Ухвала від 12.11.2025 по справі 924/502/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"12" листопада 2025 р.Справа № 924/502/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" з грошовими вимогами у справі

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за участю:

від кредитора: ОСОБА_2 - на підставі ордеру від 28.10.2025

арбітражного керуючого Ведмедєва С.С.

від боржника не з'явився

кредитора ГУ ДПС у Хмельницькій області - Щавінська Т.А.

В засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

встановив: ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №924/502/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/502/25 арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича; призначено попереднє засідання на 29.07.2025.

23.06.2025 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

29.10.2025 через систему "Електронний суд" на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" з грошовими вимогами кредитора до боржника, в якій просить визнати грошові вимоги ТОВ "Фінтаргет" до боржника по кредитному договору №10122905 від 08.10.2024 на суму 22480,00 грн, з яких: 4000,00 грн основної заборгованості; 10360,00 грн заборгованості за відсотками; 8000,00 грн заборгованості за додатковими відсотками; 120,00 грн заборгованості за комісією та включити до реєстру вимог кредиторів. Також просить визнати грошові вимоги у вигляді судового збору в розмірі 4844,80 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2025 зазначену заяву прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2025.

У повідомленні про результати розгляду вимог кредиторів (від 10.11.2025) керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Ведмедєв С.С. зазначив, що за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" та долучених до неї документів, ним визнаються заявлені кредиторські вимоги. Крім того, зазначив, що у відзиві на заяву представник боржника також визнає заявлені грошові вимоги. Також у письмових поясненнях від 10.11.2025 арбітражний керуючий повідомив, що ТОВ "Фінтаргет" не є заінтересованою особою стосовно боржника, грошові вимоги товариства не забезпечені заставою майна боржника.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" в засіданні підтримала заяву із грошовими вимогами, просить її задоволити.

Арбітражний керуючий у засіданні підтримав свою позицію, викладену у письмовому повідомленні.

Боржник представника для участі в судовому засіданні не направив, будь-яких пояснень щодо заявлених грошових вимог та клопотань до суду не подав.

Розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" про визнання грошових вимог, судом встановлено та враховується таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом статті 1 КУзПБ грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника (стаття 1 КУзПБ).

Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47, ч. 1. ст. 122 КУзПБ.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 31.07.2025.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" заяву з грошовими вимогами до боржника подано 29.10.2025.

Таким чином, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" від 29.10.2025 про визнання грошових вимог кредитора до боржника заявлена після закінчення строку, встановленого для подання вимог кредиторів.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи із спеціальних норм КУзПБ, на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.). Таким чином, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.

Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

ТОВ "Фінтаргет" заявлено до визнання грошові вимоги до боржника у розмірі 22480,00 грн, з яких: 4000,00 грн основної заборгованості; 10360,00 грн заборгованості за відсотками; 8000,00 грн заборгованості за додатковими відсотками; 120,00 грн заборгованості за комісією згідно з кредитним договором №10122905 від 08.10.2024.

З поданих матеріалів заяви вбачається, що 08.10.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" (далі - Кредитодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір №10122905 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір), відповідно до якого сторони підтверджують, що правовою основою для укладання даного договору є заява на видачу кредиту, оформлена позичальником 08 жовтня 2024 р., що є невід'ємною частиною договору (далі - заява); правовідносини за цим договором також регулюється Правилами надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет", а також Законом України "Про споживче кредитування".

Позичальник підтверджує, що до підписання даного Договору (під час першої взаємодії), Кредитодавець заздалегідь у письмовому (електронному) вигляді ознайомив його та надав йому наступну інформацію: інформацію наведену в Паспорті споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), форма якого передбачена Законом України "Про споживче кредитування" та Правилами; ознайомив з нормами Закону України "Про споживче кредитування", у тому числі і з правилами етичної поведінки, що описані у ст. 25 цього Закону та розміщені на сайті Кредитодавця; інформацію про Кредитодавця, його місцезнаходження; інформацією про реальну річну процентну ставку, а також про орієнтовну загальну вартість кредиту та інших послуг Кредитодавця.

Позичальник, підписанням цього Договору, підтверджує, що Кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит надав йому необхідні пояснення з метою забезпечення Позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано Договір до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз'яснення інформації, що надається відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для Позичальника, зокрема у разі невиконання ним зобов'язань за Договором.

За умовами п.п. 1.1, 1.2 Договору Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику споживчий кредит у розмірі 4000,00 грн (далі - кредит) на засадах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору строк кредиту: до "8" березня 2025 року (включно) але не менше ніж один день. Строк дії договору - з дати його укладання сторонами і до "8" березня 2025 року (включно).

