11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/124/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючий), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом - Субочев С. Ю. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - Зубрич Д. О. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД"
на рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
про визнання незаконним та скасування рішення,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД"
про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД" (далі - ТОВ "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД", позивач за первісним позовом, скаржник) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України", відповідач за первісним позовом) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ТОВ "Газорозподільні мережі України", оформлене протоколом від 27.12.2023 №122/23-2 з розгляду акта про порушення від 30.10.2023 №104.1.1/122 та проведення донарахувань необлікованого об'єму природного газу за період з 01.08.2023 до 30.10.2023 в обсязі 75.327,98 куб. м, на підставі якого сформований акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу за цінами закупівлі Харківська міська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" на суму 1 454 012,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом не довів факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, водночас саме по собі пошкодження пломбувального елементу про таке несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) не свідчить та не стало наслідком несанкціонованого відбору газу з боку позивача та споживання природного газу комерційним вузлом обліку поза обліком (обліковувалася частково чи з порушенням законодавства). Інших обставин, що могли призвести до викривлення даних обліку природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" не довело.
Господарський суд Харківської області від 22.01.2024 відкрив загальне позовне провадження у справі № 922/124/24.
ТОВ "Газорозподільні мережі України" звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД" про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в сумі 1 454 012,88 грн.
Зустрічний позов мотивовано тим, що при огляді лічильника газу на об'єкті ТОВ "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД", представниками ТОВ "Газорозподільні мережі України" виявлені ознаки порушення вимог підпункту 3 пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС) у вигляді несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), про що складений акт про порушення. У подальшому постійно діючою комісією ТОВ "Газорозподільні мережі України" з питань, пов'язаних з розглядом актів про порушення, прийнято рішення про його задоволення та проведення нарахування згідно з Кодексом ГРС. Втім, у добровільному порядку вартість необлікованого природного газу та витрат на експертизу лічильника відповідач не компенсував.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 (суддя Добреля Н. С.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 (колегія суддів: Білоусова Я. О., Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.) у задоволені вимог первісного та зустрічного позову відмовлено повністю. Судові витрати залишено за сторонами спору.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено наявність ознак пошкоджень, які свідчать про несанкціоноване втручання у ЗВТ. При цьому, вказані порушення дають реальну можливість впливати на покази приладу обліку, а саме шляхом зупинки шестерні, що передає обертальні рухи на декади, гальмування обертання декад лічильного механізму лічильника газу, що дозволяє зменшити або не обліковувати об'єм спожитого газу, а отже, існує протиправне втручання в роботу лічильника газу з боку ТОВ "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД" (наявність викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв'язку між втручанням і викривленням обліку). При цьому суди зазначили, що позивач за первісним позовом, як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ).
Із посиланням на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 18.11.2024 та від 25.01.2025 у справі № 903/160/21, суди зазначили, що сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та відповідно є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.
Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову, суди виходили із того, що за результатом розгляду вимог первісного позову судом встановлена правомірність рішення постійно діючої комісії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду акта про порушення від 30.10.2023 № 104.1.1/122, яке оформлено протоколом від 27.12.2023 №122/23-2. Водночас, ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснений розрахунок необлікованих об'ємів природного газу на підставі акта про порушення від 30.10.2023 № 104.1.1/123, який скасований протоколом від 29.11.2023 № 123/23. При цьому, доказів здійснення розрахунку необлікованих об'ємів природного газу саме на підставі акта про порушення від 30.10.2023 № 104.1.1/122, який є предметом дослідження як первісного та зустрічного позовів, матеріали справи не містять. Жодних пояснень щодо помилковості врахування акта про порушення від 30.10.2023 № 104.1.1/123 під час здійснення розрахунку необлікованих об'ємів природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" суду не надано та не зазначено, що позбавляє суд можливості оцінити правомірність здійснених нарахувань.
За висновками судів, встановлені вище обставини свідчать про порушення позивачем за зустрічним позовом Розділу ХІ Кодексу ГРС в частині складання розрахунку об'єму необлікованого природного газу.
ТОВ "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД" не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями у справі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 922/124/24 в частині відмови у задоволені вимог первісного позову; в цій частині ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Також з посиланням на статті 126, 129, 221 ГПК України скаржник просить понесені ним витрати на проведення експертизи у сумі 68 912,48 грн покласти на ТОВ "Газорозподільні мережі України".
На обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункти 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції застосував положення пункт 4 глави 1 розділу І, підпункт 3 частини 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС та не врахував (або помилково застосував) висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 28.05.2025 у справі № 465/7120/22, від 31.07.2019 у справі № 904/4030/18, від 05.11.2019 у справі № 922/137/19, від 28.12.2019 у справі № 911/721/19, від 12.03.2020 у справі № 920/1217/16, від 26.06.2020 у справі № 911/720/19, від 08.09.2020 у справі № 922/4351/19, від 17.02.2021 у справі № 914/375/18, від 18.08.2021 у справі № 914/2108/19, від 24.10.2018 у справі № 914/2384/17, від 18.06.2019 у справі № 922/1573/18.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування у подібних правовідносинах положень пункту 4 глави 1 розділу І та підпункту 3 частини 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, викладених у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 903/160/21 та від 23.11.2021 у справі № 920/1047/20 (щодо складових правопорушення [підстав для відповідальності], що свідчать про несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника).
На переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанції повністю ігноруючи численні судові рішення Верховного Суду у яких викладені правові висновки про те, що несанкціонованим втручанням у роботу ЗВТ / лічильника газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням), дійшли безпідставних висновків про правомірність оспорюваного рішення комісії з розгляду актів про порушення ТОВ "Газорозподільні мережі України" та про законність здійснених нарахувань.
Суди не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та не взяли до уваги, що відповідачем за первісним позовом при прийнятті оспорюваного рішення комісії не встановлено та не доведено наявність факту, наслідків втручання, у т.ч. і способу втручання ТОВ "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД" у конструкцію лічильника газу чи його складових, що свідчить про недоведеність наявності усіх трьох складових, передбачених підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРС, які необхідно встановити для кваліфікації порушення, як несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.
Скаржник наголошує на тому, що ознаки втручання пошкодження пломбувального тросу на видимій частині пломби, фактично начеб то виявлено лише після доставлення демонтованого лічильника газу на розгляд комісії ТОВ "Газорозподільчі мережі України". При цьому, означені відомості не були зазначені, ані в акті контрольного огляду ЗВТ, ані в акті про порушення. Тобто, підстава складання акта про порушення від 30.10.2023 № 104.1.1/122 згідно з інкримінованим правопорушенням не підтверджена та відсутній склад правопорушення. Зокрема, експертизами ЗВТ встановлено, що пломби держповірника є автентичними заводу-виробнику, а інші ознаки (сліди) можливого втручання, природа виявлення яких навіть не можлива до встановлення, не призвели до наслідків, коли витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Газорозподільчі мережі України" вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 28.05.2025 передав справу № 542/881/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема, з метою відступу від висновку, сформульованого у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 903/160/21, про те, що сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ), вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та, відповідно, є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, зокрема, що:
- відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ / лічильника газу є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача / коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу;
- на думку колегії суддів, положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ / лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу;
- несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ / лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Колегія суддів також зауважила, що схожий висновок міститься у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4030/18, від 05.11.2019 у справі № 922/137/19, від 28.12.2019 у справі № 911/721/19, від 12.03.2020 у справі № 920/1217/16, від 26.06.2020 у справі № 911/720/19, від 08.09.2020 у справі № 922/4351/19, від 03.11.2020 у справі № 908/554/19 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.10.2021 у справі № 646/6354/19.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21.07.2025 визнала мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 28.05.2025 обґрунтованими й такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовної практики щодо складових правопорушення (підстав для відповідальності), що свідчать про несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та прийняла вказану справу (№ 542/881/19) до розгляду.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частиною четвертою статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи предмет та підстави позову у цій справі, підстави касаційного оскарження, доводи скаржника (щодо неправильного застосування судами положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, у тому числі у доводи скаржника в частині необхідності відступу від висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 18.11.2024 та від 25.01.2023 у справі № 903/160/21), а також, враховуючи, що висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно поставленого питання у справі № 542/881/19 сприятиме правовому застосуванню, забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що судове рішення Верховного Суду є остаточним, виступає джерелом формування судової практики, та в якій, зокрема, вирішуватиметься питання застосування пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, Верховний Суд вважає за необхідне з власної ініціативи на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України зупинити провадження у справі № 922/124/24 до завершення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 542/881/19.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ ІНВЕСТ ЛТД" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 922/124/24 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 542/881/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова