07 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 873/100/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, судді Васьковського О.В., судді Огородніка К.М.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 05.09.2025
у складі судді: Ходаківська І.П.,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023
у третейській справі № 4/23 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка"
про стягнення заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань,-
Короткий зміст руху справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (далі - позивач, ТОВ "Агрохім-Партнер") звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" (далі - ТОВ "Лероніка"; скаржник) про стягнення заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань.
2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23 позов ТОВ "Агрохім-Партнер" до ТОВ "Лероніка" про стягнення заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань задоволено в повному обсязі;
стягнуто з ТОВ "Лероніка" на користь ТОВ "Агрохім-Партнер" суму заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань у загальному розмірі 1 729 791,82 грн.;
стягнуто з ТОВ "Лероніка" на користь ТОВ "Агрохім-Партнер" третейський збір у розмірі 17 698,00 грн.
3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ "Лероніка" 20.08.2025 через систему "Електронний суд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про його скасування.
4. Також 20.08.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Лероніка" до суду надійшла заява про поновлення строку на оскарження рішення третейського суду, яка мотивована тим, що копію оскарженого рішення третейського суду ТОВ "Лероніка" не отримувало, про його існування товариство дізналось після надходження ухвали від 09.07.2025 про прийняття до розгляду заяви ТОВ "ТП "Агрохім-Партнер" про відкриття провадження у справі № 920/999/25 про банкрутство ТОВ "Лероніка". За твердженням заявника, йому не було відомо про ухвалення рішення третейським судом, як і не було можливості дізнатися про існування такого рішення з відкритих джерел.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою від 05.09.2025 Північний апеляційний господарський суд відмовив ТОВ "Лероніка" у задоволення заяви про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23;
повернув заяву ТОВ "Лероніка" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23.
6. Ухвала апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- з урахуванням частини другої статті 346 Господарського процесуального кодексу України, заява про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі № 4/23 підлягала поданню ТОВ "Лероніка" протягом дев'яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, тобто до 30.04.2023 (з урахуванням вихідних днів). Разом з тим, заява ТОВ "Лероніка" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі № 4/23 подана до суду через систему "Електронний суд" 20.08.2025, тобто зі значним пропуском процесуального строку на подання такої заяви;
- у заяві про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23 ТОВ "Лероніка" вказує, що копію рішення третейського суду не отримувало та дізналось про існування цього рішення лише 09.07.2025 після надходження ухвали від 09.07.2025 про прийняття до розгляду заяви ТОВ "ТП "Агрохім-Партнер" про відкриття провадження у справі № 920/999/25 про банкрутство ТОВ "Лероніка". З наданих заявником матеріалів вбачається, що копію ухвали Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.01.2023 про порушення провадження у третейській справі № 4/23 та призначення її до розгляду на 30.01.2023 вручено представнику ТОВ "Лероніка" 27.01.2023;
- в рішенні третейського суду Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23 зазначив, що відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи третейський суд не задовільнив, оскільки матеріали справи містять докази направлення позивачем копії позовної заяви з додатками відповідачу завчасно;
- Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" на виконання вимог статті 45 Закону України "Про третейські суди" направив заявнику копію рішення рекомендованим листом 30.01.2023 за адресою: 41668, Україна, Конотопський р-н, Сумська обл., селище Заводи, вул. Зарічна, 78. Поштове відправлення повернуто відправнику підприємством зв'язку через відсутність адресата за вказаною адресою. При цьому, адреса ТОВ "Лероніка" (ідентифікаційний код: 41986033) відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження юридичної особи". Крім того, ТОВ "Лероніка" при зверненні із заявою про скасування рішення третейського суду також визначило адресу: 41668, Україна, Конотопський р-н, Сумська обл., селище Заводи, вул. Зарічна, 78 як таку, що є місцезнаходженням заявника. Інших адрес власного місцезнаходження заявник суду не надавав. Зазначене дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції;
- за змістом ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 873/64/23 задоволено заяву ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі № 4/23 за позовом ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" до ТОВ "ЛЕРОНІКА" про стягнення заборгованості. На виконання зазначеної ухвали 29.03.2023 Північним апеляційним господарським судом видані накази;
- з Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що судовий наказ Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 № 873/64/23 був пред'явлений стягувачем до виконання, за яким 15.08.2023 було відкрито ВП № 72525095;
- заявник не обґрунтував неможливість своєчасно дізнатися про ухвалення рішення у разі прояву ним добросовісної та розумної обачності, звичайної зацікавленості станом своїх справ, отримання направленої йому кореспонденції, доступом до ЄДРСР тощо. Разом з тим, у цьому випадку більш вірогідним є те, що ТОВ "Лероніка" було відомо ще у 2023 році як про існування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23, так і про існування судових рішень у справі №873/64/23 (про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі № 4/23), які набрали законної сили, оскільки відкрите 15.08.2023 виконавче провадження № 72525095 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 873/64/23 здійснюється вже два роки, заявника включено до Єдиного реєстру боржників, накладено арешт на його кошти на рахунках та майно у межах цього виконавчого провадження;
- заявник не зазначив про наявність непереборної сили, яка перешкоджала б своєчасному (в межах встановленого процесуального строку) поданню заяви про скасування рішення третейського суду. Відповідних доказів суду не надано;
- встановлені судом обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що можливість вчасного звернення із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі №4/23 із дотримання строку, встановленого процесуальним законодавством, залежали виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мають суб'єктивний характер, що не спростовано заявником.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
7. ТОВ "Лероніка" 17.09.2025 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 у справі № 873/100/25, в якій просило:
- поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/100/25 від 05.09.2025;
- скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/100/25 від 05.09.2025.
Рух апеляційної скарги
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/100/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/100/25 за апеляційною скаргою ТОВ "Лероніка" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2025;
ухвалено здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 у справі № 873/100/25 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;
надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 14.10.2025;
витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/100/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23;
витребувано з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків матеріали третейської справи № 4/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" про стягнення заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань.
10. Від представника ТОВ "Агрохім-Партнер" - Флягіна А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Лероніка", в якому представник Товариства просив апеляційну скаргу ТОВ "Лероніка" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/100/25 від 05.09.2025 залишити без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі №873/100/25 від 05.09.2025 залишити без змін.
11. Відзив обґрунтовано тим, що подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі №4/23 спрямоване не на захист прав скаржника, а на намагання уникнути відповідальності у зв'язку із неналежним виконанням взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки товару №11/22/СЛ від 01.03.2021.
12. Також у відзиві зазначено, що скаржник не навів жодних поважних причин пропуску процесуального строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, а наведені заявником причини не можуть бути поважними та обґрунтованими, оскільки клопотання про поновлення цього строку мотивоване власним трактуванням обставин справи та власним розумінням Заявником норм чинного процесуального законодавства України.
13. Крім того, у відзиві зазначено, що скаржник із 24.01.2025 має зареєстрований "Електронний кабінет" в ЄСІТС підсистемі "Електронний суд", тому саме із зазначеної дати додатково мав можливість або існує доступ до матеріалів справи №873/64/23, за наслідками чого мав би із 24.01.2025 здійснити ознайомлення із матеріалами судової справи в цілому та із рішенням третейського суду безпосередньо.
14. Третейська справа № 4/23 надійшла до Верховного Суду 26.09.2025 із супровідним листом від 26.09.2025 № 26 від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
15. Справа № 873/100/25 надійшла до Верховного Суду 16.10.2025 із супровідним листом від 09.10.2025 № 873/100/25/171/25
16. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 №4643-IX), з огляду на обставини, зазначені в пунктах 14, 15 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 873/100/25 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
(ТОВ "Лероніка")
17. Скаржник доводив, що суд першої інстанції жодним чином не розглянув та не оцінив докази додані до заяви про поновлення строку, якими беззаперечно доводиться факт того, що на адресу ТОВ "Лероніка" не направлялась копія рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків № 4/23 від 30.01.2023 та рішення не могло бути оскаржене.
18. Суд першої інстанції жодним чином не описав зазначені докази, які мають кардинальне значення при вирішенні питання щодо поновлення строку на оскарження рішення третейського суду. При цьому, з тексту оскаржуваної ухвали та матеріалів справи вбачається, що судом матеріали третейської справи № 4/23 не випробовувались, тому не могли бути дослідженими.
19. Скаржник аргументував, що ухвала у справі № 873/100/25 від 05.09.2025 ґрунтується на припущеннях про те, що ТОВ "Лероніка" у 2023 році стало відомо про існування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23, однак при винесенні ухвали у Північного апеляційного господарського суд не було жодних доказів, які б достовірно підтверджували те, що ТОВ "Лероніка" стало відомо про винесення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків рішення у справі № 4/23 від 30.01.2023.
Позиція Верховного Суду
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
20. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
21. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою, третьою цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
22. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
23. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
24. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
25. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
26. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
27. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
28. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
29. Колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів скаржника, зазначених у пунктах 17 - 19 описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
30. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом (як судом першої інстанції) норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.
31. Об'єктом апеляційного розгляду у цій справі є ухвала апеляційного суду, якою відмовлено у поновленні строку на оскарження рішення третейського суду з підстав не надання заявником належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропущення відповідних строків.
32. Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
33. У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року" (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
34. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
35. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
36. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
37. При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
38. Відповідно до частини другої статті 346 ГПК України заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев'яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов'язки, - протягом дев'яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду.
39. В частині третій статі 346 ГПК України передбачено, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.
40. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
41. Верховний Суд відзначає, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
42. Положення ГПК України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
43. Тому у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
44. При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 873/56/22).
45. Відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 585/2494/18).
46. Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
47. Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, не існує. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).
