супроводу тощо. Залишити дитину без нагляду або передати її під тимчасову опіку третім особам позивач не мала змоги, оскільки інших членів родини поряд немає. Відтак виїзд позивача до м. Полтава для вирішення спадкових питань був фактично неможливим упродовж усього періоду після смерті спадкодавця. Об'єктивні обставини її повсякденного життя, зосередженого навколо догляду за малолітньою дитиною, не дозволяли вчасно звернутися до нотаріуса або вчинити інші юридичні дії, пов'язані з прийняттям спадщини.
Наголошує, що позивач проживає в сільській місцевості тимчасово окупованої території, де доступ до зв'язку, правової допомоги, є обмеженим. Виїзд до підконтрольної території України, зокрема, через адміністративну межу з Херсонською областю є суттєво ускладненим: він потребує значних витрат часу, коштів, а також супроводжується підвищеними ризиками для життя і здоров'я. Такі поїздки можуть бути пов'язані з тривалим перебуванням на блокпостах, ретельними перевірками, можливістю затримання або відмови у виїзді. Особливо небезпечним та психологічно виснажливим є такий виїзд у супроводі малолітньої дитини.
З 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан згідно з Указом Президента України №64/2022, що затверджений Законом України №2102-IX. Воєнний стан досі продовжений та не скасований. Загальне погіршення безпекової ситуації, відсутність регулярного транспортного сполучення та часті ракетні обстріли території України, зокрема міста Полтава, яке неодноразово ставало об'єктом атак у 2024-2025 роках, створили додаткові труднощі для позивача, окрім вже наявних. Смерть чоловіка ОСОБА_5 завдала позивачу тяжких моральних страждань, спричинила суттєве ускладнення умов життя, необхідність самостійного утримання дитини, а також призвела до пригніченого психоемоційного стану. У зв'язку з цим позивач тривалий час перебувала в депресії, втратила здатність орієнтуватися в юридичних питаннях та проявляла повну апатію до будь-яких офіційних процедур. Такий стан об'єктивно унеможливлював своєчасне реагування на встановлені законом строки.
Позивач також не має спеціальної юридичної освіти чи достатнього рівня правової обізнаності. На тимчасово окупованій території відсутній доступ до кваліфікованої правової допомоги, що додатково ускладнило можливість вчасного оформлення спадщини.
Варто врахувати і правову невизначеність, пов'язану зі змінами у законодавстві щодо строків прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Постанова Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року передбачила зупинення строку для прийняття
спадщини, проте згодом постановою №719 від 24.06.2022 року введено обмеження цього зупинення до 4 місяців. Ці зміни були складними для розуміння та непередбачуваними для пересічного громадянина. Позивач була переконана, що строк на прийняття спадщини не сплив, а її дії відповідають чинному законодавству, враховуючи відсутність інших спадкоємців першої та другої черги.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження та розпочати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
23.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Отже, встановлений законом 6-місячний строк для прийняття спадщини сплив 19.09.2023 року.
Позивач названих вище вимог закону не дотрималась та протягом шести місяців з для відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав 08.07.2025 року, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса полтавського міського нотаріального округу Клімової О.В. від 08.07.2025 року №101/02-31. Тобто, позивач пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини більш ніж на 1 рік 9 місяців.
Позивач у своїй позовній заяві посилається на ряд причин, які, на її думку, є поважними та унеможливлювали оформлення своїх спадкових прав у визначеному законом порядку, а саме: смерть чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 , що завдало позивачеві тяжких
моральних страждань. Дана причина ніяким чином не заважала звернутися до нотаріуса, адже з моменту смерті чоловіка до моменту смерті ОСОБА_2 пройшло більш ніж 2,5 роки. Факт втрати близької людини завжди супроводжується стресом і глибокими душевними стражданнями. Утім, тяжкий моральний та психологічний стан не виключає необхідності вчинення спадкоємцями юридично значимих дій, спрямованих на прийняття спадщини, протягом визначеного законом строку.
Народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказана подія трапилась аж за 10 років до дати відкриття спадщини після померлого ОСОБА_2 , тобто ніяк не перешкоджала прийняттю спадщини.
Відсутність спеціальної юридичної освіти чи достатнього рівня правової обізнаності. Юридичну необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
Невизначеність, пов'язана зі змінами в законодавстві щодо строків прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», а саме на положення даної постанови, відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. На момент смерті спадкодавця відповідне правило щодо можливості зупинення перебігу строку для прийняття спадщини вже не діяло. До того ж, спадкоємець пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини більше ніж на 4 місяці, а саме - на 1 рік 9 місяців.