Згідно з п. 1.5. Договору процентна ставка (проценти) за користування кредитом є фіксованою: стандартні проценти - 1,9 процента від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка передбачена додатком № 1 до договору), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту та до повного повернення кредиту, але не менше ніж 40,00 грн за перший день (п.п. 1.5.1 договору): додаткові проценти (неустойка) - 1,5 (один цілий п'ять десятих) процента від простроченої суми до сплати за кредитом за кожний день прострочення сплати заборгованості (річна процентна ставка передбачена додатком № 1 до договору), починаючи з 1 дня порушення позичальником умов договору (невиконання або неналежного виконання його умов) (п.п. 1.5.2); акційна процентна ставка, якщо застосовується, то дорівнює 1 (один) процент від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процента ставка передбачена додатком № 1 до договору), та діє перші 1 (один) місяць. Після закінчення строку дії акційної ставки діють стандартні проценти (п.п.1.5.3).

Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно. При розрахунку процентів приймається наступна кількість місяців та діб у році - 12 місяців та 365 діб.

У п. 1.6 Договору зазначено, що комісія за надання кредиту - 3 ( три) проценти від суми кредиту нараховується під час видачі кредиту.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Кредитодавець протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору надає позичальнику кредит в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, вказаних позичальником в розділі 12.

Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю нараховані за умовами цього договору проценти та комісії та погасити суму отриманого кредиту згідно графіку, визначеного у п. 9 Додатку 1 (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Кредитодавецем за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з першого дня надання кредиту позичальнику (на умовах вказаних в п. 3.1 Договору) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Кредитодавцю забороняється збільшувати фіксовану процентну ставку за договором без письмової згоди позичальника.

Згідно з п. 3.4 Договору день виникнення простроченої заборгованості починається з наступного дня після прострочення строку або неповернення усієї суми згідно з графіком платежів (п. 9 додаток 1), та є порушенням зобов'язання позичальником за цим договором.

У п. 3.8 Договору зазначено, що сума заборгованості (в тому числі, суми Кредиту, нарахованих процентів) постійно оновлюється Кредитодавцем в режимі реального часу в Особистому кабінеті Позичальника.

Відповідно до п. 3.10 Договору у разі продовження строку користування кредитом, нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів, на яку продовжено строк користування кредитом та на фактичну суму кредиту, що залишилась неповернутою Позичальником, згідно з пунктом 1.5.

Сторони у п. 3.11 Договору узгодили, що у разі порушення зобов'язання, Позичальник сплачує неустойку (штрафи) за користування Кредитом, починаючи з наступного дня після такого порушення, з урахуванням п. 1.8 у розмірі, що зазначений у п.1.5.2, на фактичний залишок прострочених платежів за Кредитом за кожен календарний день прострочення до дня фактичного отримання Кредитодавцем коштів на свій розрахунковий рахунок. Нарахування неустойки (штрафів) процентів здійснюється Кредитодавцем разом із нарахуванням відсотків за стандартною ставкою.

Відповідно до підпунктів 4.1.-4.3 Договору Кредитодавець зобов'язуються надати Позичальнику Кредит відповідно до умов цього Договору; забезпечити Позичальника консультативними послугами з питань виконання умов цього Договору; надавати Позичальнику в Особистому кабінеті повну й точну інформацію про здійснені ним платежі та суму заборгованості за Договором станом на конкретну дату, та іншу інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України та відповідно до п. 6.1 Договору має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім своїх обов'язків за Договором у любий встановлений законом спосіб (дзвонити, надсилати електронні листи, надсилати поштову кореспонденцію, використовувати месенджери, прив'язані до номеру телефону та інше).

Позичальник відповідно до п.п. 5.1.-5.4 Договору зобов'язується суворо дотримуватись положень цього Договору та використовувати кредит на зазначені у Договорі цілі; сплачувати проценти, комісії та тіло Кредиту та відповідно до умов цього Договору; протягом трьох днів повідомляти Кредитодавця про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим Договором з наданням відповідних документів, що підтверджують такі зміни; за порушення строків повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування Кредитом нести відповідальність, передбачену розділом 9 цього Договору та має право згідно з п. 7.1 отримати кредит у формі одного траншу або декількох траншів, якщо такий спосіб надання кредиту передбачений Договором, загальна сума якого(-их) не може перевищувати розміру суми кредиту, зазначеного в Договорі. Зобов'язання Кредитодавця по видачі чергового траншу Позичальнику є відкличними і Кредитодавець має право відмовитись від видачі чергового траншу без пояснення причин відмови Позичальнику.

Згідно із п.п. 8.1, 8.2 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сторона договору, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. Порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

У п. 8.4 Договору передбачено, що розмір неустойки (штраф та/або пеня) та порядок її виплати Позичальником може визначатись Кредитодавцем індивідуально по кожному конкретному випадку. Кредитодавець має право відмовитись від сплати Позичальником штрафних санкцій в повному розмірі або в певній частині, якщо він вважатиме, що така сплата може негативно вплинути на фінансовий стан Позичальника.

У договорі про споживчий кредит на суму більше однієї мінімальної заробітної плати сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань Позичальником за договором про споживчий кредит не може перевищувати половину суми, одержаної Позичальником за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін ( п. 8.5 Договору).

Згідно із п. 8.6 Договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня) за кредитом на суму до однієї мінімальної заробітної плати не може перевищувати подвійної суми, одержаної Позичальником за таким договором.

У 10.1 Договору зазначено, що, підписуючи даний Договір, Позичальник засвідчує, що: він діє вільно, цілеспрямовано, свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного, так і психічного, не порушуючи прав третіх осіб, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними та дію без впливу обману; йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ст.7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"; він ознайомлений з умовами Договору, Договір ним прочитаний, відповідає його намірам та повністю розуміє предмет та зміст цього Договору; - він повідомлений про свої права згідно частини шостої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 8 Закону України "Про захист персональних даних"; він у письмовій (електронній) формі та у повному обсязі отримав від Кредитодавця інформацію, визначену ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", у тому числі інформацію щодо наявних форм кредитування з описом відмінностей між ними, а Кредитодавець перед укладенням цього Договору надав Позичальнику інформацію про сукупну вартість кредиту. Окрім цього, Кредитодавець в Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору, надав Позичальнику детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, інших фінансових зобов'язань Позичальника, зазначивши повну інформацію, надання якої вимагається законодавством України; він надав згоду на обробку своїх персональних даних, зокрема, їх збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну (в тому числі за зверненням третіх осіб), поновлення, використання і поширення; він надав згоду на те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань як Позичальника перед Кредитодавцем на підставі цього Договору, Кредитодавець має право передати персональні дані Позичальника третім особам (включаючи, але не обмежуючись, кредитним установам, тощо) для захисту своїх інтересів та законних прав, стягнення заборгованості за Договором, неустойки, збитків та інших засобів правового захисту. а у випадку прострочення Позичальником платежів по Договору інших осіб, зареєстрованих відповідно до законодавства України, що надають послуги з повернення простроченої (проблемної) заборгованості та/або з якими Кредитодавцем укладено відповідний договір (в тому числі, але не обмежуючись, договір відступлення права вимоги за цим договором та/або інших, пов'язаних з цим послуг. Згода Позичальника включає в себе, в тому числі, згоду на передачу Кредитодавцем, зазначеним вище особам за вказаними вище умовами персональних даних Позичальника без додаткового повідомлення Позичальника про таку передачу; він надав беззаперечну згоду Кредитодавцю на інформування шляхом направлення Позичальнику текстових, голосових та/або аудіовізуальних повідомлень, у тому числі автоматизованих, про стан виконання Договору, рекламні акції та пропозиції Кредитодавця, а також на здійснення аудіо запису таких повідомлень; він до підписання цього договору ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, за програмою споживчого кредитування ТОВ "Фінтаргет" (далі - Правила), повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті Кредитодавця та підписані Позичальником.

Згідно з п. 10.5 Договору сторони укладають цей Договір дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та сайту Кредитодавця fcredit.com.ua.

Укладання та підписання договору виконується за наступним порядком: після реєстрації на сайті, ознайомлення з необхідною інформацією, оприлюдненою на сайті товариства та з параметрами запропонованих кредитних продуктів, акційних пропозицій, Позичальник обирає бажаний продукт, його термін та суму. На розгляд Позичальника надається паспорт обраного кредиту з розрахованими показниками загальної вартості та реальної річної процентної ставки. У разі прийняття паспорту, виконується верифікація Позичальника за допомогою BankID НБУ та перевірка за ризиковими моделями на можливість надання кредиту на стороні Кредитодавця. У разі позитивного рішення Позичальнику надається оферта з ключовими умовами кредиту та повний текст індивідуального договору. Після прийняття оферти з договором Позичальник підписує договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відправленим на фінансовий номер, або за допомогою електронно-цифрового підпису (ЕЦП) Позичальника. Кредитодавець підписує договір за допомогою електронно-цифрового підпису (ЕЦП) з кваліфікованою позначкою часу ( п. 10.6 Договору).

Сторони домовились, що спосіб надсилання (повторного надсилання) підписаного Договору споживачу такий: Позичальник має право звернутись до Кредитодавця з запитом на отримання паперової копії або електронної копії Договору шляхом надіслання оригіналу відповідної заяви на юридичну адресу зазначену в Розділі 13 цього Договору або надіслати звернення на електронну адресу info@fcredit.com.ua з зареєстрованої електронної адреси позичальника або використати для цього особистий кабінет на сайті Кредитодавця, до якого він має цілодобовий доступ ( п. 10.7 Договору).

В розділі 12 Договору позичальником зазначено, зокрема, електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , адресу електронної пошти.

Додатком №1 до договору надання коштів у позику за програмою споживчого кредитування є Розрахунок сукупної вартості Кредиту та Графік погашення заборгованості по Кредиту), в яком зокрема зазначено, загальний розмір (сума) кредиту становить - 4000,00 грн, річна процентна ставка дорівнює - 693,5% річних, сума додаткових процентів (неустойки) становить - 547.5% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення. Додаткові проценти (неустойка) нараховуються у разі порушення Позичальником умов Договору та/або у випадку прострочення узгоджених платежів, розрахунок денної процентної ставки - ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t Ч 100% = (5965.6/4000)/151 = 0.99%.

До заяви долучено Паспорт споживчого кредиту за програмою Кредит з помісячною виплатою ТОВ "Фінтаргет", в якому зазначено тип кредиту: споживчий кредит з пільговим періодом використання, сума кредиту - 4000,00 грн, строк кредитування - 5 місяців, пільгова відсоткова ставка - 1% на день (365% річних), базова відсоткова ставка - 1,95 на день (693,5% річних), комісія за видачу кредиту - 3%.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" на виконання своїх зобов'язань за договором надало боржнику грошові кошти у розмірі 4000,00 грн, шляхом перерахування на карту боржника № НОМЕР_1 , що визначено п. 3.1. договору та підтверджується копією платіжної інструкції від 08.10.2024.

Боржник свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим, відповідно до наданого кредитором розрахунку, особової картки позичальника за боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 22480,00 грн, з яких: 4000,00 грн - основна сума боргу; 10360,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 8 000,00 грн - сума заборгованості за додатковими відсотками; 120,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч. 1, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У п.1-1 Закону України "Про споживчий кредит" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.

Як вбачається з наявних матеріалів згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 станом на 08.10.2025 існує заборгованість перед ТОВ "Фінтаргет": 4000,00 грн основного боргу, 10360,00 грн процентів, 8000,00 грн додаткових процентів (неустойки), 120,00 грн комісії.

Доказів повернення позики та заперечень щодо суми основного боргу матеріали справи не містять.

Отже, грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" щодо основного боргу у розмірі 4000,00 грн є обґрунтованими.

Щодо заборгованості за процентами в сумі 10360,00 грн суд враховує таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

У той же час суд бере до уваги, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Частиною 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t Ч 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 5. ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Натомість відповідно до п.1.5. Договору визначено такі процентні ставки: стандартні проценти - 1,9 процента від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом (річна процентна ставка передбачена додатком № 1 до договору), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту та до повного повернення кредиту, але не менше ніж 40,00 грн за перший день (п.п. 1.5.1 договору): додаткові проценти (неустойка) - 1,5 (один цілий п'ять десятих) процента від простроченої суми до сплати за кредитом за кожний день прострочення сплати заборгованості (річна процентна ставка передбачена додатком № 1 до договору), починаючи з 1 дня порушення позичальником умов договору (невиконання або неналежного виконання його умов) (п.п. 1.5.2 );. акційна процентна ставка, якщо застосовується, то дорівнює 1 (один) процент від суми кредиту за кожний день користування кредитом (річна процента ставка передбачена додатком № 1 до договору), та діє перші 1 (один) місяць. Після закінчення строку дії акційної ставки діють стандартні проценти (п.п.1.5.3).

Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Відповідно до розрахунку нарахувань процентів по договору №10122905 від 08.10.2024 перші 30 днів нараховано проценти враховуючи акційну процентну ставку у розмірі 1% в день, надалі - стандартну - 1,9%.

З огляду на положення п. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, умови укладеного між сторонами договору, передбачені п. 1.5.1. щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,9 % є нікчемними, оскільки суперечать ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, обґрунтований розмір процентів за період з 08.10.2024 по 08.03.2025 буде становити 6040,00 грн, виходячи із розрахунку: 4000 грн (основна сума боргу) х 1 % (відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом) х 151 день (строк позики).