48. За змістом наявної в матеріалах справи заяви про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23 ТОВ "Лероніка" посилається на те, що копію рішення третейського суду не отримувало та дізналось про існування цього рішення лише 09.07.2025 після надходження ухвали від 09.07.2025 про прийняття до розгляду заяви ТОВ "ТП "Агрохім-Партнер" про відкриття провадження у справі № 920/999/25 про банкрутство ТОВ "Лероніка".
49. Крім того, з наданих заявником матеріалів вбачається, що копію ухвали Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.01.2023 про порушення провадження у третейській справі № 4/23 та призначення її до розгляду на 30.01.2023 вручено представнику ТОВ "Лероніка" 27.01.2023.
50. Колегія суддів враховує, що в рішенні третейського суду Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23 зазначив, що відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином (зазначене підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0421018706291, наявним в матеріалах третейської справи; арк 58), в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
51. Водночас, апеляційний господарський суд як суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи містять докази направлення позивачем копії позовної заяви з додатками відповідачу завчасно (направлення копій позовної заяви з додатками підтверджується наявною в матеріалах третейської справи накладною № 0304011082458 від 13.01.2023; арк. 11).
52. Також з матеріалів третейської справи вбачається, що Постійно діючий третейський суд при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" на виконання вимог статті 45 Закону України "Про третейські суди" направив заявнику копію рішення рекомендованим листом 30.01.2023 за адресою: 41668, Україна, Конотопський р-н, Сумська обл., селище Заводи, вул. Зарічна, 78. Поштове відправлення повернуто відправнику підприємством зв'язку через відсутність адресата за вказаною адресою.
53. Зазначена скаржником адреса ТОВ "Лероніка" (ідентифікаційний код: 41986033) відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження юридичної особи". При цьому, відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
54. Водночас, матеріали справи доказів зміни місця перебування скаржника не містять, скаржником обставини зміни його місця перебування/реєстрації не зазначено.
55. ТОВ "Лероніка" при зверненні із заявою про скасування рішення третейського суду також визначило адресу: 41668, Україна, Конотопський р-н, Сумська обл., селище Заводи, вул. Зарічна, 78 як таку, що є місцезнаходженням заявника. Інших адрес власного місцезнаходження заявник суду не надавав.
56. Отже, адреса скаржника, на яку направлялися процесуальні документи та остаточне рішення третейським судом, є актуальною.
57. При цьому, саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
58. Також колегія суддів враховує, що за змістом ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 873/64/23 було задоволено заяву ТОВ "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі № 4/23 за позовом ТОВ "Агрохім-Партнер" до ТОВ "Лероніка" про стягнення заборгованості.
59. На виконання зазначеної ухвали 29.03.2023 Північним апеляційним господарським судом видані накази.
60. З Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що судовий наказ Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 № 873/64/23 був пред'явлений стягувачем до виконання, за яким 15.08.2023 було відкрито ВП № 72525095.
61. Відтак, ТОВ "Лероніка" було відомо (або за всіма обставинами справи мало бути відомо) ще у 2023 році як про існування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у третейській справі № 4/23, так і про існування судових рішень у справі № 873/64/23 (про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.01.2023 у справі № 4/23), які набрали законної сили, враховуючи відкрите 15.08.2023 виконавче провадження № 72525095 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 873/64/23, яке здійснюється вже два роки, включення заявника до Єдиного реєстру боржників, накладення арешту на його кошти на рахунках та майно у межах цього виконавчого провадження.
62. Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії", заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його та утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
63. З огляду на встановлені обставини, у цьому випадку скаржник не проявив належної готовності брати участь у розгляді справи, що знайшло своє підтвердження у тому, що упродовж майже двох років не вчиняв дій з метою ознайомлення з як з матеріалами третейської справи, так і в подальшому не вчиняв дій з метою оскарження рішення третейського суду в межах, визначених ГПК України. Тому колегія суддів не вбачає в цьому випадку порушення принципів справедливого розгляду справи, які закладено у статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд.
64. Суд зазначає, що причини обмеженої участі скаржника та/або його представника під час розгляду справи у третейському суді були суб'єктивними та подальший пропуск строку на оскарження рішення третейського суду залежали від волевиявлення скаржника як учасника справи, та не пов'язані з наявністю об'єктивних обставин, оскільки скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів при розгляді справи як третейським судом, так і в подальшому в апеляційному господарському суді та Верховному Суді.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
65. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
66. З огляду на зазначене, встановлені Верховним Судом, як судом апеляційної інстанції, обставини та досліджені докази, Суд дійшов висновку, що доводи, на які посилається скаржник в обґрунтування підстав для поновлення строку на оскарження рішення третейського суду є необґрунтованими та спростовуються як наявними матеріалами справи так і обставинами, встановленими судом. Відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 у цій справі відсутні.
Щодо розподілу судових витрат
67. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 20, 24, 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281- 284, 346 - 351 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лероніка" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 у справі № 873/100/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік