29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"28" жовтня 2025 р. Справа № 924/508/25
Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області
в інтересах держави
до Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Хмельницький район, смт. Наркевичі
Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" Хмельницький район, с. Попівці
про визнання недійсними договорів оренди землі від 01.05.2024р. та зобов'язання повернути земельні ділянки
За участю представників сторін:
від прокуратури - Нікітюк П.Г. - згідно посвідчення
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Лозюк С.Ф. - згідно довіреності в режимі ВКЗ
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
21.05.2025р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави до Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, Хмельницький район, смт. Наркевичі та Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" Хмельницький район, с. Попівці:
1. про визнання недійсним договору оренди землі від 01.05.2024р., укладеного між Наркевицькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) та ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579), яким передано в оренду земельну ділянку площею 1,7799 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0027.
2. про зобов'язання ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579) повернути Наркевицькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) земельну ділянку площею 1,7799 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0027, яка розташована за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області.
3. про визнання недійсним договору оренди землі від 01.05.2024р., укладеного між Наркевицькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) та ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579), яким передано в оренду земельну ділянку площею 1,7601 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0028.
4. про зобов'язання ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579) повернути Наркевицькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) земельну ділянку площею 1,7601 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0028, яка розташована за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області.
5. про визнання недійсним договору оренди землі від 01.05.2024р., укладеного між Наркевицькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) та ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579), яким передано в оренду земельну ділянку площею 1,7596 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0029.
6. про зобов'язання ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579) повернути Наркевицькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) земельну ділянку площею 1,7596 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0029, яка розташована за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 26.05.2025р. відкрито провадження у справі №924/508/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:30 год. 17.06.2025р.
У підготовчому засіданні 17.06.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 14:30 год. 22.07.2025р.
22.07.2025р. на адресу суду надійшла заява Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про закриття провадження у справі відповідно до ч.1. ст. 231 ГПК України.
У підготовчому засіданні 22.07.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 10:00 год. 26.08.2025р.
У підготовчому засіданні 26.08.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 16.09.2025р.
У судовому засіданні 16.09.2205р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 01 жовтня 2025 року.
Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 01.10.2025р. підтверджено, що у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності судді Заярнюка І.В., судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 01 жовтня 2025 р. по справі №924/508/25 не проводилось.
Ухвалою від 06.10.2025р. розгляд справи перепризначено на 10:00 год. 28.10.2025р.
Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача 2 в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позов.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області під 13.07.2022р. по справі №671/1252/21 задоволено позов Наркевицької селищної ради Волочиського району Хмельницької області до ОСОБА_1 про визнання спадщини відмерлою.
Вказаним рішенням, визнано відмерлою спадщиною земельну ділянку площею 1,7596 га, яка розташована на території с. Шмирки Хмельницької області, що у складі Наркевицької об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Хмельницької області, кадастровий номер 6820984300:03:006:0029, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 та передати її у власність Наркевицької об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Хмельницької області. Визнано відмерлою спадщиною земельну ділянку площею 1,7799 га, яка розташована на території с. Шмирки Хмельницької області, що у складі Наркевицької об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Хмельницької області, кадастровий номер 6820984300:03:006:0027, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 та передати її у власність Наркевицької об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Хмельницької області. Визнано відмерлою спадщиною земельну ділянку площею 1,7601 га, яка розташована па території с. Шмирки Хмельницької області, що у складі Наркевицької об'єднаної територіальної громади в особіНаркевицької селищної ради Хмельницької області, кадастровий номер 6820984300:03:006:0028, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 та передати її у власність Наркевицької об'єднаної територіальної громади в особі Наркевицької селищної ради Хмельницької області.
05.01.2023р. на підставі вищевказаного рішення суду за Наркевицькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано право власності (комунальна) за територіальною громадою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6820984300:03:006:0027, 6820984300:03:006:0028, 6820984300:03:006:0029.
08.02.2024р. приватне підприємство "Аграрна компанія 2024" звернулася до Наркевицької селищної ради з клопотанням про надання в оренду земельних ділянок комунальної власності (відмерла спадщина): 6820984300:03:006:0027 (площа 1,7799 га), 6820984300:03:006:0028 (площа 1,7601 га), 6820984300:03:006:0029 (площа 1,7600 га), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років.
Рішення сесії Наркевицької селищної ради №35-34/2024 від 22.02.2024р. вказані земельні ділянки передані в оренду приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 10 років як невитребувані (не розподілені) земельні частки (паї). Встановлено орендну плату за вищевказані земельні ділянки у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та доручено голові Наркевицької селищної ради укласти, підписати та зареєструвати договір оренди на земельні ділянки з ПП "Аграрна компанія 2004".
На підставі зазначеного рішення сесії №35-34/2024 від 22.02.2024р. між Наркевицькою селищною радою та ПП "Аграрна компанія 2004" 01.05.2024р. укладено три договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років, але до моменту посвідчення власником права власності на земельну ділянку: площею 1,7799 га з кадастровим номером 6820984300:03:006:0027, яка розташована за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області; площею 1,7601 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0028, яка розташована за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області; площею 1,7600 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0029, яка розташована за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області.
22.05.2024р. вказані договори оренди земельних ділянок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ).