З приводу заявлених грошових вимог у частині 8000,00 грн додаткових процентів (неустойки), суд зазначає, що сторони у п. 3.11 Договору узгодили, що у разі порушення зобов'язання, Позичальник сплачує неустойку (штрафи) за користування Кредитом, починаючи з наступного дня після такого порушення, з урахуванням п. 1.8 у розмірі, що зазначений у п.1.5.2 (додаткові проценти (неустойка) - 1,5 процента від простроченої суми до сплати за кредитом за кожний день прострочення сплати заборгованості, починаючи з 1 дня порушення позичальником умов договору (невиконання або неналежного виконання його умов), на фактичний залишок прострочених платежів за Кредитом за кожен календарний день прострочення до дня фактичного отримання Кредитодавцем коштів на свій розрахунковий рахунок. Нарахування неустойки (штрафів) процентів здійснюється Кредитодавцем разом із нарахуванням відсотків за стандартною ставкою.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли після 24 лютого 2022 року у зв'язку із невиконанням боржником грошових зобов'язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23), які превалюють над однопредметними нормами інших нормативно-правових актів, які мають юридичну силу закону України, оскільки ЦК України є основним актом цивільного законодавства (рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012).

Щодо аргументів представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" з приводу можливості застосування до спірних правовідносин положень пункту 6 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", суд зазначає таке.

Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2120-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Цим же Законом внесені аналогічні зміни в Закон України "Про споживче кредитування", зокрема, розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 6-1 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Між тим, Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX) вказаний пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції: "У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

При цьому, аналогічні зміни в розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України Законом №3498-IX не вносились.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, в редакції Закону № 2120-IX.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: "Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу".

Відтак, хоч Закон №3498-IX від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, ніж Закон №2120-IX від 15 березня 2022 року, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб'єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов'язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення ст.4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України, застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній") у цій ситуації неможливе.

Зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17.

Відтак, грошові вимоги в частині 8000,00 грн неустойки (додаткових процентів) є безпідставними та підлягають відхиленню.

Окрім того, виходячи із визначення загальних витрат за споживчим кредитом, наведених в. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" та враховуючи положення ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, які включають, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, суд зазначає, що Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Тому, з огляду на наведене, положення п. 1.6.1 Договору, грошові вимоги в частині 120,00 грн комісії є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи вищенаведене у сукупності, грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" є обґрунтованими та підтвердженими у загальній сумі 10160,00 грн (4000,00 грн основної заборгованості, 6040,00 грн заборгованості за процентами, 120,00 грн комісії).

У ч. 4 ст. 133 КУзПБ визначено черговість задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на наведене вище, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" та визнання грошових вимог в сумі 10160,00 грн, з яких 4000,00 грн основної заборгованості, 6040,00 грн заборгованості за процентами, 120,00 грн комісії. Решту грошових вимог, а саме 12320,00 грн відсотків суд відхиляє з підстав наведених вище.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду із заявою про грошові вимоги до божника товариство з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" сплатило судовий збір у розмірі 4844,80 грн відповідно платіжної інструкції №3138 від 16.07.2025.

Враховуючи вищенаведене, витрати на оплату судового збору кредитором в розмірі 4844,80 грн підлягають включенню до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 9, 45, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" з грошовими вимогами до боржника (від 29.10.2025) задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" (вул. Івана Франка, буд. 42Б, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 41955906) до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в сумі 10160,00 грн (4000,00 грн основної заборгованості, 6040,00 грн заборгованості за процентами, 120,00 грн комісії), з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів, та 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору, які підлягають задоволенню позачергово.

Грошові вимоги в сумі 12320,00 грн (6320 грн процентів, 8000 грн додаткових процентів (неустойки) відхилити.

Керуючому реструктуризацією включити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтаргет" (вул. Івана Франка, буд. 42Б, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 41955906) до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили 12.11.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст. 255-257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 12.11.2025.

Суддя Виноградова В.В.

Попередній документ
131723664
Наступний документ
131723666
Інформація про рішення:
№ рішення: 131723665
№ справи: 924/502/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 13.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.11.2025)
Дата надходження: 20.05.2025
Предмет позову: про неплатоспроможність фізичної особи
Розклад засідань:
18.06.2025 10:00 Господарський суд Хмельницької області
23.06.2025 10:30 Господарський суд Хмельницької області
29.07.2025 11:00 Господарський суд Хмельницької області
21.08.2025 11:30 Господарський суд Хмельницької області
18.09.2025 10:00 Господарський суд Хмельницької області
30.09.2025 11:00 Господарський суд Хмельницької області
21.10.2025 10:30 Господарський суд Хмельницької області
12.11.2025 10:20 Господарський суд Хмельницької області
02.12.2025 10:30 Господарський суд Хмельницької області