Справа № 366/3589/25
Номер провадження 1-кс/366/684/25
12.11.2025 с-ще Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025111190000009, внесеному в ЄРДР 03.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді в інтересах ОСОБА_3 з клопотанням, у якому просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 11.06.2025 у справі № 366/352/25 на автомобіль марки HYUNDAI ACCENT 1 BB 70-51 ET, VIN НОМЕР_1 , а також на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
10.11.2025 клопотання надійшло до суду.
11.11.2025 від адвоката ОСОБА_2 до суду надійшла заява з новими додатками до клопотання, які адвокат просив долучити до матеріалів справи, оскільки додатки, надіслані до суду з первинним клопотанням не відносяться до суті клопотання.
Розглянувши клопотання про скасування арешту майна, з урахуванням уточненого переліку документів, слідчий суддя приходить до висновку про його повернення з таких підстав.
Як вбачається з доданих адвокатом до клопотання документів, 11.06.2025 слідчий суддя Іванківського районного суду в рамках справи № 366/352/25 (провадження №1-кс/366/374/25) постановив ухвалу, якою у кримінальному провадженні № 12025111190000009, відомості про яке внесені в ЄРДР 03.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнив частково клопотання про арешт майна та наклав арешт, крім іншого, на:
вилучені автомобіль «HYUNDAI ACCENT» д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію автомобіля «HYUNDAI ACCENT» д.н.з. НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 4444, що належить ОСОБА_3 , тимчасово позбавивши власника (користувачів) права на відчуження вказаного майна.
Зі змісту ухвали вбачається, що під час вирішення питання про арешт майна у судовому засіданні брала участь власник транспортного засобу ОСОБА_3 , яка не мала представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як зазначає у клопотанні про скасуванні арешту майна адвокат ОСОБА_2 , власник арештованого автомобіля ОСОБА_3 не є у кримінальному провадженні підозрюваною, а відтак слідчий суддя розцінює її статус під час розгляду клопотання про арешт майна та його скасування як третю особу, щодо майна якої накладено арешт, права якої визначені ст. 64-2 КПК України.
Відповідно до ч. 3 цієї статті, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.
За ч. 4 цієї статті, представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Відповідно до ст.ст. 55, 59, 129 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Принцип забезпечення обвинуваченому права на захист та забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судових рішень, є однією з основних засад судочинства.
Крім того, забезпечення права на захист та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, віднесено до загальних засад кримінального провадження (п.п. 13, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Гарантії права на захист у разі кримінального обвинувачення передбачені й у п. «d» ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та підпункті (c) п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, представництво інтересів юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».
Таким чином, пункт 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.
Положення п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначають, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.
До таких висновків прийшов ККС ВС у постанові від 13.11.2019 у справі № 201/1058/19.
Отже, суб'єктний склад осіб, які мають право подати клопотання про скасування арешту майна врегульований ч. 1 ст. 174 КПК України і такі особи мають право подавати відповідні клопотання через своїх представників (адвокатів, захисників), за умови підтвердження останніми своїх повноважень на представництво тієї чи іншої особи, яка має право подавати клопотання.
Адвокат ОСОБА_2 , на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси власника арештованого майна, ОСОБА_3 долучив до клопотання:
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11262/10, видане 28.08.2023 Радою адвокатів Київської області;
ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2045340.
Відповідно до пп. 12.2, 12.9 п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Національної асоціації адвокатів України від 12.04.2019 № 41 Ордер містить наступні реквізити:
прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога;
дату видачі ордера;
В недотримання наведених вимог, в наданому адвокатом ОСОБА_2 ордері не міститься відомостей про особу, якій надається правова допомога та дату видачі ордера.
Таким чином, наданий Ордер адвокатом не засвідчує його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_3 як під час вирішення питання про скасування арешту майна, так і повноважень звертатись до слідчого судді з відповідним клопотанням.
Слід відзначити, що в ордері міститься посилання на договір про надання правничої допомоги № 32/10/25 від 20.10.2025, однак таке посилання не дає можливості встановити, що Договір за такими реквізитами укладений із ОСОБА_3 , а не іншою особою.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що адвокат ОСОБА_2 не підтвердив свої повноваження на подання клопотання про скасування арешту майна.
Положення ст. 174 КПК України не містять положень про порядок дій слідчого судді/суду у разі надходження клопотання про скасування арешту майна, яке подано неуповноваженою особою.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що подане клопотання не містить підтверджень повноважень особи на його подання, у цьому випадку слід застосувати аналогію закону, а саме положення ст. 304 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 цієї статті, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Згідно з ч. 7 цієї статті, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У постанові від 12.10.2017 у справі № 757/49263/15-к Верховний Суд України сформулював висновок про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справах № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
Враховуючи, що ухвала про повернення клопотання про скасування арешту майна прямо не передбачена КПК України, вона може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 26, 131, 132, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025111190000009, внесеному в ЄРДР 03.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути адвокату ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити особі, яка подала клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1