Прокурор, вважаючи, що відповідачі порушили приписи статей 124, 134 Земельного кодексу України, звернувся до Господарського суду Хмельницької області із цим позовом.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Прокурор обґрунтовуючи позов і підстави представництва інтересів держави у суді послався на те, що при передачі в користування (оренду) відповідачу спірних земельних ділянок Наркевицькою селищною радою порушено вимоги ч. 2 ст. 124, ст. 134 ЗК України та ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", та прийнято рішення Наркевицькою селищною радою №35-34/2024 від 22.02.2024р., яке суперечить вимогам законодавства України та порушує економічні інтереси держави, що полягають у позбавленні законодавчо встановленого права територіальної громади на передачу в користування спірних земельних ділянок на конкурентних засадах з дотриманням визначеної законом процедури.
Оскільки у Головного управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Наркевицька селищна рада виступає відповідачем у даній справі, враховуючи, що на думку прокурора, такий орган вчинив незаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади, прокурор пред'явив позов в інтересах держави як самостійний позивач.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 зазначила, що прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.
Прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Враховуючи, що Наркевицька сільська рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції розпорядження землями територіальної громади, є учасником спірних правовідносин та стороною оспорюваних договорів оренди землі від 01.05.2024р., зазначене доводить наявність підстав для самостійного представництва прокурором інтересів держави у цій справі. Позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18.
Відтак, представництво прокуратурою інтересів держави у даній справі є належним чином обґрунтованим.
Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Суд зазначає, що ст.ст. 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Частинами 1, 5 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 122 наведеного Кодексу передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).
Судом встановлено, що рішенням Наркевицької селищної ради №35-34/2024 від 22.02.2024р. вирішено надати ПП "Аграрна Компанія 2004" в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель не витребуваних (не розподілених), які розташовані за межами населених пунктів с. Шмирки, Хмельницького району, Хмельницької області в кількості 3 ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років від дня укладання договору згідно додатком, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820984300:03:006:0027 (площа 1,7799 га.), 6820984300:03:006:0028 (площа 1,7601 га.), 6820984300:03:006:0029 (площа 1,7600 га.).
Відповідно до змісту ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки не відносяться до нерозподілених земельних ділянок або невитребуваних паїв.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані, зокрема малопродуктивні землі.
Положення щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема, Указ Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", п. 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками регламентовано Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у проєкті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів. Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 01.01.2019 встановлено суттєві відмінності між правовим статусом земель бувшої колективної власності колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені, та тих, що не мають такого правового статусу.
Так, відповідно до ч. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Частиною 1 ст. 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За таких обставин, рішення Наркевицької селищної ради №35-34/2024 від 22.02.2024р., яким передано в користування земельні ділянки на умовах оренди ПП "Аграрна компанія 2004" з подальшим укладенням спірних договорів оренди землі від 01.05.2024р. було прийнято з порушенням ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, тобто без дотримання конкурентних засад (земельних торгів).
Позовна вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, ухваленій після подання касаційної скарги у цій справі № 924/128/21, який колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне врахувати. Крім того, такий висновок також викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21.
Позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність прийнятого рішення органу місцевого самоврядування без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на яке воно спрямоване. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19 та постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 910/11383/23, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22.
Судом враховується позиція прокурора з посиланням на Постанови Верховного Суду від 27.08.2024 у справі №924/128/21 про те, що позовна вимога про визнання недійсним рішення opгану місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду та вичерпало свою дію, є неефективним способом захисту прав особи, а тому остання не заявлялась. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 07.05.2024 у справі №917/1994/20.
Відповідно до ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи, що рішення Наркевицької селищної ради №35-34/2024 від 22.02.2024р., на підставі якого укладено оспорювані договори оренди землі прийнято з порушенням норм Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», беручи до уваги вищевказані положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів прокуратури, договори оренди земельної ділянки від 01.05.2024р. є таким, що укладені з порушенням норм ст.ст. 124, 134 ЗК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 та постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №916/1431/23, від 20.06.2023 у справі №904/2470/22, від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 04.10.2022 у справі №914/2476/20, від 08.11.2022 у справі №917/304/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені заяви Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 22.07.2025р.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договори оренди землі від 01.05.2024р., укладених між Наркевицькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) та ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579), якими передано в оренду земельну ділянку площею 1,7799 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0027, земельну ділянку площею 1,7601 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0028, земельну ділянку площею 1,7596 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0029.
Зобов'язати ПП "Аграрна компанія 2004" (код ЄДРПОУ 33007579) повернути Наркевицькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04403444) земельну ділянку площею 1,7799 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0027, земельну ділянку площею 1,7601 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0028, земельну ділянку площею 1,7596 га. з кадастровим номером 6820984300:03:006:0029 які розташовані за межами населеного пункту с. Шмирки Хмельницького району Хмельницької області.
Стягнути з Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (с. Попівці, вул. Шкільна, 34А, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 28000) 9 084,00 грн. (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Наркевтцької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (вул. Незалежності, 2, смт. Наркевичі, Хмельницький район, Хмельницька область, 31260, код ЄДРПОУ 04403444) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 28000) 9 084,00 грн. (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 07.11.2025р.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Суддя І.В. Заярнюк