Факт проживання позивача та території АР Крим сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки позивач міг направити таку заяву засобами поштового зв'язку.
Для подання заяви про прийняття спадщини позивачу було достатньо особисто подати свою письмову заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори або навіть надіслати свою письмову заяву поштою, що спростовує доводи позивача про те, що зазначену заяву вона не змогла подати з-за відсутності транспортного сполучення.Позивач не надала беззаперечних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довела наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк, що згідно зі статтею 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
ОСОБА_1 об'єктивно мала можливість прийняти спадщину у встановлений законом строк, проте свідомо не зробила цього(а.с.50-52).
Ухвалою суду від 27.08.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової О.В. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 25.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача - адвокат Остапенко І.О. в судовому засіданні позов підтримала, просила вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві. Зазначила, що позивач витратила більше 4-х днів, добираючись з Криму до Полтави, а загалом більше тижня тривала її поїздка в 2025 році. Вважає поважними причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата позивача.
Представник відповідача до суду повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Суд, у відповідності до ст.223 ЦПК України, вважає можливим вирішити спір по сутіу відсутність представника відповідача, не відкладаючи розгляду справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Клімова О.В. в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення поклалась на розсуд суду.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідний брат позивача ОСОБА_1 (а.с.23, 24-30).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі договору дарування, укладеного 29.03.2004 року між ним та його сестрою ОСОБА_1 .
Згідно з матеріалами позову інші спадкоємці відсутні. Заповіт від імені спадкодавця не складався.
Спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_2 є його рідна сестра ОСОБА_1 , 1972 року народження.
Згідно з витягом зі Спадкового реєстру інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у спадковому реєстрі відсутня (а.с.76).
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової О.В. з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , на що приватний нотаріус постановою від 08.07.2025 року відмовив у вчиненні нотаріальних дій, зазначивши, що статтею 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку для прийняття спадщини, до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової О.В. не зверталася. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з тим, що пропущений строк для прийняття спадщини (а.с.78).
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається зокрема на те, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку із тим, що з 2004 року до теперішнього часу позивач постійно проживає на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що в умовах повномасштабної агресії рф проти України унеможливило вчасне звернення позивача до нотаріуса або вчинення інших юридичних дій, пов'язаних з прийняттям спадщини.
Зокрема, перебування у Криму істотно обмежує свободу пересування, поштового та будь-якого зв'язку, ускладнює доступ до нотаріальних та правових послуг, а також створює постійні ризики для громадян України, які проживають на окупованій території; смерть чоловіка 12.08.2020 року та народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку вона не могла залишити без нагляду, оскільки інших членів родини поряд немає; правова невизначеність, пов'язана зі змінами у законодавстві щодо строків прийняття спадщини в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачкою шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилалася ОСОБА_1 та загальновідомі обставини, суд приходить до висновку, що причини, вказані ОСОБА_1 , є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявниці в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд вважає, що наявні підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її рідного брата ОСОБА_2 , терміном у три місяці.
Крім того, суд не може залишити поза увагою і те, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , припав на повномасштабну військову агресію рф проти України, черговий етап якої розпочався 24.02.2022 року, а позивач мешкає у віддаленій сільській місцевості Автономної республіки Крим, яка перебуває під тимчасовою окупацією.
З огляду на встановлені судом поважні причини пропуску позивачкою строку на прийняття спадщини, підлягають відхиленню доводи сторони відповідача щодо безпідставності заявлених вимог.
Посилання відповідача на те, що позивач могла особисто подати свою письмову заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори або навіть надіслати свою письмову заяву поштою, є безпідставними, оскільки з2014 року територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що в умовах повномасштабної агресії рф проти України унеможливлює вчинення зазначених дій.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд враховує те, що позивачем наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини через те, що проживає на території Автономної Республіки Крим, у селі Кам'янське Ленінського району, яка з 2014 року є тимчасово окупованою територією та через повномасштабну агресію рф проти України, і доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини і наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є тримісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.12,16,1270,1272 ЦК України, суд -
Позов адвоката Остапенко Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Полтавської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини; третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Клімова Олена Володимирівна,- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - три місяці з часу вступу рішення суду в законну силу.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: Полтавська міська рада, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ 24388285;
третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Клімова Олена Володимирівна, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Європейська, 6.
Повний текст судового рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя А.М.Чуванова